Білотка альпійська

Біло́тка альпі́йська (Leontopodium alpinum) — вид судинних рослин родини айстрових, занесений до Червоної книги України.

Характеристика

Гемікриптофіт. Багаторічник. Трав’яна повстисто опушена рослина 10–25 см заввишки. Стебла прості, поодинокі, висхідні, біля основи з розеткою. Листки цілісні, видовжено- або лінійно-ланцетні, чергові, сидячі. Квітки у дрібних кошиках, які зібрані по 3–10 на верхівках стебел у щільні головки і оточені кількома рядами видовжено-ланцентних, білих від густого повстистого опушення листків загальної обгортки. Крайові квітки у кошику маточкові, серединні — двостатеві. Плід — видовжена циліндрична сім’янка. Квітує у червні — липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Географічне поширення та екологія

Середньоєвропейський гірський вид на північній та східній межі ареалу. Поширений у високогір’ях Піренеїв, Альп, Балкан і Карпат. В Україні трапляється у Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій областях: масиви Свидовець (гори Близниця, Драгобрат, Герашаска і Ребро), Чорногора (г. Шпиці), Мармароські Альпи (г. Нєнєска), Чивчини (г. Великий Камінь). Зростає в субальпійському та альпійському поясах у межах висот 1450–1800 м н. р. м. на слабкозадернованих ділянках і в тріщинах вапнякових скель, на сухих пд. і пд.-сх. стрімких схилах у складі реліктових рослинних угруповань та в інших рідкісних фітоценозах. Мезоксерофіт.

Охорона

В Україні природохоронний статус виду — «зникомий». Охороняють у Карпатському біосферному заповіднику, Карпатському національному природному парку, заказнику загальнодержавного значення «Чорний Діл».

Залишки популяцій білотки альпійської збереглися у кількох ізольованих місцезростаннях на малих площах (до 0,2 га) у важкодоступних місцях. Чисельність у чотирьох локалітетах не перевищує 100 рослин, квітують окремі особини. Сучасний стан усіх популяцій критичний: чисельність особин і площа оселищ постійно зменшуються. Більшість популяцій, відомих на Чорногорі у 20 ст. зникли.

Значення

Має декоративне, ритуальне, ґрунтотвірне і наукове значення.

Література

1. Schwaiger S., Cervellati R., Seger C. et al. Leontopodic Acid — a Novel Highly Substituted Glucaric Acid Derivative from Edelweiss (Leontopodium alpinum Cass.) and its Antioxidative and DNA Protecting Properties // Tetrahedron. 2005. № 61 (19). P. 4621–4630.
2. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. Київ : Глобалконсалтинг, 2009. 911 с.
3. Онищенко В. А., Мосякін С. Л., Коротченко І. А. та ін. Категорії МСОП судинних рослин флори України. Київ : ФОП Гуляєва В. М., 2022. 198 с.
4. Murai Y., Tsuboi H., Nakamura K. Phenolic Compounds from Five Alpine Leontopodium Species (Asteraceae) in Japan // Bulletin of the National Museum of Nature and Science. Series B. 2024. № 50 (2). P. 79–86.

Автор

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білотка альпійська // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білотка альпійська (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.01.2025