Брандис, Казимир

Бра́ндис, Казими́р (Казі́меж) (пол. Brandys, Kazimierz; 27.10.1916, м. Лодзь, Польща — 11.03.2000, м. Париж, Франція) — письменник. Писав польською мовою. Брат журналіста, перекладача, прозаїка М. Брандиса.

Брандис, Казимир (Brandys, Kazimierz)
Народження	27.10.1916
Місце народження	Лодзь, Польща
Смерть	11.03.2000
Місце смерті	Париж, Франція
Місце поховання	Париж, Франція
Місце діяльності	Польща, Франція, США
Напрями діяльності	Література

Життєпитс

Народився в єврейській сім’ї. 1939 закінчив юридичний факультет Варшавського університету. Після Другої світової війни 1945 працював у редакції марксистського тижневика «Кузьниця» («Kuźnica»). З 1946 — член Польської об’єднаної робітничої партії.

У дебютному романі «Дерев’яний кінь» («Drewniany koń»; 1946) автор розповів про життя польської інтелігенції під час нацистської окупації. У тетралогії «Між війнами» («Między wojnami»; 1948–1953), що охоплює романи «Самсон» («Samson»; 1948), «Антигона» («Antygona»; 1948), «Троя, відкрите місто» («Troja, miasto otwarte»; 1949) та «Людина не вмирає» («Człowiek nie umiera»; 1953) описав моральний та ідеологічний стани польських інтелектуалів у довоєнний та післявоєнний періоди. Ці книги зробили Брандиса провідним представником соціалістичного реалізму.

Ідеологічні погляди письменника змінилися на початку 1950-х: у творах з’явилося розчарування в комунізмі. Критику комуністичного режиму подано в повістях «Оборона Гренади» («Obrona Grenady»; 1956), «Мати Крулів» («Matka Królów»; 1957). Після виходу книги «Питання реальності» («Nierzeczywistość»; 1977) з відкритою критикою комунізму твори Брандиса опинилися під офіційною цензурною забороною в Польщі.

1966 на знак протесту проти переслідувань інтелігенції офіційно вийшов із керівної Польської об’єднаної робітничої партії. У 1970-х співпрацював із Комітетом захисту робітників.

З 1977 був дописувачем літературного журналу «Запіс» («Zapis»). Його есе про життя у м. Варшаві пізніше увійшли до багатотомної серії мемуарів «Місячник» («Miesiące»; 1981–1987).

1981 емігрував до м. Парижа. Викладав літературу в університетах США та Франції. Продовжував писати есе та мемуарну прозу.

Українською мовою окремі твори письменника переклали переважно у радянський період.

Помер у віці 83 років у м. Парижі. Його прах поховано на паризькому цвинтарі Пер-Лашез.

Твори

Drewniany koń : powieść. Warszawa : Czytelnik, 1946. 278 s.
Między wojnami : w 4 t. Warszawa : Czytelnik, 1948–1953. 1048 s.
Miesiące 1978–1981. Warszawa : NOWA, 1981. 224 s.
Miesiące : w 4 t. Paryż : Instytut Literacki, 1981–1987. 922 s.
Укр. перекл. — Громадяни = Obywatele : роман / Пер. з пол. В. Струтинського. Київ : Держлітвидав України, 1956. 471 с.

Література

Кулик В. П. Творчість Казімежа Брандиса // Слов’янське літературне єднання. Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1958. С. 136–148.
Kazimierz Brandys / Instytut Adama Mickiewicza // Culture.pl. 2016. URL : https://culture.pl/en/artist/kazimierz-brandys

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Брандис, Казимир // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брандис, Казимир (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.07.2026