Брекер, Арно

Фотолистівка. Galerie Marco Edition, бл. 1970 (Німецький історичний музей, м. Берлін)

Бре́кер, А́рно (нім. Breker, Arno; 19.07.1900, м. Ельберфельд, тепер м. Вупперталь, земля Північна Рейн-Вестфалія, Німеччина — 13.02.1991, м. Дюссельдорф, земля Північна Рейн-Вестфалія, Німеччина) — скульптор, архітектор.

Брекер, Арно (Breker, Arno)
Народження	19.07.1900
Місце народження	Ельберфельд
Смерть	13.02.1991
Місце смерті	Дюссельдорф
Напрями діяльності	скульптура, архітектура

Життєпис

Народився в сім’ї майстра-каменяра, рано опанував батьківське ремесло. Навчався в Ельберфельдській школі ремесел та мистецтв, 1920–1925 — у Дюссельдорфській академії мистецтв, вивчав архітектуру у В. Крайса (1873–1955), скульптуру в Г. Нетцера (1865–1939; обидва — тепер Німеччина). Брав участь в архітектурних і меморіальних конкурсах. Виконав скульптуру лежачої Аврори (1926). На замовлення м. Будберга спроєктував військовий меморіал (1927).

1927–1933 жив у м. Парижі, тоді ж відбулася перша виставка, спільно із художником, графіком А. Байрле (1900–1982; Німеччина). Познайомився із Е. А. Бурделем, А. Ж. Б. Майолем, К. Бранкузі, Ш. Деспіо, Р. Делоне, Ман Реєм та ін. Здійснив подорож до Північної Африки, підсумком якої було створення серії літографій «Туніська подорож».

1932 здобув Римську премію від Прусської академії мистецтв, що дало змогу навчатися в Німецькій академії в м. Римі Вілла Массімо (жовтень 1932–1933). 1933 здійснив навчальні поїздки до міст Флоренції та Неаполя (Італія). 1934 повернувся до Німеччини.

1936 виконав скульптури «Десятиборець» і «Переможниця» для Олімпійського стадіону в м. Берліні.

1937 долучився до Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, виконував монументальні скульптури для Райхсканцелярії.

Член журі секції скульптури та учасник 1-ї Великої німецької художньої виставки (1937; відбувалася щорічно впродовж 1937–1944, м. Мюнхен). Від 1937 до падіння Третього Райху був професором Берлінського університету мистецтв.

Член Прусської академії мистецтв (з 1940).

Співпрацював з архітектором А. Шпеєром, 1941 разом організували товариство «Скульптурні майстерні Арно Брекера».

Персональні виставки відбулися в містах Парижі (1942, на запрошення уряду Віші), Кельні (1943), Потсдамі (1944).

1945 переїхав до м. Вемдінга (Баварія). Працював архітектором та отримував приватні замовлення з скульптури. Товаришував із С. Далі та художником, скульптором Е. Фуксом (1930–2015; Австрія).

1948 під час процесу денацифікації суд визнав його «попутником» нацистської держави та оштрафував.

Від 1949 мешкав у м. Дюссельдорфі, періодами жив у м. Парижі. Виконував приватні замовлення. 1960 відкрив ательє в м. Парижі.

Проти реабілітації Брекера виступали антинацистські активісти, які організовували акції протесту під час виставок його робіт (1981).

Похований на Північному цвинтарі в м. Дюссельдорфі.

Творчість

Поєднав неокласичні та неоромантичні тенденції.

Скульптури паризького періоду позначені впливом О. Родена, А. Ж. Б. Майоля, Ш. Деспіо. Експериментував у пошуках власного стилю та способу обробки поверхні скульптури. Розпрацював техніку лиття чистої форми (без будь-яких нерівностей на поверхнях фігур), яка стала типовою ознакою його робіт часів нацистської епохи.

1933 перебував під впливом скульптури періоду античності та Відродження.

Після приєднання до нацистської партії, працював відповідно до ідеології націонал-соціалізму. Автор бюстів А. Гітлера, П. Й. Геббельса та ін.

Виконав публічні замовлення: скульптура «Прометей» для Міністерства пропаганди в м. Берліні, «Ікар» для Дрезденської школи повітряних бойових дій; фігури «Партія» і «Вермахт» для Нової райхсканцелярії (арх. А. Шпеєр). Більшість робіт Брекера цього періоду знищено внаслідок бомбардувань Німеччини за часів Другої світової війни.

У післявоєнний період створив багато портретних погрудь промисловців, політиків, художників, колекціонерів, зокрема К. Аденауера, Л. Ерхарда, Ж. Кокто, Ж. Маре, С. Далі, Е. Юнгера, Е. Паунда, Л. С. Н. Сенгора, Р. Вагнера, Г. Гауптмана.

Виконав архітектурні проєкти штаб-квартири страхової компанії «Герлінг» (Gerling) у м. Кельні, офісно-житлових будівель у містах Гагені й Дюссельдорфі.

Частину письмової спадщини зберігають у Німецькому художньому архіві Німецького національного музею (м. Нюрнберг).

Нагороди та визнання

Нагороджений срібною медаллю від Міжнародного олімпійського комітету за скульптуру «Десятиборець» (1936); премією Муссоліні на Венеційському бієнале (1940).

Про життя та творчість Брекера знято документальні фільми: «Брекер, або нічого не навчився» (1981; режисери Д. Гумм, Г.-Г. Ульріх). «Час богів. Скульптор Арно Брекер» (1993; режисер Л. Даммбек), «Арно Брекер — Німецькі біографії» (2002; режисер Д. Віттмерс). 1979 засноване Товариство Арно Брекера.

У середині 1980-х дилер скульптора Дж. Ф. Боденштайн у своєму родинному замку Норвеніх відкрив приватний музей Брекера (згодом Музей європейського мистецтва). Від 1991 тут зберігають архів митця. У музеї відбулися ретроспективні виставки 1990, 1996–1997.

Додатково

1937 А. Гітлер і П. Й. Геббельс внесли прізвище Брекера до «Списку обдарованих Богом» (нім. «Gottbegnadeten-Liste»).

Праці

• Paris, Hitler et moi. Paris : Presses de la Cité, 1970. 298 p.
• Im Strahlungsfeld der Ereignisse : 1925–1965 : Leben und Wirken eines Künstlers : Porträts, Begegnungen, Schicksale. Preußisch Oldendorf : K. W. Schütz, 1972. 399 S.
• The Collected Writings / Translated from the German. New York ; Paris : West Art, 1990. 256 p.

Література

1. Arno Breker : 60 ans de sculpture / Introduction par J. Damase. Paris : J. Damase, 1981. 215 p.
2. Arno Breker : Ein Leben für das Schöne / [Ed. by B. J. Zavrel]. New York : West-Art, 1983. 352 p.
3. Zavrel B. John. Arno Breker : His Art and Life / [Ed. J. J. Curley]. New York : West-Art, 1985. 208 p.
4. Trimborn J. Arno Breker : Der Künstler und die Macht : Biographie. Berlin : Aufbau-Verlag, 2011. 712 s.
5. Museum Arno Breker. URL : https://www.museum-arno-breker.org/
6. Arno-Breker.info. URL : http://arno-breker.info/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Брекер, Арно // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брекер, Арно (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.02.2026