Вакцина (Л.Ф. Сілаєва)

Vaccine-6158189 1920.jpg

Вакци́на (від лат. vaccinus — коров’ячий) — імунобіологічний препарат, створений на основі бактерій, вірусів, продуктів їхньої життєдіяльності або їх штучних аналогів та призначений для формування штучного активного імунітету. Використовується для специфічної профілактики інфекційних хвороб за проведення вакцинації (див. також Вакцинопрофілактика).

Історична довідка

Походження терміна пов’язують з латинською назвою коров’ячої віспи «variolae vaccinae», яку вжив у праці лікар Е. Дженнер (1798). Він уперше прищепив її людині та довів несприятливість щепленого до віспи натуральної. Згодом термін запровадив мікробіолог Л. Пастер, який обґрунтував наукову концепцію ослаблення збудників інфекцій та розробив вакцини проти сибірки, сказу тощо.

Характеристика

Класифікація

Вакцини поділяють на декілька груп:

Механізм дії

Щеплення імунобіологічними препаратами стимулює імунну відповідь. Після введення вакцини в організм імунна система починає виробляти специфічні речовини (антитіла) для знищення антигена. Відбувається така її перебудова, як за справжнього зараження, але після щеплення людина не хворіє. Унаслідок введення препарату формується поствакцинальний (набутий штучний активний) імунітет. Для цього вакцинація може здійснюватися одноразово чи повторно (ревакцинація спрямована на підтримання імунітету, виробленого попередніми щепленнями).

Використання

Вакцину вводять внутрішньом’язово, підшкірно, перорально (через рот) або інтраназально (через ніс). Оптимальний спосіб визначений для кожного конкретного препарату.

Вакцини проти COVID-19

Препарати, розроблені для вакцинації проти коронавірусної інфекції, здебільшого належать до РНК-вакцин (див. Рибонуклеїнові кислоти) і векторних. Головним компонентом першої є молекула матричної РНК, що містить інформацію про антиген — білок вірусу SARS-CoV-2, що є збудником COVID-19. Зокрема, на платформі мРНК є вакцини виробництва «Pfizer» («Пфайзер») та «BioNTech» («БіоНТек»), «Moderna» («Модерна»). Оксфордський університет і компанія «AstraZeneca» («АстраЗенека») розробили препарат на основі вірусного вектора. За ліцензією вакцину виготовляють також в Індії (CoviShield, тепер Vaxzevria) та Республіці Корея (AstraZeneca-SKBio). Містить вірус, не здатний до реплікації, зокрема вид аденовірусів, що належить до роду Mastadenovirus. Його завдання — доставити в клітину ген вірусу (білок шипа SARS-CoV-2), проти якого потрібно виробити імунітет. Головним компонентом вакцини від Novavax є спайковий білок із поверхні коронавірусу, вирощений у клітинах комах. Використовується також ад’ювант — спеціальна речовина, що підсилює імунну відповідь. Препарат CoronaVac компанії «Sinovac Biotech» («Сіновак Біотех») належить до групи інактивованих вакцин, тобто містить нежиттєздатні вірусні частинки.

Література

  1. Kinch M. Between Hope and Fear: A History of Vaccines and Human Immunity. New York : Pegasus Books, 2018. 360 p.
  2. Філімонова Н. І., Сілаєва Л. Ф., Дика О. М. та ін. Мікробіологія. 2-ге вид. Харків : Національний фармацевтичний університет ; Золоті сторінки, 2019. 676 с.
  3. Центр громадського здоров’я МОЗ України (офіційний сайт). URL: https://phc.org.ua/
  4. ЮНІСЕФ (офіційний сайт). URL: https://www.unicef.org/ukraine/ukr/vakcina.pdf

Автор ВУЕ

Л. Ф. Сілаєва


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Сілаєва Л. Ф. Вакцина (Л.Ф. Сілаєва) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вакцина (Л.Ф. Сілаєва) (дата звернення: 20.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.04.2021


Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ