Бісті, Дмитро Спиридонович

Ілюстрації до «Енеїди» Котляревського

Бі́сті, Дмитро́ Спиридо́нович (Бисті; рос. Бисти, Дмитрий Спиридонович; 27.06.1925, м. Севастополь, тепер АР Крим, Україна — 21.10.1990, м. Москва, тепер РФ) — художник-графік, книжковий ілюстратор, ксилограф, народний художник РРФСР (з 1984), професор (з 1981), член Академії мистецтв СРСР та її віцепрезидент (з 1988), лауреат Державної премії СРСР (1978).

Бісті, Дмитро Спиридонович (Бисти, Дмитрий Спиридонович)
Народження	27.06.1925
Місце народження	Севастополь
Смерть	21.10.1990
Місце смерті	Москва
Напрями діяльності	Гравюра

Життєпис

Походив з давнього грецького роду з о. Андрос. У дитинстві навчався у студії юних художників при Севастопольському будинку піонерів. 1939 переїхав до м. Москви. Навчався у Московському державному обласному художньому педагогічному технікумі образотворчих мистецтв пам’яті повстання 1905 року (1939–1941; тепер Московське академічне художнє училище). Під час Другої світової війни працював на заводі. Закінчив Московський поліграфічний інститут (1952; тепер Московський державний університет друку імені І. Федорова), був учнем графіків А. Гончарова (1903–1979; тепер РФ) та П. Захарова (1902–1983; тепер РФ), які спиралися на традиції, закладені В. Фаворським.

Працював художником у низці книжкових видавництв (з 1947): «Художня література», «Дитяча література», «Сучасник», «Мистецтво» та інших.

Член Спілки художників СРСР (з 1955). Відтоді брав участь у понад 100 радянських і зарубіжних художніх виставках, мав персональні виставки в СРСР та за кордоном (з 1963).

Був членом журі престижних художніх конкурсів (з 1973), що відбувалися у різних країнах світу (Австрія, Італія, ФРН, Чехословаччина, Японія тощо).

Викладав малюнок і композицію в Московському поліграфічному інституті (1978–1986).

Творчість

Творчість пов’язана з дизайном книги, оформленням видань, зокрема конструюванням макетів, роботою зі шрифтами, розміщенням тексту в просторі книги тощо. Працював у техніках: гравюра на дереві, офорт, кольорова ксилографія та інших. Добирав оригінальні рішення для різних жанрів літератури, приділяв увагу емоційним характеристикам персонажів, втілюючи їх графічними засобами (контрастами кольорів, характером штриха, узагальненням форми). Творам притаманні точність і лаконізм, динамічна побудова композиції як окремих ілюстрацій, так і всієї книги, поєднання епічності з лірикою та гумором. Шрифтове оформлення та ілюстрації у книгах митця часто являють єдине ціле.

Художник-ілюстратор низки книг (понад 50): «Вірші та казки» С. Михалкова (1953), «Залізний потік» О. Серафимовича (1957), «Одіссея» (1959) та «Іліада» (1978) Гомера, Зібрання творів М. Сервантеса (1961), Лопе де Веги (1962), П. Меріме (1963), «Вибране» Дж. Байрона (1960), «Жага до життя» I. Стоуна (1961), антології «Еллінські поети» (1963), «Піоновий ліхтар» Санютей Енте (1964), «Суд пам’яти» Є. Ісаєва (1964), «Ліричні епіграми» С. Маршака (1965), «Вірші» В. Курочкіна (1972), «Новели» Р. Акутагави (1974), «Пісня про Роланда», «Пісня про Сіда» (обидві — 1976), «Метаморфози» Луція Апулея, «Новели» П. Меріме (1978), «Слово о полку Ігоревім» (1988) тощо.

Новаторство й майстерність виявив художник, ілюструючи поему «Енеїда» І. Котляревського (1971). Створив понад 30 ксилографій на тему «Слова о полку Ігоревім». Ілюстрації розкривають епізоди боротьби русичів з половцями, вирізняються новизною художньої техніки та інтерпретації літературної пам’ятки.

Керував художнім оформленняи 200-томної серії «Бібліотека всесвітньої літератури» видавництва «Художня література» (м. Москва; 1967–1977).

Твори Бісті експонують та зберігають у низці державних музеїв і приватних колекцій, зокрема, у Сумському художньому музеї імені Н. Онацького — понад 20 ілюстрацій до «Слова о полку Ігоревім».

Нагороди та визнання

Лауреат Державної премії СРСР (1978), премії Всесвітньої виставки ксилографії у м. Банська Бистриця, премії «Гілка дружби» Всесвітньої виставки «Книга‒75» (обидві — 1975), премії Й. Гутенберга м. Лейпцига (1985).

Нагороджений срібними медалями Міжнародної виставки мистецтва книги у м. Лейпцигу (1965, 1971, 1977, 1982).

Додатково

Дід художника Л. Бісті володів готелем у м. Балаклава (тепер у складі м. Севастополя). Дядько художника Г. Бісті був лікарем і депутатом Балаклавської міської ради (1926).

Цитата

«Композиції Бісті вписуються в сторінки не як в станковий лист, але в простір всієї книжки, не ілюструючи окремі сюжети, а конструктивно і графічно інтерпретуючи літературне джерело в цілому. Кожна ілюстрація знаходить своє точне місце в тексті відповідно до розвитку фабули. Він придумує шрифт, будує макет, конструює всі елементи книги» [М. Лазарєв, мистецтвознавець. Зі статті «Дмитро Бісті» (1978)].
Цит. за: Зайцева В. І. Ілюстрування поеми «Енеїда» Івана Котляревського зарубіжними художниками // Арт-простір. 2018. № 3. С. 78–79.

Твори

Графика. Москва : Советский художник, 1978. 128 с.
О проблемах графики // Художник. 1981. № 12. С. 27–28.

Література

Бісті Дмитро Спиридонович // Дмитрієнко М., Томазов В., Ясь О. та ін. Греки на українських теренах: нариси з етнічної історії: документи, матеріали, карти. Київ : Либідь, 2000. С. 156.
Зайцева В. І. Ілюстрування поеми «Енеїда» Івана Котляревського зарубіжними художниками // Арт-простір. 2018. № 3. С. 76–80. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/26999/1/Zajzeva_Kotl2.pdf

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бісті, Дмитро Спиридонович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бісті, Дмитро Спиридонович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 19.07.2025