Бюлер, Шарлотта

Бю́лер, Шарло́тта (нім. Bühler, Charlotte; 20.12.1893, м. Берлін, Німеччина — 03.02.1974, м. Штуттгарт, земля Баден-Вюртемберг, Німеччина) — психолог, доктор філософії (з 1918), засновниця психобіографічного методу.

Дружина К. Бюлера.

Бюлер, Шарлотта (Bühler, Charlotte)
Народження	1893
Місце народження	Берлін
Смерть	1974
Місце смерті	Штуттгарт
Напрями діяльності	психологія, методи та методологія психології

Життєпис

Народилася в єврейській сім’ї урядового архітектора. Після закінчення середньої школи (1913) вивчала природничі та гуманітарні науки у Фрайбурзькому університеті та Берлінському університеті. Восени 1915 для роботи над дисертацією переїхала до м. Мюнхена, де у Психологічному інституті викладав засновник вюрцбурзької школи психології О. Кюльпе.

1918 отримала ступінь доктора філософії в Мюнхенському університеті Людвіга та Максиміліана. Того ж року поїхала до м. Дрездена працювати з К. Бюлером. Продовжила дослідження в галузі дитячої та юнацької психології, працювала над габілітацією. 1920 успішно габілітувалася в Технічному університеті м. Дрездена; отримала право на викладання в Саксонії (стала першою жінкою лектором цього університету). 1923 почала викладати у Віденському університеті, від 1929 — асоційований професор.

На запрошення Фонду Рокфеллера 1924–1925 провела 10 місяців у США для виконання наукової роботи в Колумбійському університеті.

За декілька років після повернення до м. Відня здобула міжнародний авторитет завдяки дослідженням і публікаціям. У м. Відні розробила схему періодизації життєвого шляху особистості. Це стало початком біографічного методу в психології.

Результати цих досліджень відображено у книзі «Людська біографія як психологічна проблема» (нім. «Der Menschliche Lebenslauf Als Psychologisches Problem»; 1933).

Від 1930 — запрошений професор Колумбійського університету.

Після приходу до влади нацистів (див. Нацизм) поїхала з чоловіком до м. Осло, де з 1938 працювала професором університету.

1935 приїхала до м. Лондона для участі у створенні Інституту дитячої психології. У березні 1938 дізналася про аншлюс Австрії нацистською Німеччиною. 23.03.1938 чоловіка заарештували за антинацистські погляди. Завдяки зв’язкам у Норвегії Бюлер організувала його звільнення. У жовтні 1938 разом з чоловіком переїхали до м. Осло, де працювала в Університеті Осло та Академії вчителів у м. Тронхеймі.

1940 разом із чоловіком емігрувала до США. Захопилася гуманістичною психологією. Від 1942 — старший психолог лікарні загального профілю м. Міннеаполіса (штат Міннесота). 1945 отримала американське громадянство. Переїхала до м. Лос-Анджелеса (штат Каліфорнія), працювала головним психологом окружної лікарні міста (до 1958), професором психіатрії в Університеті Південної Каліфорнії. Мала приватну практику в м. Беверлі-Гіллз (штат Каліфорнія).

Після смерті чоловіка (1963) захворіла.

1964 разом із психологами А. Г. Маслоу, К. Р. Роджерсом і В. Франклом організувала Асоціацію гуманістичної психології, 1970 стала її президентом.

1971 переїхала до дітей у м. Штуттгарт.

Наукова діяльність

Авторка біографічного методу в психології, суть якого зводиться до вивчення життя людини загалом, а не окремих його характеристик.

Відповідно до психологічної теорії життєвого шляху, розвиток особистості залежить від життєвого досвіду, який формується упродовж життя.

Бюлер виділила три етапи розвитку, які назвала «кризами» або «перехідними етапами»:

етап формування ідентичності;
етап формування інтимних відносин;
етап формування власного ставлення до світу.

Кожен із них супроводжується певними конфліктами та викликами, пов’язаними з особистісним розвитком. Останній залежить від успішного вирішення цих конфліктів та ефективної адаптації до негативного досвіду. Невдача в цьому може призвести до появи психологічних проблем (депресія, тривожність та інші розлади).

Бюлер виявила декілька основних тенденцій людського життя:

задоволення (прагнення до задоволення своїх потреб);
самостримувальне пристосування (прагнення людини до пристосування до різних життєвих ситуацій та розв’язання проблем);
творчий розвиток (прагнення до творчості та саморозвитку);
підтримання внутрішнього порядку (прагнення до стабільності та впорядкування життя).

Ці тенденції можуть виражатися в різних формах залежно від культурних, соціальних та індивідуальних чинників.

Визнання

Бюлер — перша жінка-президент Американської психологічної асоціації, одна з творців психології гуманістичної.

Праці

Kindheit und Jugend: Genese des BewuЯtseins. Leipzig : S. Hirzel, 1928. 307 p.
Kind und Familie: Untersuchungen der Wechselbeziehungen des Kindes mit seiner Familie. Jena : G. Fischer, 1937. 172 p.
Kleinkindertests: Entwicklungstests vom 1. bis 6. Lebensjahr. 4 aufl. Berlin : Springer, 1953. 91 p.
The Course of Human Life. A Study of Life Goals in the Humanistic Perspective. New York : Springer, 1968. 422 p. (у співавт.).
Introduction to Humanistic Psychology. Monterey : Brooks, 1972. 120 p. (у співавт.).
Psychologie im Leben unserer Zeit. 2 aufl. München : Droemer, 1972. 463 p.

Література

Gavin E. A. Charlotte M. Buhler (1893–1974) // Women in Psychology: A Bio-Bibliographic Sourcebook / Ed. by A. N. O’Connell, F. F. Russo. New York : Greenwood Press, 1990. P. 49–56.
Charlotte Bьhler: oder Der Lebenslauf als psychologisches Problem. Frankfurt am Main : P. Lang, 2007. 253 p.

Автор ВУЕ

П. П. Горностай

Покликання на цю статтю: Горностай П. П. Бюлер, Шарлотта // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бюлер, Шарлотта (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.05.2023