Бошкович, Стеван

Бошкович, Стеван (Бошковић, Стеван)
Народження	10.05.1868
Місце народження	Заєчар
Смерть	09.05.1957
Місце смерті	Белград

Відзнаки
Ордени	Сербського Червоного Хреста, Білого Орла ІІІ ст., Святого Сави ІІ ст., Зірки Карагеоргія ІІІ ст., Югославської Корони І ст., Святого Михайла і Святого Георгія ІІІ ст., Румунської Корони ІІ ст., Почесного Легіону IІІ ст.
Хрести	Воєнний Хрест (Франція), Воєнний Хрест (Греція)

Бо́шкович, Сте́ван (серб. Бошковић, Стеван; 10.05.1868, м. Заєчар, тепер Сербія — 09.05.1957, м. Белград, тепер Сербія) — військовий географ, геодезист, картограф і топограф, генерал, академік Сербської королівської академії (з 1932), дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ; з 1928).

Життєпис

Середню освіту здобув у гімназіях міст Заєчара, Белграда та Крагуєваця (тепер Сербія). 1889 закінчив Військову академію у м. Белграді, розпочав службу кадетом у сербській армії.

На початку 1890-х скерований для фахового вдосконалення до Російської імперії, де відбув дворічний курс навчання у Військовій топографічній школі та трирічну підготовку на вищому астрономічно-геодезичному відділі Військової академії Генштабу при імператорі Миколі ІІ (обидва — м. Санкт-Петербург).

Упродовж 2-х років проводив наукові дослідження в Головній астрономічній обсерваторії (ГАО) Російської імперії в м. Пулково (тепер у складі м. Санкт-Петербурга).

Начальник географічного відділу Генерального штабу Збройних сил Сербії (1900–1912).

1914–1917 — полковник інженерно-технічних військ, 1917–1920 — полковник і начальник топографічного відділу Генштабу, 1920–1937 — начальник Військово-географічного інституту (до 1923 — Географічний інститут) Генштабу (тепер — імені Генерала Стевана Бошковича). Згодом отримав звання бригадного генерала геодезичних військ.

У 1920–1930-х викладав геодезію на посаді професора Військової академії Сербії.

1947–1950 — співробітник картографічного відділу Географічного інституту імені Й. Цвіїча при Сербській академії наук і мистецтв.

Наукова і професійна діяльність

Під час перебування у ГАО Російської імперії розпочав наукові дослідження розбіжностей між геодезичними і картографічними даними територій Королівства Сербії та сусідніх країн.

На посаді начальника географічного відділу Генштабу Сербії провів перші астрономічно-геодезичні вимірювання вертикальних відхилень місцевості в Сербії, визначивши за 1900–1911 низку астрономічних координат на території країни (30 азимутів і 30 широт).

Перед початком Балканських воєн 1912–1913 видав «Топографічні карти Старої Сербії і Македонії» у масштабі 1:150 000.

1914 під керівництвом Бошковича опубліковано «Нову карту Сербських королівств і сусідніх регіонів» у масштабі 1:1 000 000, що була однією з перших географічних карт Сербії та Чорногорії після Балканських воєн.

На посаді начальника Військово-географічного інституту розгорнув активну діяльність із використанням передових наукових методик тогочасної картографії. Видано карту Сербії (масштаб 1:3 000 000), загальну і спеціальну (для авіації та морського флоту) карти у масштабі 1:500 000.

Створюючи «Карту королівства Югославії і сусідніх країн» (масштаб 1:1 000 000), Бошкович одним із перших у Європі застосував методику фотозйомки (1936).

У грудні 1940 виступив з ініціативою створення національного атласу Королівства Югославії, але реалізації цього плану перешкодила окупація території Югославії під час Другої світової війни. У післявоєнний період у картографічному відділі Географічного інституту ім. Й. Цвіїча під керівництвом Бошковича зібрано необхідні географічно-картографічні матеріали для створення нового атласу країни в масштабі 1:500 000 «Оглядова географічна карта Федеративної Народної Республіки Югославія» (увійшла в історію як «карта Бошковича»), яка стала єдиною детальною картою Югославії до часу її розпаду (1992).

Заступник голови Сербського географічного товариства.

Постійний голова Міжнародної комісії з вимірювання меридіанних дуг від Північного Льодовитого океану до Середземного моря.

Член Міжнародного геодезично-геофізичного товариства.

Був делегатом від Сербської королівської академії та Міністерства армії і флоту на конгресах Міжнародного геодезично-геофізичного товариства у Римі (1922), Мадриді (1924), Празі (1927), Стокгольмі (1930), Лісабоні (1933) та Единбурзі (1936); на конгресах Міжнародного географічного товариства у Кембриджі (1928), Парижі (1931), Варшаві (1934) та Амстердамі (1938); на конгресах слов’янських географів та етнографів у Празі (1924), Кракові (1927), Белграді (1930).

Бошкович і Україна

28.12.1928 обраний дійсним членом НТШ від Математично-природописно-лікарської секції. Того ж року, на знак вдячності за обрання членом НТШ, подарував для музею Товариства у Львові низку власноруч виконаних фотографій. В архівах НТШ збереглося листування Бошковича з членами Товариства, зокрема з головою географічної комісії, дійсним членом НТШ В. Кубійовичем.

Нагороди та відзнаки

Дійсний член Сербської королівської академії (тепер Сербська академія наук і мистецтв).

Державні нагороди Сербії та Югославії:

орден сербського Червоного Хреста (1914);
орден Білого Орла ІІІ ступеня (1915);
орден Святого Сави ІІ ступеня (1922);
орден Зірки Карагеоргія ІІІ ступеня (1923);
орден Югославської Корони І ступеня (1938).

Державні нагороди інших країн:

медаль «Воєнний Хрест» (Франція, 1919);
медаль «Воєнний Хрест» (Греція, 1919);
орден Святого Михайла і Святого Георгія ІІІ ступеня (Велика Британія, 1922);
орден Румунської Корони ІІ ступеня (1923);
орден Почесного Легіону IІІ ступеня (Франція, 1934).

Праці

Формуле и таблице за рачунање географских координата на свероиду Кларка (1880 г.). Београд : Штампарска радионица министарства воjног, 1907. 52 с.
Les travaux de l’Institut géographique de l’état-major du Royaume des Serbes, Croates et Slovenes de 1899 a 1922. Toulouse : Édouard Privat, 1923. 12 p.
Kpaтки кypc гeoдeзиje зa Bишy школу Воjне aкaдeмиje. Београд : Bojнoгeoгpaфски институт, 1932. 125 с.
Les travaux géodésiques de l’Institut géographique militaire du Royaume de Yougoslavie du 1er janvier 1930 au 1er janvier 1933. Beograd : Institut géographique militaire a la forteresse, 1933. 62 p.
Les mesures géodésiques de precision sur l’écorce terrestre instable // Zbiór prac poświęcony przez Towarzystwo Geograficzne we Lwowie Eugenjuszowi Romerowi w 40-lecie jego twórczości naukowej. Lwów : Zakłady Graficzne S. A. Książnica-Atlas, 1934. P. 105–110.
Les éphemérides des couples d’etoiles pour la détermination de latitude d’apres la méthode Piévtzoff. Beograd : Vojnogeografski institut, 1936. 115 p.
Прва и друга одредба географске дужине Београда 1926 и 1933 г. Београд : Спрска академиjа наука, 1946. 68 с.
Базиси и базисне мреже тригонометриjске мреже Србиjе, Црне Горе, Косовско-Метохиjске области и Македониjе. Београд : Спрска академиjа наука, 1949. 68 с.
Скретање вертикала у Србиjи. Београд : Спрска академиjа наука, 1952. 124 с.

Література

Хроніка Наукового товариства імени Шевченка. Львів : Друкарня Наукового товариства імені Шевченка, 1930. Ч. 69–70. С. 115.
Boškovič Stevan // Enciklopedija Jugoslavije : v 8 t. Zagreb : Leksikografski zavod FNRJ, 1956. T. 2. P. 158–159.
Jankovič N. Stevan P. Boškovič // Васиона. 1957. № 2. C. 35–36.
Јовановић П. Опроштајно слово у име САН и Географског института САН на погребу академика Стевана П. Бошковића // Гласник САН. 1957. Књ. 9. Св. 2. С. 99–102.
Радојчић С. Геодетски генерал Стеван П. Бошковић, начелник Воjногеографског института (друго допуњено издање). Београд : Војногеографски институт, 1998. 147 с.
Радоjчић С. Стеван П. Бошковић // Живот и дело српских научника : в 14 кн. / Уред. М. Сарић. Београд : Спрска академиjа наука и уметности, 1998. Књ. ІІІ: Биографиjе и библиографиjе. С. 221–268.
Вемић M. Картографиja Србиje у ХХ веку // Зборник радова Географског института «Jован Цвиjић». 2007. № 57. С. 407–415.
Ogrizovič V., Delčev S., Vasilič V. et al. Historical Review of Astro-Geodetic Observations in Serbia // Publications of the Astronomical Observatory of Belgrade. 2008. Vol. 85. P. 181–185.

Автор ВУЕ

Ю. Б. Ковалів

Покликання на цю статтю: Ковалів Ю. Б. Бошкович, Стеван // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бошкович, Стеван (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.09.2025