Біланові

Біла́нові (Pieridae) — родина денних метеликів ряду лускокрилі.

Історична довідка

Таксон у ранзі родини вперше описав 1820 В. Дж. Свенсон (1789; Велика Британія — 1855; тепер Нова Зеландія).

Таксономія і характеристика

Загалом родина біланові об’єднує 4 підродини (Dismorphiinae, Pierinae, Coliadinae, Pseudopontiinae), 75 (76) родів і 1 000 (1 100) видів. Найчисельнішою за кількістю видів з них є підродина біланові (Pierinae), натомість підродина псевдопонтієві (Pseudopontiinae) має в своєму складі всього 1 рід псевдопонтія і 5 видів.

Великі денні метелики здебільшого кольору сірки або білого забарвлення. Дорослі особини мають невеликі та середні розміри (розмах крил становить 11–48 мм), широкі крила. Найчастіше білі, жовті або помаранчеві, деякі тропічні види мають яскраве забарвлення, містять флавоноїди.

Для більшості біланових характерний статевий диморфізм, виражений у забарвленні. Також метеликам цієї родини властиві значні масові міграції, зокрема деякі тропічні біланові часто переміщуються із сезонно сухих місць існування до вологих.

Личинка біланових — це здебільшого зелена, струнка гусінь, відносно однорідна за структурою, без виступів, вкрита короткими вторинними щетинками, кожен сегмент зовні розділений ще на шість кільцевих сегментів. Деякі види мають анальний гребінь.

Живляться рослинами з різних родин, зокрема хрестоцвітими, бобовими, каперцевими, санталовими.

Географічне поширення та екологія

Космополіти, що поширені скрізь, за винятком Нової Зеландії та островів Тихого океану, з найбільшим видовим різноманіттям у тропіках. Крайні межі ареалів існування лускокрилих належать саме представникам родини біланові і сягають 83 ° північної широти (зокрема, рід жовтюх) та до 5 тис. м у горах. До прикладу, у Гімалаях поширені види роду балтія (Baltia) підродини біланових, кілька родів із біланових відомі з подібних висот в Андах.

Практичне значення

Багато денних метеликів родини біланові є небезпечними шкідниками сільськогосподарських культур, які завдають збитків господарствам і спричинюють суттєве зниження врожаїв рослин культурних (до прикладу, білан жилкуватий, білан капустяний, білан ріпаковий, види роду жовтюх та ін.).

Література

  1. Некрутенко Ю., Чиколовець В. Денні метелики України. Київ : Видавництво Раєвського, 2005. 232 с.
  2. Braby M. F. Provisional Checklist of Genera of the Pieridae (Lepidoptera: Papilionidae) // Zootaxa. 2005. № 832. P. 1–16.
  3. Braby M., Vila R., Pierce N. Molecular Phylogeny and Systematics of the Pieridae (Lepidoptera: Papilionoidea): Higher Classification and Biogeography // Zoological Journal of the Linnean Society. 2006. № 147 (2). P. 239–275.
  4. Wahlberg N., Rota J., Braby M. et al. Revised Systematics and Higher Classification of Pierid Butterflies (Lepidoptera: Pieridae) Based on Molecular Data // Zoologica Scripta. 2014. № 43 (6). P. 641–650.
  5. Шешурак П. М., Гугля Ю. О., Кавурка В. В. та ін. До вивчення лускокрилих (Insecta, Lepidotera) Ічнянського національного природного парку (Чернігівська область, Україна) // Український ентомологічний журнал. 2017. № 2 (13). С. 38–60.
  6. Голіней Г. М., Прокоп’як М. З., Крижановська М. А. та ін. Матеріали до фауни родини Pieridae (Insecta, Lepidoptera) в областях Західної України // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Біологія. 2022. № 82 (1–2). С. 21–25.
  7. Carvalho A. P., Owens H. L., St Laurent R. A. et al. Comprehensive Phylogeny of Pieridae Butterflies Reveals Strong Correlation between Diversification and Temperature // Iscience. 2024. № 27 (4). P. 1–14.
  8. James D. G., Lohman D. J. The Lives of Butterflies: A Natural History of Our Planet's Butterfly Life. Princeton : Princeton University Press, 2024. 288 p.

Автор

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Біланові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біланові (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.11.2024



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶