Брухт

Брухт (нім. Bruch — полом, лом, тріщина, перелам, від brechen — ламати, зривати), металобрухт — непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність унаслідок фізичного або морального зносу і містять метали чи їхні сплави; а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки металів та їхніх сплавів.

Характеристика

Утворюється під час механічної обробки металів, ремонту машин, демонтажу споруд, транспортних засобів, промислового обладнання, у результаті зносу або списання металовиробів тощо.

Розрізняють брухт чорних металів (сталі, чавуну та металів кольорових (міді, алюмінію, цинку, свинцю, бронзи тощо).

За походженням виокремлюють:

виробничий брухт (відходи металів, що утворилися на промислових підприємствах у процесі виготовлення виробів);
споживчий брухт — металовироби, що втратили експлуатаційну придатність (транспорт, техніка, труби, конструкції);
змішаний брухт (поєднує ознаки обох типів).

За станом поділяють:

твердий (цільний);
дрібний (стружковий);
пресований або брикетований (див. Брикет).

Брухт є основною сировиною для вторинної металургії. Його збирають, сортують, очищують від домішок, ріжуть, пресують і подають у плавильні агрегати (електропечі, мартени, конвертери). Металургійна переробка брухту — його переплавка в плавильних агрегатах із використанням додаткових матеріалів та особливих технологічних режимів для зміни структури металу; доведення його хімічного складу до параметрів, що відповідають вимогам законодавства; отримання легованої сталі, відповідних марок кольорових металів і їхніх сплавів.

Значення

Використання брухту є важливою складовою циркулярної економіки (див. Рециклювання). Переплавлення дає змогу зменшити споживання руди, коксу, енергії, а також скоротити шкідливі викиди у довкілля.

В Україні обіг брухту регулюється Законом України «Про металобрухт» (1999), який визначає порядок заготівлі, зберігання, переробки, реалізації та експорту брухту, а також вимоги до суб’єктів господарювання у цій сфері.

Джерело

Про металобрухт : Закон України від 05.05.1999 № 619-XIV // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 25, ст. 212. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/619-14/ed20141026#Text

Література

Федоренко О. П., Сахно І. В. Технологія кольорових металів і сплавів. Київ : Київський національний економічний університет, 2022. 288 с.
Терещенко О. В. Металобрухт як критична сировина для вітчизняної металургії: стан та прогнози // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. 2023. № 72. С. 145–154.
Свідіровська А. С. Перспективи розвитку ринку металобрухту в Україні в умовах європейської інтеграції // Економіка та суспільство. 2024. Вип. 60. С. 154–163.
Мельник С. І., Коновал В. П. Інноваційні методи сепарації змішаного брухту кольорових металів // Проблеми ресурсозбереження в металургії : зб. наук. пр. Дніпро : Журфонд, 2024. С. 112–118.
Петренко М. В. Правове регулювання операцій з металобрухтом в Україні : реформа 2023–2024 років // Науковий вісник публічного та приватного права. 2024. Т. 2. С. 124–131.
Іващенко Г. О. Збільшення частки металобрухту в шихті як шлях до зниження викидів CO2 // Екологічна безпека та технології захисту довкілля. 2025. № 1. С. 45–52.