Брик, Олександр Борисович

Брик, Олекса́ндр Бори́сович (26.04.1943, Кзил-Кум, тепер Казахстан — 17.04.2021, м. Київ, Україна) — фізик, фахівець із нанофізики мінералів, біомінералогії та наномінералогії, член-кореспондент Національної академії наук України (з 2012).

Брик, Олександр Борисович
Народження	26.04.1943
Місце народження	Кзил-Кум
Смерть	17.04.2021
Місце смерті	Київ
Alma mater	Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Напрями діяльності	нанофізика мінералів, біомінералогія, технологічна мінералогія, наномінералогія

Життєпис

1967 закінчив (з відзнакою) Київський політехнічний інститут (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»). 1968–1970 працював інженером у Головному українському науково-дослідному конструкторсько-технологічному інституті надтвердих матеріалів і інструменту Держплану УРСР (тепер — Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України). 1970–1973 — аспірант Київського політехнічного інституту. 1973–1974 був інженером на Київському дослідному заводі порційних автоматів. Із 1974 працював в Інституті геохімії і фізики мінералів АН УРСР (від 1993 — Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України).

1979 захистив кандидатську, 1989 — докторську дисертації.

1990–1996 — завідувач лабораторії електронного парамагнітного резонансу, викладав на кафедрі загальної фізики і фізики твердого тіла Київського політехнічного інституту. 1996–1998 — завідувач відділу радіаційної мінералогії, із 1998 — головний науковий співробітник, 2007–2021 — завідувач відділу фізики мінеральних структур та біомінералогії. Із 2012 — член-кореспондент НАН України у відділенні наук про Землю за спеціальністю нанофізика мінералів.

Наукова діяльність

Основні напрями наукової діяльності: нанофізика мінералів, біомінералогія, технологічна мінералогія, наномінералогія; взаємопов’язане комплексне дослідження природних, біогенних (див. Біогенна речовина) і синтетичних залізовмісних мінералів, фазові перетворення залізовмісних магнітовпорядкованих мінералів.

Наукові дослідження в галузі радіоспектроскопії мінеральної речовини, радіаційної мінералогії та біомінералогії. Дослідив властивості біомінералів, локалізованих в організмі людини, з’ясував особливі властивості нанорозмірних мінеральних об’єктів.

Наукова діяльність також присвячена вивченню природи магнітних явищ у мінералах із застосуванням методів радіоспектроскопії та магнітометрії. Важливим досягненням [cпільно з І. Матяшем (1930–1995; тепер Україна), В. Віхніним (1943) та С. Іщенком (нар. 1941, тепер РФ)] стало відкриття релаксаційного магнітоелектричного явища, пов’язаного із впливом зовнішніх електричних полів на намагніченість парамагнітних кристалів.

Під керівництвом Брика були розроблені нові методики пошуку розсіяних наномінералів у гірських породах та інших об’єктах. Методології базуються на мультирезонансному поглинанні мікрохвиль сантиметрового діапазону, яке може бути зафіксовано феромагнітним резонансом, а також на особливостях зміни зарядового стану домішок у наночастинках під впливом нагрівання та опромінення.

За допомогою електронного парамагнітного резонансу досліджував особливі властивості кварцу, що сприяло оцінюванню якості родовищ кварцу як сировини для виготовлення п’єзорезонаторів високої добротності.

Одним із провідних напрямів наукових досліджень була пошукова і технологічна мінералогія [розроблення способів пошуку та оконтурювання родовищ корисних копалин (зокрема родовищ золота та урану) за допомогою методів радіоспектроскопії реальної структури мінералів].

Розробляв нові способи перетворення структури та магнітних властивостей оксидів і гідроксидів заліза у зв’язку з виробництвом залізорудних концентратів, способи розділення (сепарації) рудної та нерудної компонент залізорудної сировини.

Розробив нову концепцію високомінералізованих біогенних тканин як мінерально-органічних наноасоційованих систем. Теорія засвідчила домішкові мінеральні нанофази (попри малу кількість відіграють важливу роль у захворюваннях кісток і зубів) у мінеральній компоненті таких тканин. Значну увагу приділяв підготовці молодих фахівців, висококваліфікованих кадрів для науки. Серед учнів Брика два доктори і шість кандидатів наук.

Нагороди та визнання

Звання «Кращий винахідник Національної академії наук України» (1994).

Заслужений діяч науки і техніки України (2004).

Державна премія України в галузі науки і техніки (2008).

Пам’ятна відзнака на честь 100-річчя Національної академії наук України (2018).

Праці

Об увеличении намагниченности парамагнетика переменным электрическим полем // ЖЭТФ. 1980. Т. 79. Вып. 5. С. 1902–1911 (у співавт.).
О спиновом холодильнике для парамагнитных примесей с использованием электрических полей // Письма в ЖЭТФ. 1989. Т. 50. С. 247–249 (у співавт.).
Magnetoelectric tunnel effects in paramagnets // Ferroelectrics. 1994. Vol. 161. Is. 1. С. 59–63.
Anomalous signals registered by EPR spectrometer in nano-scale particles of organic and mineral components of biominerals // Минералогический журнал. 2002. Т. 24. № 2/3. С. 83–93 (у співавт.).
Magnetic biominerals localised in brain tissue: anomalous properties, possible functional role and synthetic analogues // Ukrainian Journal of Physical Optics. 2010. Vol. 11, supplementum 1. S. 46–61.
Властивості природних, синтетичних та біогенних оксидів і гідроксидів заліза за даними Месбауерівської спектроскопії. Київ : Наукова думка, 2013. 158 с. (у співавт.).
Reduction roasting of hematite to magnetite using carbohydrates // International Journal of Mineral Processing. 2017. Vol. 164. Р. 21–25 (у співавт.).
Facility for separation of fine-dispersed raw iron ore by combined effect of constant and variable magnetic fields // Science and Innovation. 2017. Vol. 13. № 6. Р. 5–9 (у співавт.).
Synthesis of magnetite powder from the mixture consisting of siderite and hematite iron ores // Minerals Engineering. 2018. Vol. 122. Р. 277–284 (у співавт.).
Перетворення слабомагнітних мінералів (гематит, гетит) на магнетит у водному розчині солей заліза (ІІ) // Мінералогічний журнал. 2018. Т. 40. № 2. С. 36–44 (у співавт.).

Література

70-річчя члена-кореспондента НАН України О. Б. Брика // Вісник НАН України. 2013. № 4. С. 89–90.
Пономаренко О. М. Шлях від фізики твердого тіла до біомінералогії та прикладної мінералогії: До 75-річчя члена-кореспондента НАН України О. Б. Брика // Вісник НАН України. 2018. № 4. С. 102–108.
Пономаренко О. М. та ін. Пам’яті Олександра Борисовича Брика // Мінералогічний журнал. 2021. Т. 43. № 2. С. 82–84.
Брик Олександр Борисович (1943–2021) // Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України. URL : https://igmr.org.ua/view_employee.php?pid=8&PIB=
Брик Олександр Борисович // Library portal of National Academy of Sciences of Ukraine. URL : http://e-libnas.nbuv.gov.ua/uk/person/IDP818087378913
Брик Олександр Борисович (28.04.1943–17.04.2021) // НАН України: URL : https://old.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7732

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Брик, Олександр Борисович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брик, Олександр Борисович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.01.2026

[Категорія:]]