Білан жилкуватий
Біла́н жилкува́тий (Aporia crataegi) — вид денних метеликів родини біланові.
Зміст
Характеристика
Метелик із розмахом крил 5–7 см. Крила білі, лускатий покрив слабкий, тому крила самиць напівпрозорі, жилки крил коричневі. У самців лусочки відсутні лише по краю крила, жилки чорні. Вусики булавоподібні. Груди й черевце темні, вкриті світлими волосками. Яйце довгасте, овальне, з 12–14 поздовжніми реберцями, заввишки 1,5–1,7 мм, жовте або помаранчеве.
Личинка — гусінь завдовжки 45–50 мм, слабко опушена, боки і низ тіла сірі, голова коричнева, грудний і анальний сегменти чорні. На спинному боці 2 помаранчево коричневі й 3 чорні смуги. Лялечка завдовжки до 2 см, жовтувато біла або сірувато біла, вкрита чорними крапками і плямами, кутаста.
Спосіб життя
Літають метелики вдень протягом червня. Самиця відкладає яйця на листках плодових дерев родини розових (протягом життя кожна — від 100–250 до 500 яєць). Через 8–10 днів після відкладання яєць, здебільшого наприкінці червня — на початку липня з яєць виходить гусінь і скелетує листя. Пошкоджене листя скручується. Гусінь міцно примотує його до гілки дерева білою павутиною, наприкінці липня в пошкоджених листках формуються білі кокони — гнізда для зимівлі. У кожному гнізді налічують від 25–30 до 70 гусениць, які линяють 5 разів, зимують після третього линяння.
Вихід гусениць із гнізд починається за середньодобової температури 7–8 °С, що збігається з набряканням бруньок яблуні. За температури 14 °С і вище гусінь розповзається із гнізд і веде поодинокий спосіб життя. Розвиваються 27–32 доби, живлячись бруньками, бутонами, квітками і листям. Заляльковуються на стовбурах, гілках, будівлях, прикріплюючись до них павутинним пояском. Заляльковування збігається із закінченням квітування літніх сортів яблуні. Від початку активності гусениць до лялькування минає 30–35 діб. Розвиток лялечки триває 11–17 діб, після чого виходить метелик. Метелики, які вилетіли, живляться нектаром квіток, п’ють воду.
Поширення та екологія
Вид поширений у Європі, країнах Середземномор’я, Північній Азії. В Україні найчисельніший на Поліссі, у Лісостепу, Карпатах і в Криму, проте в окремі роки завдає значної шкоди і садам степової зони.
Значення та охорона
Небезпечний шкідник плодових сільськогосподарських культур. Гусінь пошкоджує (може повністю об’їдати листя на деревах) яблуні, груші, сливи, абрикоси, глід, кизильник та інші види родини розових. Найбільшої шкоди завдають навесні. У Великій Британії, де на півдні був звичайним видом ентомофауни, тепер вважається зниклим. У Південній Кореї практично зник на початку 21 ст., є рідкісним видом, який перебуває під охороною.
Заходи захисту
- Механічні: протягом осені й зими збирають і спалюють зимові гнізда шкідника.
- Біологічні: в осінньо зимовий період в сади приваблюють комахоїдних птахів.
- Агротехнічні: в роки популяційних сплесків і масового розмноження на початку льоту метеликів знищують у міжряддях і поблизу садів квітучі бур’яни, які приваблюють шкідника.
- Хімічні: за перевищення економічного порогу шкодочинності (3–4 гнізда на дерево до розпускання бруньок або 10–15 % пошкодженого листя) дерева обробляють біопрепаратами або інсектицидами.
Література
- Чиколовець В. В. Денні метелики України (фауністичний огляд) // Збірник праць Зоологічного музею. 2005. № 37. С. 13–62.
- Kim T., Han Y., Kwon O. et al. Changes in Aporia crataegi's Potential Habitats in Accordance with Climate Changes in the Northeast Asia // Journal of Ecology and Environment. 2015. № 38 (1). P. 15–23.
- Мринський І. М., Урсал В. В., Забродіна І. В. та ін. Шкідники плодових культур. Київ : ТОВ Інтерконтиненталь, 2019. 728 с.
- Whitla R., Hens K., Hogan J. et al. The Last Days of Aporia crataegi (L.) in Britain: Evaluating Genomic Erosion in an Extirpated Butterfly // Molecular Ecology. 2024. № 33 (19). P. 1–16. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/mec.17518
Автор
Покликання на цю статтю: Білан жилкуватий // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білан жилкуватий (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.11.2024
