Брандис, Маріан
Брáндис, Маріáн (пол. Brandys, Marian; 25.01.1912, м. Вісбаден, земля Гессен, Німеччина — 20.11.1998, м. Варшава, Польща; похований у с. Лясках Західноваршавського повіту Мазовецького воєводства, Польща) — письменник, журналіст, перекладач. Писав польською мовою. Брат письменника К. Брандиса.
|
Брандис, Маріан (Brandys, Marian) | |
|---|---|
| Народження | 25.01.1912 |
| Місце народження | Вісбаден, Німеччина |
| Смерть | 20.11.1998 |
| Місце смерті | Ляски, Польща |
| Місце поховання | Ляски, Польща |
| Місце діяльності | Польща, Італія |
| Напрями діяльності | Література, журналістика, перекладацька діяльність |
Життєпис
Народився в єврейській сім’ї. Навчався у гімназії Торгово-промислового товариства (1922–1930) у м. Лодзі (Польща). Потім вступив на факультет економіки та права Варшавського університету. 1935 здобув диплом магістра. Стажувався у суді та працював бухгалтером на фабриці у м. Лодзі.
У складі оперативної групи «Полісся» під командуванням генерала Ф. Клееберга (1912; Німеччина — 1998; Польща) брав участь у німецько-польській війні 1939 (Вереснева кампанія). 1939–1945 був в’язнем у німецьких таборах для військовополонених (у містечку Вольденберг, тепер Добегнєв, Польща). Після звільнення з полону (1945) — військовий репортер у м. Гдині та м. Варшаві (де оселився 1948). Наприкінці 1940-х працював кореспондентом польського агентства друку в Італії. 1949 вийшла перша книга «Італійські зустрічі» («Spotkania włoskie»), за яку він отримав Державну премію ІІ ступеня.
1950 увійшов до складу Спілки письменників Польщі. Того ж року став членом редколегії журналу «Нова культура» («Nowej Kultury»), де 1957–1958 очолював репортажний відділ.
Після війни став членом Польської робітничої партії, пізніше — Польської об’єднаної робітничої партії, 1966 вийшов з її складу та приєднався до демократичної опозиції. 1976 підписав «Лист 101» проти запропонованих змін до Конституції Польщі. Влада заборонила йому публікуватися.
Після падіння комуністичного режиму 1997 отримав найвищу державну нагороду — Великий хрест Ордена Відродження Польщі.
Помер у віці 86 років. Похований на Лісовому цвинтарі у с. Лясках (поблизу м. Варшави).
Творчість
Брандис створив власний стиль документальної прози, заснований на глибокому аналізі листів, мемуарів, архівних джерел. Головний фокус його творів — епоха наполеонівських війн та доба поділу Польщі. Автор книг: «Племінник короля» («Nieznany książę Poniatowski»; 1960), «Слідами Стася і Нель» («Śladami Stasia i Nel»; 1961), «Офіцер великих сподівань» («Oficer największych nadziei»; 1964), «Турботи з пані Валевською» («Kłopoty z panią Walewską»; 1969), «Кінець світу кавалергардів» («Koniec świata szwoleżerów»; 1972–1979), «Мої пригоди з історією» («Moje przygody z historią»; 1981) та ін. Співавтор сценаріїв для художніх фільмів «Люди з потяга», «Тарпани» (обидва — 1961; режисер К. Куц).
Твори
- Spotkania włoskie : reportaże. Warszawa : Czytelnik, 1949. 170 s.
- Początek opowieści : opowiadania. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1952. 166 s.
- Wyprawa do oflagu : reportaż. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1955. 129 s.
- O królach i kapuście : szkice i reportaże. Warszawa : Iskry, 1959. 262 s.
- Nieznany książę Poniatowski : opowieść historyczna. Warszawa : Iskry, 1960. 267 s.
- Śladami Stasia i Nel : z dziennika podróży do Egiptu i Sudanu. Warszawa : Nasza Księgarnia, 1961. 202 s.
- Oficer największych nadziei : opowieść o Józefie Sułkowskim. Warszawa : Iskry, 1964. 220 s.
- Kozietulski i inni : opowieść historyczna. Warszawa : Iskry, 1967. T. 1–2. 613 s.
- Kłopoty z panią Walewską : opowieść historyczna. Warszawa : Iskry, 1969. 239 s.
- Koniec świata szwoleżerów : opowieść historyczna. Warszawa : Iskry, 1972–1979. T. 1–5. 2036 s.
- Moje przygody z historią : eseje i wspomnienia. London : Puls, 1981. 112 s.
- Strażnik Królewskiego Grobu : opowieść o Julianie Ursynie Niemcewiczu. Warszawa : Iskry, 1984. 174 s.
- Generał Arbuz : opowieść o Józefie Zajączku. Warszawa : Iskry, 1988. 317 s.
- Moje przygody z wojskiem : wspomnienia. Warszawa : PoMOST, 1992. 142 s.
- Jasienica i inni : pisarze i władza. Warszawa : Iskry, 1995. 210 s.
Література
- Ермонский А. Путешествия Мариана Брандыса в прошлое // Брандыс М. Исторические повести. Москва : Прогресс, 1975. С. 5–20.
- Marian Brandys // Słownik współczesnych pisarzy polskich i badaczy literatury / Pod red. J. Czachowskiej, A. Szałagan. Warszawa : Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1994. T. 1 : A — B. S. 272–276.
- Kowalczyk J. R. Marian Brandys : życiorys i twórczość [Twórca] / Instytut Adama Mickiewicza // Culture.pl. Warszawa, 2006. URL : https://culture.pl/pl/tworca/marian-brandys
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Брандис, Маріан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брандис, Маріан (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.07.2026