Борхес, Хорхе Луїс

Бо́рхес, Хо́рхе Луї́с [ ісп. Borges, Jorge Luis; повне ім'я та прізвище — Хорхе Франсіско Ісідоро Луїс Борхес Асеведо (ісп. Jorge Francisco Isidoro Luis Borges Acevedo); 24.08.1899, м. Буенос-Айрес, Аргентина — 14.06.1986, м. Женева, Швейцарія] — письменник, есеїст, літературний критик, перекладач, академік Аргентинської академії літератури (з 1955). Писав іспанською мовою.

Борхес, Хорхе Луїс (Borges, Jorge Luis)
Справжнє ім’я	Хорхе Франсіско Ісідоро Луїс
Справжнє прізвище	Борхес Асеведо
Народження	24.08.1899
Місце народження	Буенос-Айрес (місто)
Смерть	14.06.1986
Місце смерті	Женева
Місце поховання	Женева
Місце діяльності	Аргентина
Напрями діяльності	письменник, есеїст, літературний критик, перекладач.

Життєпис

Походив з освіченої родини, у якій розмовляли іспанською і англійською мовами. З дитинства захоплювався читанням.

1914 переїхав із родиною до м. Женеви. Навчався в Коледжі Ж. Кальвіна, опанував французьку і німецьку мови. Від 1919 перебував в Іспанії. 1921 повернувся до м. Буенос-Айреса.

1938–1946 — бібліотекар муніципальної бібліотеки імені Мігеля Кане.

Президент Аргентинського товариства письменників (1950–1953). Із 1955 — професор в Університеті Буенос-Айреса, викладав німецьку та англійську літературу. Як запрошений професор читав лекції в Республіканському університеті в Уругваї (1950), Техаському університеті в Остіні (1961), європейських університетах (1963), Гарвардському університеті (1967–1968) тощо.

1955–1973 — директор Національної бібліотеки Аргентини.

1986 переїхав до м. Женеви. Похований на Кладовищі королів у м. Женеві.

Творчість

Перші твори написав у віці 7 років, а у 12 років здійснив перший переклад казки О. Вальда «Щасливий принц».

Етапи творчості

Перший етап — час дитинства і навчання та становлення як письменника (1899–1921). ґрунтовно ознайомився з філософськими ідеями А. Шопенгауера і Ф. В. Ніцше, а також із творчістю багатьох представників літератури європейського і світового модернізму. Оселившись в Іспанії, брав участь у модерністському русі ультраїзму. Співпрацював із французькими й іспанськими літературними журналами, де друкував есе й маніфести.

Другий етап — період зрілості як письменника (1921–1955). Разом із М. Фернандесом заснував журнали «Призма» (Prisma; 1921) і «Проа» («Proa»; 1924), підписав перший ультраїстський маніфест. 1923 видав першу книгу віршів «Жар Буенос Айреса» («Fervor de Buenis Aires»), 1935 — збірку коротких прозових текстів «Загальна історія ганьби» («Historia universal de la infamia»).

Упродовж 1930—1940-х остаточно сформував свій стиль, що демонструє коротка проза фантастичного і метафізичного змісту. Опублікував прозові збірки й антології, зокрема у співавторстві з А. Біой Касаресом і письменницею С. Окампо (1903–1993; Аргентина) «Антологію фантастичної літератури» («Antología de la literatura fantástica»; 1940).

Писав літературно-критичні есе, перекладав твори Е. А. По, Г. Мелвілла, Ф. Кафки, А. Жіда, Дж. Джойса, Г. Гессе, Дж. Р. Кіплінга, В. Фолкнера, Джека Лондона, Дж. Б. Шоу, Дж. Свіфта, Г. Майрінка, В. Вітмена, Г. Дж. Веллса та ін.

Третій етап — доба визнання і сліпоти. Видав поетичні збірки «Інший, той самий» («El otro, el mismo»; 1964), «Похвала тіні» («Elogio de la sombra»; 1969), «Золото тигрів» («El oro de los tigres»; 1972), «Потаємна троянда» («La rosa profunda»; 1975), «Залізна монета» («La moneda de hierro»; 1976) та ін. Писав коротку прозу: «Повідомлення Броуді» («El informe de Brodie»; 1970) і «Книга піску» («El libro de arena»; 1975).

Твори цього періоду поєднують прозу й поезію. У деяких книгах із прозою та поезією гармонійно поєднано драму, зокрема, у «Криптографії» («La cifra»; 1981) і «Змовниках» («Los conjurados»; 1985).

Борхес — майстер короткої прози, як фікціональної, так і нон-фікшн, а також автор поетичних творів-медитацій. Його тексти зосереджені на інтерпретації філософських концептів, таких як час, простір, доля або реальність.

Символічні значення, закодовані у творах Борхеса, пов’язані з доробком авторів, якими він захоплювався і вплив яких відчував, зокрема, В. Шекспіра, Т. де Квінсі (1785–1859; Велика Британія), Дж. Р. Кіплінга, Дж. Конрада, а також священних книг — Біблії, Кабали, Корану, класиків античної та європейської літератури й філософії.

Стилю Борхеса властивий інтелектуалізм, схильність до надскладної інтертекстуальної гри, цитування широкого кола письменників усіх часів і народів, пригадування творів інших мистецтв.

Серед стійких мотивів — лабіринти, час, безкінечне, бібліотеки, свічада, розколота і загублена ідентичність. Митець вивчав механізми роботи пам’яті і процеси забування, пошуки розумних підстав для існування світобудови, яка врешті-решт позбавлена смислу.

Оповідну манеру автора вирізняє схильність до гри формами мислення, світовою культурою, свідомим, підсвідомим і несвідомим, використання гіркої іронії.

Жанр творів поєднує фантастичне з пригодами і детективом. Борхеса вважають одним з попередників літератури постмодернізму.

Поезію і прозу письменника перекладено англійською, французькою, німецькою, італійською, португальською, шведською, норвезькою, данською, грецькою, словацькою, польською, російською, арабською, івритом, фарсі тощо.

Україніка

Українською мовою твори Борхеса перекладали Ю. Покальчук, С. Борщевський (нар. 1946), В. Шовкун (1940–2018), С. Чубай (нар. 1979), Г. Грабовська (нар. 1971; усі — тепер Україна).

Нагороди і визнання

Лауреат премій: Національної премії Аргентини з літератури (1956), Форментор (Іспанія, 1961; спільно з С. Беккетом), Національного фонду мистецтв (Аргентина, 1963), Єрусалимської (Ізраїль, 1971), Альфонсо Реєса (Мехіко, 1973), Сервантеса (Іспанія, 1979), Бальзан (Італія, 1981) тощо.

Почесний доктор Національного університету Куйо (м. Мендос, Аргентина, з 1956), Андійського університету (Колумбія, з 1963), Колумбійського університету, Єльського університету, Оксфордського університету (усі — з 1971), Мічиганського університету (з 1972), Університету Сантьяго-де-Чилі (з 1976), Сорбонни (з 1977), Гарвардського університету (з 1981) тощо.

Почесний громадянин м. Буенос-Айреса (з 1973).

Лицар Британської імперії ордена (1965); кавалер орденів Сонця (Перу, 1965), «За заслуги перед Італійською Республікою» (1968); «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1979), Почесного легіону (Франція, 1983), Альфонсо Х Мудрого (Іспанія, 1983) тощо.

Вшанування

На честь письменника названо астероїд — 11510 Борхес (1990).

1999 уряд Аргентини випустив серію пам’ятних монет із нагоди 100-річчя від дня народження Борхеса.

Його ім’ям названо вулицю в м. Буенос-Айресі.

Додатково

У середині 1950-х через спадкову хворобу Борхес втратив зір, тож не мав змоги читати й писати, але продовжував творити до останніх днів, надиктовуючи свої тексти.

Цитати

«…que me figuraba el Paraíso
bajo la especie de una biblioteca».
«…я завжди уявляв рай
чимось на зразок бібліотеки».
Цит. за: Borges J. L. Poema de los dones // Borges J. L. El hacedor. Buenos Aires : Emecé Editores, 1960. P. 187.

«З-поміж розмаїтих знарядь людини найдивовижнішим, без сумніву, є книжка. Всі решта є продовженням її тіла».
Цит. за: Борхес Х. Л. Борхес, неписаний / Пер. з ісп. Г. Грабовської. Київ : Видавництво Анетти Антоненко, 2024. С. 7.

Твори

Fervor de Buenos Aires : poemas. Buenos Aires : Impresiones Mercatali, 1923. 160 p.
Inquisiciones : ensayos. Buenos Aires : Proa, 1925. 160 p.
Luna de enfrente : poemas. Buenos Aires : Proa, 1925. 64 p.
El tamaño de mi esperanza : ensayos. Buenos Aires : Proa, 1926. 152 p.
El idioma de los argentinos : ensayos. Buenos Aires : M. Gleizer, 1928. 176 p.
Cuaderno San Martín : poemas. Buenos Aires : Proa, 1929. 80 p.
Evaristo Carriego : ensayo. Buenos Aires : M. Gleizer, 1930. 160 p.
Discusión : ensayos. Buenos Aires : M. Gleizer, 1932. 216 p.
Historia universal de la infamia : relatos. Buenos Aires : Tor, 1935. 144 p.
Historia de la eternidad : ensayos. Buenos Aires : Viau y Zona, 1936. 160 p.
Los orilleros : guion cinematográfico. Buenos Aires : Losada, 1939. 128 p. (у співавт.).
El paraíso de los creyentes : guion cinematográfico. Buenos Aires : Losada, 1940. 120 p. (у співавт.).
Ficciones : cuentos. Buenos Aires : Sur, 1944. 172 p.
El Aleph : cuentos. Buenos Aires : Losada, 1949. 160 p.
La muerte y la brújula : cuentos. Buenos Aires : Emecé, 1951. 152 p.
Otras inquisiciones : ensayos. Buenos Aires : Sur, 1952. 232 p.
El Hacedor : poemas y prosas. Buenos Aires : Emecé, 1960. 156 p.
Antología personal : textos diversos. Buenos Aires : Sur, 1961. 210 p.
El otro, el mismo : poemas. Buenos Aires : Emecé, 1964. 192 p.
Para las seis cuerdas : poemas. Buenos Aires : Emecé, 1965. 72 p.
Nueva antología personal : textos diversos. Buenos Aires : Emecé, 1968. 208 p.
Elogio de la sombra : poemas y prosas. Buenos Aires : Emecé, 1969. 156 p.
Invasión : guion cinematográfico. Buenos Aires : Jorge Álvarez, 1969. 144 p. (у співавт.).
El informe de Brodie : cuentos. Buenos Aires : Emecé, 1970. 172 p.
El oro de los tigres : poemas y prosas. Buenos Aires : Emecé, 1972. 164 p.
Les autres : contes. Paris : Gallimard, 1972. 240 p. (у співавт.).
El libro de arena : cuentos. Buenos Aires : Emecé, 1975. 180 p.
La rosa profunda : poemas. Buenos Aires : Emecé, 1975. 160 p.
La moneda de hierro : poemas y prosas. Buenos Aires : Emecé, 1976. 128 p.
Libro de sueños : antología. Buenos Aires : Torres Agüero, 1976. 192 p.
Adrogué : textos y poemas. Buenos Aires : Ciudad de Adrogué, 1977. 64 p.
Historia de la noche : poemas. Buenos Aires : Emecé, 1977. 124 p.
Siete noches : conferencias. México : Fondo de Cultura Económica, 1980. 176 p.
La cifra : poemas. Buenos Aires : Emecé, 1981. 116 p.
Nueve ensayos dantescos : ensayos. Madrid : Espasa-Calpe, 1982. 162 p.
La memoria de Shakespeare : cuentos. Madrid : Alianza, 1983. 96 p.
Atlas : textos y fotografías. Buenos Aires : Sudamericana, 1984. 144 p. (у співавт.).
Los conjurados : poemas y prosas. Madrid : Alianza, 1985. 112 p.
Textos cautivos : ensayos y críticas. Barcelona : Tusquets, 1986. 336 p.
Borges en el hogar : ensayos y críticas (1936–1939). Buenos Aires : Emecé, 2000. 528 p.

Укр. перекл. —

Безсмертний / Пер. з ісп. Ю. Покальчука // Всесвіт. 1976. № 2. С. 125–135.
Книга піску / Пер. з ісп. С. Борщевського // Всесвіт. 1988. № 4. С. 128–137.
Вибрані поезії / Пер. з ісп. С. Борщевського. Львів : Кальварія, 2013. 240 с.
Вигадані історії : оповідання / Пер. з ісп. В. Шовкуна. Київ : КМ-Букс, 2016. 224 с.
Алеф : оповідання / Пер. з ісп. В. Шовкуна. Київ : КМ-Букс, 2016. 208 с.
Зайда / Пер. з ісп. Г. Грабовської // Всесвіт. 2016. № 3–4. С. 65–72.
Хуан Муранья / Пер. з ісп. Г. Грабовської // Всесвіт. 2016. № 3–4. С. 65–72.
Книга вигаданих істот / Пер. з ісп. С. Борщевського. Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. 240 с.
Шість головоломок для дона Ісидро Пароді / Пер. з ісп. С. Чубай. Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. 200 с.
Книга Піску. Пам’ять Шекспіра / Пер. з ісп. С. Борщевського. Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. 256 с.
Сім вечорів / Пер. з ісп. С. Борщевського. Київ : Видавництво Анетти Антоненко, 2019. 160 с.
Повідомлення Броуді / Пер. з ісп. Г. Грабовської. Київ : Видавництво Анетти Антоненко, 2020. 160 с.
Приватна книгозбірня. Передмови / Пер. з ісп. Г. Грабовської. Київ : Видавництво Анетти Антоненко, 2023. 304 с.
Борхес, неписаний / Пер. з ісп. Г. Грабовської. Київ : Видавництво Анетти Антоненко, 2024. 192 с.
Прологи, з прологом прологів / Пер. з ісп. Г. Грабовської. Київ : Видавництво Анетти Антоненко, 2024. 288 с.

Література

Yurkievich S. Fundadores de la nueva poesía latinoamericana : Vallejo, Huidobro, Borges, Neruda, Paz. Barcelona : Barral Editores, 1971. 236 p.
Vázquez M. E. Borges : esplendor y derrota. Barcelona : Tusquets, 1996. 355 p.
Clemente J. E., Sbarra Mitre O. Borges director de la Biblioteca Nacional. Buenos Aires : Página 12, 1998. 76 p.
Canto E. Borges a contraluz. Buenos Aires : Espasa Calpe Argentina, 1999. 286 p.
Kahan L. S. De conversadores y pugilistas (una sociolingüística del idioma de los argentinos en Borges y Arlt) // Historia crítica de la sociología argentina : los raros, los clásicos, los científicos, los discrepantes / Comp. H. González. Buenos Aires : Colihue, 2000. P. 239–247.
Alvarez Castillo H. Camino a Babel : conversaciones con Jorge Luis Borges y otros textos sobre literatura / J. L. Borges. Buenos Aires : Álvarez Castillo Editor, 2004. 136 p.
Fumagalli M. Jorge Luis Borges y el tango / Pról. R. Flores ; trad. P. Anadón. Stuttgart : Abrazos Books, 2004. 163 p.
Bioy Casares A. Borges. Barcelona : Destino, 2006. 1663 p.
Magnavacca S. Filósofos medievales en la obra de Borges. Buenos Aires : Miño y Dávila, 2009. 284 p.
Fundación Internacional Jorge Luis Borges. 2023. URL : https://www.fundacionborges.com.ar

Автор ВУЕ

О. В. Пронкевич

Покликання на цю статтю: Пронкевич О. В. Борхес, Хорхе Луїс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Борхес, Хорхе Луїс (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.09.2026