Бібліоніміка

Бібліоні́міка (грец. βιβλίον — книга, грец. уνομα — ім’я, назва) — розділ ономастики, що вивчає історію та особливості виникнення, зміни і розповсюдження власних імен (назв) бібліотек, а також зв’язки та закономірності в діяльності бібліотеки, пов’язані з її назвою. Термін запропоновано С. Матліною (нар. 1944; РФ).

Характеристика

Назва бібліотеки є складником її логотипа та виконує функції:

• іміджеву;
• ідентифікаційну;
• диференційну.

Назва бібліотеки формує образ установи, пов’язує її з певною культурою, традицією, увиразнює поміж інших.

Назва книгозбірні може

• походити від обставин її заснування або конкретної будівлі історичного значення;
• відображати склад фонду бібліотеки, наявність тих чи інших рукописів, рідкісних і цінних видань чи особистих колекцій;
• залежати від зміни напряму діяльності бібліотеки чи потреби створення нового іміджу книгозбірні, наближення до читача.

С. Матліна виділила 4 типи назв бібліотек.

1. Персоніфіковану назву формулюють на честь імені видатного діяча культури або науки. Використовують як культурний знак, втілення історичної пам’яті, символ. Імідж людини у свідомості потенційних відвідувачів переноситься на образ бібліотеки, як центру зі збирання, зберігання та вивчення документів і доробку особи, ім’ям якої її названо (Публічна бібліотека імені Лесі Українки, Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича).
2. Назва за напрямом діяльності походить від пріоритетного напряму діяльності бібліотеки (Національна юридична бібліотека, Національна наукова медична бібліотека України).
3. Умовно-символічна назва націлена на піднесено-чуттєве сприйняття, створює привабливий образ бібліотеки за рахунок позитивних емоційних або історико-культурних асоціацій («Дзвіночок», «Барвінок»).
4. Топографічна назва пов’язана з розташування бібліотеки. Книгозбірня асоціюється з певним районом чи поселенням, стає його головним інформаційно-культурним майданчиком, центром краєзнавства (Одеська національна наукова бібліотека, Андрушівська центральна районна бібліотека).

Значення

Назва бібліотеки — ресурс, що працює на репутацію книгозбірні, дозволяє їй транслювати свою місію та зміст суспільної значущості.

Література

1. Матлина С. Г. Библионимика. Имя как символ и бренд библиотеки. (Постановка проблемы) // Научные и технические библиотеки. 2007. № 4. С. 5–14.
2. Соколов В. Ю. Бібліоніміка // Українська бібліотечна енциклопедія. 2015. URL: https://ube.nlu.org.ua/article/Бібліоніміка
3. Соколов В. Ю. Библионимика и эффективность социокультурной деятельности библиотек Украины // Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии. 2018. № 3. С. 49–52.
4. Темчур К. О. Бренд бібліотеки в системі територіального брендингу // Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації. 2019. Вип. 54. С. 92–100.

Автор ВУЕ

Д. М. Панчук

Покликання на цю статтю: Панчук Д. М. Бібліоніміка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бібліоніміка (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.08.2022