Босілек, Ран
Бо́сілек, Ран [ болг. Босилек, Ран; справж. — Негенцов, Генчо Станчев (болг. Негенцов, Генчо Станчев); 26.09.1886, м. Габрово, тепер Болгарія — 08.10.1958, м. Софія, Болгарія] — прозаїк, поет і перекладач. Писав болгарською мовою.
|
Босілек, Ран | |
|---|---|
| Псевдоніми | Босилек, Ран |
| Справжнє ім’я | Негенцов, Генчо Станчев |
| Народження | 26.09.1886 |
| Місце народження | Габрово, Болгарія |
| Смерть | 08.10.1958 |
| Місце смерті | Софія, Болгарія |
| Alma mater | Софійський університет |
| Місце діяльності | Болгарія, Бельгія |
| Напрями діяльності | проза, поезія, перекладацька діяльність |
Життєпис
Народився у багатодітній сім’ї ремісника. Батько помер, коли сину виповнилося 7 років. Від матері перейняв любов до казок.
1904 закінчив Апріловську гімназію (тепер Національна Апріловська гімназія) в м. Габрово. Після навчання учителював (1904–1908).
1908–1910 вивчав слов’янську філологію та право в Софійському університеті (тепер Софійський університет Святого Климента Охридського). Здобув докторський ступінь у галузі права у м. Брюсселі (1916). Після навчання деякий час працював юристом, але згодом обрав літературну діяльність.
Працював редактором журналу «Светулка» (укр. «Світлячок») та газети «Врабча» (укр. «Горобець»). Був заступником головного редактора журналу «Дружинка» (укр. «Друг»).
Він також був редактором видавництва «Хемус», де понад 25 років видавав журнал «Детска радост» (укр. «Дитяча радість») — одне з найвідоміших дитячих видань у Болгарії.
Був членом Спілки болгарських письменників (від 1920-х рр.) та головою Спілки дитячих письменників Болгарії (1944–1947).
Творчість
Творчість письменника стала важливим етапом у розвитку нової болгарської дитячої літератури. Він одним із перших зумів поєднати традиції болгарського фольклору зі сучасними європейськими літературними формами та високим рівнем книжкової естетики.
Перший вірш «На косичка» (укр. «На стрижку») написав 1906 для учнів.
1926–1942 працював над циклом казок «Патиланско царство» (укр. «Патиланське царство»), куди увійшли повісті «Патиланчо» (укр. «Патиланчо»; 1926), «Патиланско царство» (укр. «Патиланське царство»), «Бат Патилан» (укр. «Бат Патілане»; обидві — 1927), «Патиланчо Данчо» (укр. «Патиланчо Данчо»; 1929), «Патиланско училище» (укр. «Патиланське училище»; 1942). Це римована та гумористична проза, яка стала новим жанром у болгарській художній літературі для дітей.
Текст вірша «Я кажи ми, облаче ле бяло» (укр. «Скажи мені, маленька біла хмариночко») став неофіційним гімном болгарських емігрантів у Бельгії. Багато його віршів («Родна реч» — укр. «Рідна мова», «Майчина песен» — укр. «Мамина пісня», «Палави ръчички» — укр. «Неслухняні ручки», «Весел дядо» — укр. «Веселий дідусь», «Лястовичка» — укр. «Ластівка») покладені на музику і стали відомими піснями.
Займався також перекладацькою діяльністю. У його перекладах і переказах болгарською мовою видані твори братів Грімм, Марка Твена, А. Ліндгрен, О. Пушкіна, Гомера. Також перекладав та видавав норвезькі, індійські, шведські, японські казки.
Українською мовою твори автора перекладали переважно у радянський період і були видані в антологіях болгарської літератури.
Нагороди і визнання
Премія Шумайкера (1935) на другій Міжнародній книжковій виставці у Брюсселі за збірку народних казок «Неродена мома» з ілюстраціями Г. Атанасова (видавництво «Хемус», 1932).
На честь Рана Босілека названо вулицю у м. Софії.
На вулиці Івана Асена II, 10 у м. Софії зберігся будинок, де 1928–1958 жив і працював письменник.
У м. Габрово йому встановлено пам’ятник.
Додатково
Босілека вважають одним із засновників художньо оформленої дитячої книги в Болгарії. Працюючи редактором журналу «Детска радост», він переконався, що ілюстрація у дитячій книзі така ж важлива, як і текст. Його співпраця з художниками Г. Атанасовим та В. Лазаркевичем задала стандарти для книговидання Болгарії на десятиліття вперед.
Твори
- Косе-Босе : приказка. София : [б. и.], 1923. 16 с.
- Чик-чи-рик : приказка. София : [б. и.], 1925. 16 с.
- Неродена мома : приказка. София : [б. и.], 1926. 24 с.
- Синчец : приказка. София : [б. и.], 1930. 20 с.
- Незнаен юнак : приказка. София : [б. и.], 1932. 24 с.
- Весели очички : стихотворения за деца. София : [б. и.], 1936. 32 с.
- Палави ръчички : стихотворения за деца. София : [б. и.], 1945. 28 с.
- Нова песен : стихотворения за деца. София : [б. и.], 1953. 32 с.
Укр. перекл. —
- Косе-Босе : казка / Пер. з болг. А. М’ястківського. Київ : Веселка, 1980. 16 с.
- Веселі оченята : вірші / Пер. з болг. О. Новицького. Київ : Дитяча література, 1982. 30 с.
- Ненароджена дівчина (Неродена мома) / Пер. з болг. Д. Чередниченка // Болгарські народні казки. Київ : Веселка, 2005. С. 42–46.
Література
- Хаджикосев С. Д. Ран Босилек : литературно-критически очерк. София : Отечество, 1985. 108 с.
- Стоянова Т. Д. Ран Босилек : литературни и социокултурни контексти. Благоевград : Унив. изд. Неофит Рилски, 2009. 276 с.
- Ран Босилек (автор и преводач) // Читанка. 2005. URL : https://chitanka.info/person/ran-bosilek
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Босілек, Ран // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Босілек, Ран (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.09.2026