Броуде, Володимир Львович

Брóуде, Володи́мир Льво́вич (01.12.1924, м. Москва, РФ — 22.06.1978, там само) — фізик-експериментатор, доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1967).

Броуде, Володимир Львович
Народження	01.12.1924
Місце народження	Москва
Смерть	22.06.1978
Місце смерті	Москва
Напрями діяльності	фізика кристалів, квантова електроніка

Відзнаки
Ордени	Трудового Червоного Прапора
Премії	Ленінська

Життєпис

Народився в сім’ї доктора медичних наук Лева Михайловича (Менделевича) Броуде (1898–1990) і лікаря Марії Григорівни Антокольскої (1897–1981; сестра П. Антокольського).

Навчався у Казанському авіаційному інституті (1942–1943; тепер Казанський національний дослідницький технічний університет імені А. М. Туполєва; м. Казань), закінчив Московський інститут хімічного машинобудування [1947; тепер Російський технологічний університет Московський інститут радіотехніки, електроніки і автоматики (РТУ МІРЕА)].

Упродовж 1947–1966 працював у Києві в Інституті фізики АН УРСР (тепер Інститут фізики НАН України); 1963 — доктор фізико-математичних наук. Під керівництвом Броуде 1962 сформувалась ініціативна група співробітників відділу фізики кристалів (завідувач — академік А. Ф. Прихотько), які розпочали дослідження з оптичної квантової електроніки. У 1965 група стала основою відділу оптичної квантової електроніки, який очолив Броуде.

Від 1966 Броуде — завідуючий лабораторією оптики і спектроскопії Інституту фізики твердого тіла АН СРСР (тепер Інститут фізики твердого тіла імені Ю. А. Осип’яна РАН (ІФТТ РАН); селище Чорноголовка, Московської області, Росія).

Наукова діяльність

Дослідження з фізики кристалів, зокрема спектроскопії молекулярних кристалів і молекулярних екситонів, а також квантової електроніки. 1945–1949 винайшов (разом із А. Прихотько, В. С. Медведєвим, Р. І. Василенком, В. П. Бабенком) кріостат із вбудованим у нього мікропроєктором для фотографування спектрів дрібних монокристалів у поляризованому світлі за низьких температур. Спільно із А. Прихотько вперше отримав (1951–1952) доказ тотожності кристалічних смуг і екситонних мультиплетів у бензолі. 1961 запропонував пряме доведення ефекту давидовського розщеплення. Того ж року відкрив домішкові екситонні зони і гігантську зміну інтенсивності домішкових смуг, їхнього розгорання або загасання. Спостерігав розвиток екситонного мультиплета з домішкової смуги. 1965–1966 разом із М. С. Соскіним та іншими створив один із перших рубінових і неодимових лазерів із можливістю налаштування частоти, які використовували запропонований Броуде дисперсійний резонатор. Відкрив інтенсивні фононні імпульси, що виникають під час релаксації сильно збудженого антрацену.

Нагороди та визнання

Орден Трудового Червоного Прапора.

За роботи зі спектроскопії екситонів удостоєний Ленінської премії [1966; у співавторстві з О. С. Давидовим, А. Ф. Прихотько, М. С. Бродиним, Е. Й. Рашбою (1927; тепер Україна — 2025; США) і А. Ф. Лубченком (1921–1977; тепер Україна)].

Праці

Дисперсійні резонатори. Авторське свідоцтво №164325 з пріоритетом від 01.03.1963.
Исследование различных модификаций гексаметилбензола в поляризованном свете // Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1952. Т. 22. Вып. 6.
У с п і в а в т. — Некоторые вопросы люминесценции кристаллов // Успехи физических наук / Соавт. Прихотько А. Ф., Рашба Э. И. 1959. Т. 67. Вып. 1. С. 99–117.
Спектры поглощения молекулярных кристаллов : бензол и некоторые его гомологи / Соавт. Климушева Г. В., Либерман А. Л. и др. Киев : Наукова думка, 1965. 263 с.
Спектры поглощения молекулярных кристаллов : полизамещенные бензола / Соавт. Климушева Г. В., Прихотько А. Ф. Киев : Наука, 1972. 284 с.
Спектроскопия молекулярных экситонов / Соавт. Рашба Э. И., Шека Е. Ф. Москва : Энергоиздат, 1981. 248 с.

Література

Храмов Ю. А. История физики. Киев : Феникс, 2006. 1176 с.
Національна академія наук України. Хронологія. 1918–2018 / Відп. ред. В. Л. Богданов. 2-ге вид., доповн. й перероб. Київ : Фенікс, 2018. 714 с.
Академик В. В. Еременко в воспоминаниях. Харьков : Майдан, 2021. 188 с.
Відділ оптичної квантової електроніки / Інститут фізики НАН України. URL: http://www.iop.kiev.ua/ua/vddl-optichno-kvantovo-elektronki/#t-7.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Броуде, Володимир Львович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Броуде, Володимир Львович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.12.2025