Борканюк, Олекса Олексійович

Файл:BorkanukAlAlex.jpg

Борканюк, Олекса Олексійович
Народження	11.01.1901
Місце народження	Ясіня
Смерть	03.10.1942
Місце смерті	Будапешт
Місце поховання	Рахів
Alma mater	Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка
Місце діяльності	Чехословаччина, СРСР
Напрями діяльності	політика, журналістика
Відзнака	Герой Радянського Союзу

Борканю́к, Оле́кса Олексі́йович (11.01.1901, за ін. даними 16.01.1901, с-ще Ясіня, тепер Рахівського району Закарпатської області, Україна — 03.10.1942, м. Будапешт, тепер Угорщина) — діяч політичний, журналіст.

Життєпис

Народився в тодішній Австро-Угорщині, у селянській сім’ї. Закінчив Ужгородську торговельну школу (тепер Відокремлений структурний підрозділ «Ужгородський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету»;1925). Навчався у м. Харкові на факультеті журналістики Комуністичного університету ім. Артема (тепер Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка; 1926–1929).

Діяльність

Від 1925 — член Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ); від 1929 — Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків, ВКП(б); див. Комуністична партія Радянського Союзу). Працював редактором газет «Карпатська правда» (1929–1933)і «Працююча молодь» (1930–1936). Перший секретар Закарпатського крайового комітету КПЧ (1934–1939). Депутат Національних зборів Чехословаччини (1935–1938). У внутрішньополітичних питаннях обстоював єдність Закарпаття з українським народом і право на освіту рідною мовою (спільно з А. Волошиним 1937 організовував виступи проти результатів шкільного референдуму (плебісциту) щодо обрання різновиду граматики). Водночас замовчував голодомор 1932–1933 і сталінські репресії в УСРР (див. Великий терор в СРСР, Українська Радянська Соціалістична Республіка). Після окупації краю Угорщиною (1939) емігрував до СРСР, де 1941 отримав громадянство та вступив до лав Червоної армії. У січні 1942 десантований у Карпатах як керівник розвідувально-партизанської групи для організації комуністичного підпілля. Заарештований угорською контррозвідкою, засуджений військовим трибуналом до смертної кари і страчений. 1945 Борканюка перепоховано в м. Рахові.

Нагороди

Герой Радянського Союзу (1965, посмертно).

Додатково

Постать підпадає під дію законодавства України про засудження тоталітарних режимів (див. Тоталітаризм). 2022 демонтовано пам’ятник Борканюку в рідному с. Ясіня. 2024 ухвалено рішення про перепоховання його останків з центру м. Рахова на міське кладовище.

Праці

Якою мовою в школах повинні учити наших дітей // Карпатська правда. 1938. 3 жовтня (Число 40). С. 2.
Вибрані статті, промови, інтерпеляції. Ужгород : Карпати, 1976. 340 с.

Література

Гранчак І. Олекса Олексійович Борканюк. Ужгород : Карпати, 1974. 96 с.
Ференц П. П. Етнонаціональна орієнтація українців Закарпаття в 20–30-ті роки ХХ століття. Мукачево : Карпатська вежа, 2005. 216 с.
Віднянський С., Вегеш М. Августин Волошин і Карпатська Україна в історії українського державотворення. Київ : Інститут історії України НАН України, 2021. 372 с.
Маґочій П.-Р. Підкарпатська Русь : формування національної самосвідомості (1848–1948). 2-ге вид., перероб. і допов. Ужгород : Видавництво Валерія Падяка, 2021. 768 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Борканюк, Олекса Олексійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Борканюк, Олекса Олексійович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.06.2026