Бутович, Микола Григорович

Буто́вич, Мико́ла Григо́рович (01.12.1895, с. Петрівка, тепер с. Петрівка-Роменська Миргородського району Полтавської області, України — 21.12.1961, м. Гакенсак, штат Нью-Джерсі, США) — живописець, графік-ілюстратор, майстер декоративної графіки, пейзажист, іконописець, сценограф, карикатурист, письменник, епіграфіст.

Бутович, Микола Григорович
Народження	01.12.1895
Місце народження	Петрівка-Роменська
Смерть	21.12.1961
Місце смерті	Гакенсак
Місце діяльності	Національний університет «Львівська політехніка»
Напрями діяльності	живописець, графік-ілюстратор, іконописець, сценограф, письменник

Життєпис

Родина Бутовичів на відкритті персональної виставки мистця (дружина Тетяна, донька Аріадна, син Микола, Микола Бутович). м. Нью-Йорк, жовтень 1955 р.

1906–1913 навчався в Полтавському кадетському корпусі, з 1914 — у військовій школі в м. Москві (тепер Росія). Від 1917 служив ад’ютантом штабу І Козацько-стрілецької дивізії (неофіційні назви — «Сіра дивізія», «Сірожупанна дивізія») Армії Української Народної Республіки.

Після інтернування до табору для військовополонених (Польща) видавав рукописний гумористичний часопис «Дуля долі».

Втік із табору та переїхав до Чехословаччини. Студіював в Академії образотворчих мистецтв у Празі (1919–1920), Празькій школі художніх ремесел (1920–1921), Шарлоттенбрузькій мистецько-промисловій школі (1921–1922), Державній академії графічних мистецтв і книжного ремесла в м. Лейпцигу (1922–1927). Стипендіат Українського наукового інституту в Берліні (проєкт «Історія книжкового мистецтва») (1926–1928).

1928–1930 мешкав у м. Парижі, працював у рекламній студії «Алорис», був членом некомерційної асоціації художників Товариство Осіннього салону.

На початку 1940-х оселився в м. Львові, викладав у Львівській державній мистецько-промисловій школі, на архітектурному відділі Львівського політехнічного інституту (тепер Національний університет «Львівська політехніка»), у Вищій образотворчій студії.

У другій половині 1940-х, через події Другої світової війни та наближення фронту, потрапив до табору для переміщених осіб в Австрії. 1948 емігрував до США. Жив у м. Риджфілд-Парк (штат Нью-Джерсі), працював проєктантом на текстильній фірмі «Дизайнер».

Від 1952 — член Об’єднання мистців українців в Америці.

Похований на православному цвинтарі святого Андрія в Саут-Баунд-Бруку (штат Нью-Джерсі).

Творчість

Творча спадщина різноманітна — малярство, книжкова й журнальна, естампна (ліногравюри, офорти, дереворити) і плакатна графіка; малювання фірмових і книжкових знаків, екслібрисів, обгорток цукерок тощо. Оформлював книжкові видання, працював у жанрі іконопису, портрета, ілюстрації. Проєктував килими, посуд, меблі, кераміку, костюми тощо.

1921 взяв участь у Берлінській виставці праць українських студентів.

1924 вийшов перший альбом дереворитів «Українські духи» (нім. «Ukrainische Geister», м. Лейпциг) із зображеннями відьми, русалки, домовика, чугайстра та інших персонажів української демонології.

1947 презентував картину «Дума про трьох братів Азовських» на Міжнародній мистецькій виставці в Німецькому національному музеї м. Мюнхена.

Працював над обкладинками для книжок («Українці в вільному світі: ювілейна книга УНСоюзу з нагоди 60-річчя (1894–1954)», 1954; «УНС», 1954 тощо), часописів «Литаври», «Віра й культура» (1953), «Державницька думка» (1951), «Веселка». Ілюстрував «Вія» та «Старосвітських поміщиків» М. Гоголя, «Кладку видінь» Г. Діброви (1906; тепер Україна— 1984; США ), «Брата твого Каїна» Сергія Ледянського (1906; тепер Україна — 2000; США), «Проліски» Н. Щербини (1900; тепер Росія — 1977; США), «Волинь» У. Самчука, «Оповідання» П. Куліша, «Оповідання про славне військо запорозьке низове» А. Кащенка, «Чернігівка» М. Костомарова, «Енеїду» І. Котляревського тощо.

1952 на пропозицію Української православної церкви в Америці створив різьблений іконостас і розписав інтер’єр Церкви Господнього Вознесіння в м. Нью-Йорку (США).

Малював листівки (серії «Ляльки Різдвяного вертепу», «Щедрик, Щедрик» та ін.), афіші (до концерту за «Прелюдіями» Ф. Ліста в Паризькій консерваторії; оперети за п’єсою «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка тощо), обкладинки календарів, марки поштові (пластова марка «До 40-річчя державності», «Українська капела бандуристів»), рекламні плакати, емблеми фондів, організацій, ескізи грошових знаків.

У літературному доробку — епіграми на Василя Барку, С. Литвиненка, О. Лятуринську, Є. Маланюка, О. Телігу, О. Ольжича та ін. (опубліковано окремою збіркою «Епіграми Бутумбаса» 1995 в м. Києві); лібрето казки-балету «Ладо» (1951), спогади: «Зі споминів сірожупанника» (1938), «Автобіографія» (1956), «Повстання проти гетьмана (Сіра дивізія)», «Кадетський корпус» (обидва — 1959) тощо.

Галерея

Бутович М. Книжкова обкладинка. Літерація, орнамент (м. Львів, 1937 р.)
Бутович М. Обкладинка календаря. Літерація, ілюстрація. (м. Львів, 1931 р.)
Бутович М. Афіша до концерту за «Прелюдіями» Ф. Листа у Паризькій консерваторії. Картон, гуаш, туш. Б/д
Бутович М. Екслібрис М. Терлецького. Папір, туш. 1930-ті рр.

Праці

Кадетський корпус // Вісник ООЧСУ. Суспільно-політичний місячник. 1959, травень. С. 24–29.
Сіра дивізія // Вісник ООЧСУ. Суспільно-політичний місячник. 1959, січень. С. 25–30.
Повстання проти гетьмана // Вісник ООЧСУ. Суспільно-політичний місячник. 1959, лютий. С. 22–24.
Повстання проти гетьмана (Сіра дивізія). (Закінчення) // Вісник ООЧСУ. Суспільно-політичний місячник. 1959, березень. С. 24–26.
Монографія [автобіографія М. Бутовича і стаття В. Січинського]. Нью-Йорк : Слово. 1956. 62 с.
Епіграми Бутумбаса [Текст]: шаржі. Київ : Вид-во Мар'яна Коця, 1995. 223 с.

Література

Лагутенко О. В полоні легенд. Графіка Миколи Бутовича // Образотворче мистецтво, 2002. № 1. С. 6–9.
Сукало А. М. Особові фонди представників української діаспори в архівних зібраннях ЦДАМЛМ України. Микола Бутович // Архіви України. 2011. № 6. С. 130–142.
Федорук О. К. Микола Бутович: Життя і творчість. Київ ; Нью-Йорк : Видавництво М.П. Коця, 2002. 431 с.
Яковлєва Л. На Україну поверну (Миколі Бутовичу — сто років) (Документи особового фонду Миколи Бутовича, що зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України) // Образотворче мистецтво. 1997. № 2. С. 7–8.

Автор ВУЕ

А. М. Сукало

Покликання на цю статтю: Сукало А. М. Бутович, Микола Григорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бутович, Микола Григорович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.11.2025