Брандис, Маріан

Брандис, Маріан.jpg

Брáндис, Маріáн (пол. Brandys, Marian; 25.01.1912, м. Вісбаден, земля Гессен, Німеччина — 20.11.1998, м. Варшава, Польща; похований у с. Лясках Західноваршавського повіту Мазовецького воєводства, Польща) — письменник, журналіст, перекладач. Писав польською мовою. Брат письменника К. Брандиса.

Брандис, Маріан

(Brandys, Marian)

Народження 25.01.1912
Місце народження Вісбаден, Німеччина
Смерть 20.11.1998
Місце смерті Ляски, Польща
Місце поховання Ляски, Польща
Місце діяльності Польща, Італія
Напрями діяльності Література, журналістика, перекладацька діяльність

Життєпис

Народився в єврейській сім’ї. Навчався у гімназії Торгово-промислового товариства (1922–1930) у м. Лодзі (Польща). Потім вступив на факультет економіки та права Варшавського університету. 1935 здобув диплом магістра. Стажувався у суді та працював бухгалтером на фабриці у м. Лодзі.

У складі оперативної групи «Полісся» під командуванням генерала Ф. Клееберга (1912; Німеччина — 1998; Польща) брав участь у німецько-польській війні 1939 (Вереснева кампанія). 1939–1945 був в’язнем у німецьких таборах для військовополонених (у містечку Вольденберг, тепер Добегнєв, Польща). Після звільнення з полону (1945) — військовий репортер у м. Гдині та м. Варшаві (де оселився 1948). Наприкінці 1940-х працював кореспондентом польського агентства друку в Італії. 1949 вийшла перша книга «Італійські зустрічі» («Spotkania włoskie»), за яку він отримав Державну премію ІІ ступеня.

1950 увійшов до складу Спілки письменників Польщі. Того ж року став членом редколегії журналу «Нова культура» («Nowej Kultury»), де 1957–1958 очолював репортажний відділ.

Після війни став членом Польської робітничої партії, пізніше — Польської об’єднаної робітничої партії, 1966 вийшов з її складу та приєднався до демократичної опозиції. 1976 підписав «Лист 101» проти запропонованих змін до Конституції Польщі. Влада заборонила йому публікуватися.

Після падіння комуністичного режиму 1997 отримав найвищу державну нагороду — Великий хрест Ордена Відродження Польщі.

Помер у віці 86 років. Похований на Лісовому цвинтарі у с. Лясках (поблизу м. Варшави).

Творчість

Брандис створив власний стиль документальної прози, заснований на глибокому аналізі листів, мемуарів, архівних джерел. Головний фокус його творів — епоха наполеонівських війн та доба поділу Польщі. Автор книг: «Племінник короля» («Nieznany książę Poniatowski»; 1960), «Слідами Стася і Нель» («Śladami Stasia i Nel»; 1961), «Офіцер великих сподівань» («Oficer największych nadziei»; 1964), «Турботи з пані Валевською» («Kłopoty z panią Walewską»; 1969), «Кінець світу кавалергардів» («Koniec świata szwoleżerów»; 1972–1979), «Мої пригоди з історією» («Moje przygody z historią»; 1981) та ін. Співавтор сценаріїв для художніх фільмів «Люди з потяга», «Тарпани» (обидва — 1961; режисер К. Куц).

Твори

  • Spotkania włoskie : reportaże. Warszawa : Czytelnik, 1949. 170 s.
  • Początek opowieści : opowiadania. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1952. 166 s.
  • Wyprawa do oflagu : reportaż. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1955. 129 s.
  • O królach i kapuście : szkice i reportaże. Warszawa : Iskry, 1959. 262 s.
  • Nieznany książę Poniatowski : opowieść historyczna. Warszawa : Iskry, 1960. 267 s.
  • Śladami Stasia i Nel : z dziennika podróży do Egiptu i Sudanu. Warszawa : Nasza Księgarnia, 1961. 202 s.
  • Oficer największych nadziei : opowieść o Józefie Sułkowskim. Warszawa : Iskry, 1964. 220 s.
  • Kozietulski i inni : opowieść historyczna. Warszawa : Iskry, 1967. T. 1–2. 613 s.
  • Kłopoty z panią Walewską : opowieść historyczna. Warszawa : Iskry, 1969. 239 s.
  • Koniec świata szwoleżerów : opowieść historyczna. Warszawa : Iskry, 1972–1979. T. 1–5. 2036 s.
  • Moje przygody z historią : eseje i wspomnienia. London : Puls, 1981. 112 s.
  • Strażnik Królewskiego Grobu : opowieść o Julianie Ursynie Niemcewiczu. Warszawa : Iskry, 1984. 174 s.
  • Generał Arbuz : opowieść o Józefie Zajączku. Warszawa : Iskry, 1988. 317 s.
  • Moje przygody z wojskiem : wspomnienia. Warszawa : PoMOST, 1992. 142 s.
  • Jasienica i inni : pisarze i władza. Warszawa : Iskry, 1995. 210 s.

Література

  1. Ермонский А. Путешествия Мариана Брандыса в прошлое // Брандыс М. Исторические повести. Москва : Прогресс, 1975. С. 5–20.
  2. Marian Brandys // Słownik współczesnych pisarzy polskich i badaczy literatury / Pod red. J. Czachowskiej, A. Szałagan. Warszawa : Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1994. T. 1 : A — B. S. 272–276.
  3. Kowalczyk J. R. Marian Brandys : życiorys i twórczość [Twórca] / Instytut Adama Mickiewicza // Culture.pl. Warszawa, 2006. URL : https://culture.pl/pl/tworca/marian-brandys

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Брандис, Маріан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брандис, Маріан (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.07.2026

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶