Бунгало

Бунгало курортного готелю поблизу м. Іракліон на о. Кріт, Греція

Бу́нгало (від гінді बंगला, англ. bungalow — бенгальський) — тип невеликого заміського будинку.

У 19 ст. означав різновид запозиченої з Індії будівлі в бенгальському стилі; здебільшого одноповерхової, дерев’яної, з великою верандою і пласким або вальмовим (див. Вальма) дахом. Бунгало розраховане на одну родину. Індивідуальні житлові будинки такого типу споруджували британці в підконтрольній їм Індії (тепер Індія, Пакистан, Бангладеш) у 18–19 ст. Пізніше бунгало почали будувати в Австралії, Малайзії, Південній Африці та Європі (Велика Британія, Ірландія, Німеччина).

Наприкінці 19 — початку 20 ст. такі будинки поширилися з Європи до США, де розрізняють розрахований на теплий сухий клімат традиційний тип легкого каліфорнійського бунгало каркасної конструкції та близькі до нього типи іспанського колоніального й мексиканського бунгало; урбаністичний тип чиказького бунгало з підвалом, мансардою та цегляними стінами; голландські колоніальні бунгало з розвиненими високими мансардами й колонними верандами. Найбільшою популярністю бунгало користувалися в США в середині 20 ст. як масове недороге житло в передмістях.

У сучасних курортних готелях бунгало називають невеликі котеджі, які стоять окремо від основної будівлі готелю, але функціонально пов’язані з нею. Вони одно- або двоповерхові, з верандами, балконами, терасами, розраховані на одну родину.

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 74.
Reynolds P. Bungalow: From Heritage to Contemporary. Auckland : Random, 2014. 384 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бунгало // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бунгало (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.02.2021