Антокольський, Павло Григорович

Антокольський.jpg

Антоко́льський, Павло́ Григо́рович (рос. Антокольский Павел Григорьевич; 01.07.1896, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 09.10.1978, м. Москва, тепер Російська Федерація) — поет, перекладач, критик. Писав російською мовою.

Життєпис

Походив із родини адвоката. 1904 сім’я переїхала до м. Москви. 1914 вступив на юридичний факультет Московського університету, але навчання не закінчив.

1915 грав у студентській драматичній студії під керівництвом Є. Вахтангова. Працював режисером в театрі ім. Є. Вахтангова (1919−1934); подорожував Європою.

У роки Другої світової війни — кореспондент фронтових газет (1941–1945), керував трупою фронтового театру.

Навесні 1945 працював режисером Томського обласного драматичного театру імені В. П. Чкалова.

Творчість

Друкувався з 1918 в журналі «Сороконіжка» («Сороконожка»). За сприяння В. Брюсова з 1921 публікував вірші в альманасі «Художнє слово» («Художественное слово»).

Перша збірка «Вірші» («Стихотворения», 1922). Творчість 1920-х позначена інтересом до історичної тематики та сповнена романтизмом.

У 1930-і домінувало зображення радянської дійсності: «Великі відстані» («Большие расстояния», 1936), «Пушкінський рік» («Пушкинский год», 1938) та ін.

Під час Другої світової війни написав низку віршів, балад, присвячених солдатам, поему «Син» («Сын», 1943).

Автор збірок:

  • «Майстерня» («Мастерская»; 1958),
  • «Висока напруга» («Высокое напряжение»; 1962);

поем:

  • «Робесп’єр і Горгона» («Робеспьер и Горгона»; 1928),
  • «Франсуа Війон» («Франсуа Вийон»; 1934),
  • «У провулку за Арбатом» («В переулке за Арбатом»; 1954),
  • «Четвертий вимір» («Четвертое измерение»; 1964),
  • «Повість минулих літ» («Повесть временных лет»; 1969).

Поезії Антокольського притаманні піднесеність і глибока філософічність.

Активно займався перекладами творів поетів Франції, Болгарії, Грузії, Литви, Азербайджану, Вірменії та ін.

Писав літературно-критичні статті та спогади: «Поети і час» («Поэты и время»; 1957), «Шляхи поетів» («Пути поэтов»; 1965), «Казки часу» («Сказки времени»; 1971).

Твори Антокольського українською мовою перекладали М. Бажан, Л. Первомайський, С. Голованівський та ін.

Антокольський та Україна

Перекладав твори Лесі Українки («Ізольда Білорука», «В катакомбах»), Т. Шевченка («Назар Стодоля», разом з К. Чуковським), М. Бажана, Л. Первомайського та ін.

Статті «Золотий скарб народу» (1938) і «Дар незвичайної сили» (1939) та вірш «Київський березень» (1964) присвятив Т. Шевченку.

Виступив 01.08.1943 в Москві з доповіддю на вечорі з нагоди 30-річчя з дня смерті Лесі Українки. Опублікував статтю «Леся Українка» (1943).

Визнання

Лауреат Державної премії СРСР за поему «Син» (1946 ).

Додатково

Син Антокольського загинув у роки Другої світової війни. Його пам’яті присвячено поему «Син».

Музою поета була його дружина — З. Бажанова (1902–1968), актриса, педагог із акторської майстерності, скульптор по дереву.

Твори

  • Собрание сочинений : в 4 т. Москва : Художественная литература, 1971–1973.
  • Стихотворения и поэмы. Ленинград : Советский писатель, 1982. 782 с.
  • Далеко это было где-то... Стихи. Пьесы. Автобиографическая повесть. Москва : Дом-музей Марины Цветаевой, 2010. 464 с.
  • У к р. п е р е к л. — Вибрані поезії. Київ : Держлітвидав України, 1957. 132 с.

Література

  1. Бажан М. Поет простує далі. Київ : Дніпро, 1969. 302 с.
  2. Русские советские писатели. Поэты : в 30 т. Москва : Книга, 1977. Т. 1. 437 с.
  3. Левин Л. И. Четыре жизни. Хроника трудов и дней Павла Антокольского. Москва : Советский писатель, 1978. 350 с.
  4. Аннинский Л. А. Красный век: Серебро и чернь. Медные трубы. Москва : Молодая гвардия, 2004. 397 с.
  5. Зубенко С. О., Журенко М. М. Особливості поетичної «географії» П. Г. Антокольського 1920-х рр. і поезія його сучасників // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Літературознавство. 2018. Вип. 1. С. 67–82.

Автор ВУЕ

О. О. Білявська


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білявська О. О. Антокольський, Павло Григорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антокольський, Павло Григорович (дата звернення: 17.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
05.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ