Буріння ударно-канатне
Бурі́ння уда́рно-кана́тне — створення бурової свердловини шляхом багаторазового нанесення ударів по породному вибою свердловини спеціальним буровим снарядом (долотом), підвішеним на канаті, з можливістю періодичного піднімання на задану висоту та вільного падіння на дно свердловини.
Історична довідка
Найдавніші описи свердловин для видобутку води і соляних розчинів, споруджених ударно-канатним способом 6–5 ст. до н.е., наведені у працях Конфуція. Свердловини бурили в області Чун-Канг поблизу кордону з Тибетом на глибину до 500 м (найглибша — близько 1 000 м). Один із центрів видобутку соляних розчинів на південному заході Давнього Китаю мав назву Цу-Ліу-Чинг, що в перекладі означало «свердловини, що фонтанують самі по собі».
У середньовічному Китаї для видобування соляних розчинів застосовували свердловини діаметром до 15 см і глибиною в кілька сотень метрів. Буровий інструмент (важке металеве долото на бамбуковій штанзі) підвішували над свердловиною на канатах завтовшки 1–4 см, звитих з прядива (переважно — з індійського очерету), і скидали з висоти вниз. Після ударів долота свердловину заповнювали водою, яка змішувалася з подрібненою породою (ґрунтом), і вичерпували желонкою — спеціальною металевою посудиною.
У літературі ударно-канатне буріння називають «китайським методом буріння». Один із найдавніших його описів навів у енциклопедії «Тянь гун кай у» (1637) вчений Сун Інсін (1587–1666).
У Новий час ударно-канатне буріння широко застосовували в усьому світі для пошуку й видобутку питної води, соляних розчинів, а з середини 19 ст. — нафти й газу. Ударним способом споруджена в 1930-х найглибша свердловина Європи «Піонер-1», що на Бориславському нафтогазоконденсатному родовищі, завглибшки 2 274 м.
Характеристика
Для буріння ударно-канатним способом застосовують бурові снаряди масою 500–2 500 кг, які скидають із висоти 300–1 000 мм з частотою 45–60 разів на хвилину. Форма і конструкція долота залежить від твердості порід. Очищення свердловини виконують заповненням водою та черпанням шламу (осаду залишків гірської породи) желонками. Для ударно-канатного буріння застосовують самохідні й стаціонарні верстати, що дозволяють бурити свердловини глибиною до 500 м. Вони мають порівняно невелику масу (від 7 т) і зручні у транспортуванні.
Застосування
Переважна область застосування — неглибокі свердловини у нещільних породах і ґрунтах.
Література
- Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування. Львів: Новий світ 2000, 2019. 302 с.
- Мислюк М. А., Рибчич І. Й., Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник: У 5 т. Т 1: Загальні відомості. Бурові установки. Обладнання та інструмент. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2002. 367 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Буріння ударно-канатне // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буріння ударно-канатне (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.02.2022
