Біла книга

Бі́ла кни́га — інформаційно-аналітичний документ, що інформує читачів про певну тему, питання, проблему або продукт.

Історична довідка

Термін «Біла книга» походить від «Британської Білої книги» (англ. «British White Paper»; 1922) В. Черчилля.

Першу Білу книгу представила 1920 у британському парламенті дослідниця та дипломат Г. Белл (1868–1926; Велика Британія). Це був звіт «Огляд цивільної адміністрації Месопотамії» (англ. «An overview of the civil administration of Mesopotamia») на 149 сторінок.

Згодом термін поширився і набув нових значень.

Нині Білі книги використовують у США, Канаді, країнах Європи, Японії, Китаї, Австралії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Південно-Африканській Республіці, Бразилії.

В Україні Білі книги регулярно публікують органи безпеки та оборони.

Характеристика

Білі книги створюють як державні органи влади, так і комерційні організації.

За допомогою Білої книги уряд може представити власну політику в певній сфері та перевірити громадську думку, а також думки експертів та зацікавлених сторін із представленої тематики для подальшого коригування законодавства та впровадження його органами виконавчої влади.

У бізнесі Біла книга виступає маркетинговим інструментом, за допомогою якого інформують клієнтів, партнерів, журналістів, аналітиків або інвесторів про випуск та якості нового продукту.

Розрізняють три типи комерційних Білих книг:

  • довідка (опис нового продукту / послуги, його / її переваг);
  • список (перелік умов для вирішення проблемних питань);
  • проблема–рішення (рекомендації щодо вирішення певної проблеми).

Зазвичай обсяг Білих книг невеликий (10–40 сторінок). Проте якщо тема широка і потребує детального висвітлення, кількість сторінок може перевищувати 100.

Вимоги до Білих книг відрізняються у різних країнах. Деякі елементи є обов’язковими:

  • опис сучасного стану проблеми, питання, теми, що висвітлено у документі;
  • аналіз ризиків, загроз, викликів і прогнозування динаміки розвитку у випадку, коли все залишиться, як є;
  • наявність варіантів вирішення проблемних аспектів;
  • детальний опис запланованих заходів.

Додатково

Окрім Білих книг, є низка кольорових книг (зелені, сині, червоні тощо). Кольорові книги — загальна назва для публікацій офіційних документів, які створюють уряди різних країн. Назва відповідає кольору обкладинки.

Література

  1. Біла книга як документ державної політики // Лабораторія законодавчих ініціатив. 2016. URL: https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/BILA-KNYGA-YAK-DOKUMENT-DERZHAVNOYI-POLITYKY.pdf

Автор ВУЕ

Д. М. Панчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Панчук Д. М. Біла книга // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біла книга (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.01.2023

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶