Бударін, Лев Іванович

Буда́рін, Лев Іва́нович (12.02.1933, м. Ташкент, Узбекистан — 20.08.1995, м. Київ, Україна) — учений у галузі хімії неорганічної і фізичної, доктор хімічних наук (1974), член-кореспондент Академії наук України (тепер НАН України; із 1992), заслужений діяч науки і техніки України (1993).

Бударін, Лев Іванович
Народження	12.02.1933
Місце народження	Ташкент
Смерть	20.08.1995
Місце смерті	Київ
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	неорганічна хімія, фізична хімія

Відзнаки
Ордени	«Знак Пошани» (1986)
Почесні звання	Заслужений діяч науки і техніки України (1993)

Життєпис

З юних років виявляв інтерес до науки і техніки. Закінчив школу із золотою медаллю. 1951–1956 навчався на хімічному факультеті Середньоазійського університету (тепер Національний університет Узбекистану ім. Мірзо Улугбека, м. Ташкент).

Після закінчення університету вступив в аспірантуру Івановського хіміко-технологічного інституту (тепер Івановський державний хіміко-технологічний університет, Росія), науковий керівник професор К. Б. Яцимирський. Із 1961 працював асистентом. 1962 захистив кандидатську дисертацію.

Переїхав у м. Київ. 1963 почав працювати в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР (тепер Загальної та неорганічної хімії інститут імені В. І. Вернадського НАН України), від 1969 — старший науковий співробітник. Із 1970 працював в Інституті фізичної хімії АН УРСР (тепер Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України).

1974 захистив докторську дисертацію. Від 1978 — завідувач відділу фізичної хімії координаційних сполук. Помер раптово на 63-му році життя.

Діяльність

Вивчав кінетичні методи аналізу, зокрема кінетику й механізм неорганічних реакцій за участі координаційних (комплексних) сполук. Запропонував методи опрацювання кінетичних даних для складних хімічних процесів. Сконструював низку приладів, що використовують метод швидких реакцій і технологію зупиненого струменя, а також п’єзодатчики для визначення і контролю амоніаку і води.

Розробив методики визначення молібдену, вольфраму, хрому, ванадію, титану. Займався дослідженнями комплексних сполук платинових металів, кальцію, магнію, лантаноїдів.

Упровадив аналітичні методи перевірки герметичності, впроваджені у технології перевірки герметичності літаків на підприємствах авіаційної промисловості.

Запропонував нові лікарські препарати й методи лікування серцево-судинних та онкологічних захворювань, досліджував гетерогенні процеси у тонких шарах і капілярних каналах, що привело до створення принципово нових засобів контролю герметичності та капілярної дефектоскопії.

Започаткував перспективний напрям у діагностиці технічній — використання координаційних сполук як селективних високочутливих покриттів сенсорів, які застосовують для моніторингу довкілля (виявлення забруднення повітря, води). Автор понад ста наукових статей, десятків патентів і кількох книг з хімії.

Тривалий час працював у Малій академії наук України (МАН України). Брав участь в організації олімпіад шкільних з хімії, із 1962 керував гуртком фізичної хімії в Київському Палаці піонерів і школярів (тепер Київський Палац дітей та юнацтва).

Серед його учнів — переможці республіканських і міжнародних олімпіад з хімії.

Визнання

Державна премія СРСР (1983).

Орден «Знак Пошани» (1986).

Додатково

Учений спілкувався зі школярами не лише у класі та лабораторії гуртка, організовував для учнів екскурсії та походи.
Бударіна часто запрошували з лекціями у Київську та Кримську МАН. Був чудовим лектором, мав глибокі знання з хімії та багатьох суміжних дисциплін, блискуче демонстрував хімічні досліди, був товариською, доброю людиною із розвиненим почуттям гумору й фантазії.

Праці

У с п і в а в т о р с т в і —

Константы устойчивости комплексов металлов с биолигандами : справочник. Киев : Наукова думка, 1979. 226 с.
Опыты по химии в школе и дома. Киев : Радянська школа, 1982. 56 с.
Физическая химия и клиническая фармакология сердечных гликозидов. Киев : Наукова думка, 1985. 200 с.
Координационные соединения в медицине / Отв. ред. : К. Б. Яцимирский, В. В. Скопенко. Киев : Наукова думка, 1986. 192 с.
Химические методы испытания изделий на герметичность. Киев : Наукова думка, 1991. 201 с.

Біобібліографія

Лев Іванович Бударін, 1933–1995 : [біобібліогр. покажч.] / НАН України, Ін-т фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського; авт. вступ. ст.: П. А. Манорик, В. М. Гребенніков ; ред.-уклад. О. В. Шульженко; уклад.: Т. А. Солопіченко, С. М. Спіжова. Київ : [б. в.], 2017. 64 с. (Біобібліографія провідних учених Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України).

Література

60-річчя члена-кореспондента АН України Л. І. Бударіна // Вісник Академії наук України. 1993. № 2. С. 103–104.
Лев Иванович Бударин // Сорок років всеукраїнських хімічних олімпіад. Від задуму до сьогодення / Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Харків, 2004. С. 4–5. URL : http://chemo.univer.kharkov.ua/40years.pdfhttp://chemo.univer.kharkov.ua/40years.pdf

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бударін, Лев Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бударін, Лев Іванович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.08.2026