Боривітер звичайний

Бориві́тер звича́йний (Falco tinnunculus) — вид хижих птахів родини соколові.

Таксономія і характеристика

Вид належить до роду сокіл (Falco). Птахи середнього розміру: тіло завдовжки 33–39 см, розмах крил 65–80 см, маса 160–230 г. Мають виражений статевий диморфізм: верхня частина голови та хвоста у самців світло-сіра, у самиці — коричневі з темними смугами впоперек. Спільними рисами для обох статей є нечіткі темні «вуса», рудувато-бурий верх тіла з темними плямами та світлий низ із темним крапчастим візерунком. Дзьоб блакитно-сірий із чорним гачком. Навколоочне кільце, восковиця та ноги жовтого кольору. Кігті чорні.

Боривітер звичайний здатний зависати в повітрі, тримаючи тіло нерухомо, що є унікальною мисливською стратегією. Живиться здебільшого дрібними ссавцями, рідше птахами, комахами або плазунами. Тривалість життя — до 16 років.

Географічне поширення та екологія

Боривітер звичайний поширений у Євразії загалом, зокрема в Азії, та Африці. У природі трапляється на відкритих просторах із деревною рослинністю. У суцільних лісових масивах не оселяється.

Розмноження починається навесні. Власні гнізда будують рідко, зазвичай облаштовують їх на деревах у старих гніздах воронових, на будинках і в норах. Кладки здебільшого містять 4–6 іржасто-рудих яєць. Насиджують кладку і самець, і самиця протягом 27–28 днів. Пташенята залишають гніздо на четвертому або п’ятому тижні життя.

Практичне значення та охорона

Регулює чисельність популяцій мишоподібних гризунів і комах, що сприяє збереженню сільськогосподарських угідь.

Вид перебуває під охороною Бернської конвенції, Боннської конвенції, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення у країнах Європи унаслідок зниження чисельності, спричиненого втратами середовищ існування, використанням пестицидів і знищенням гнізд.

Література

1. Boratyński Zb., Kasprzyk Kr. Does Urban Structure Explain Shifts in the Food Niche of the Eurasian Kestrel (Falco tinnunculus)? // Buteo. 2005. № 14. P. 11–17.
2. Gryz J., Krauze-Gryz D. Wybiórczość Pokarmowa Pustułek Falco tinnunculus Gniazdujących w Dolinie Pilicy // Kulon. 2011. № 16. P. 63–73.
3. Mikula P. Diet of the Common Kestrel (Falco tinnunculus) During Summer in Bardejov in Northeastern Slovakia // Sylvia. 2012. № 48. P. 109–114.
4. Vasar I., Igna V. Issues Regarding Feeding and Behavior of Falco Tinnunculus Chicks // Lucrări Ştiinţifice Medicină Veterinară. 2021. Vol. 54 (2). P. 130–139.
5. Фесенко Г. В. Різноманіття сучасної орнітофауни України. Київ : Академперіодика, 2022. 184 с.
6. Sumasgutner P., Nilles T., Hykollari A. et al. Integument Colouration and Circulating Carotenoids in Relation to Urbanisation in Eurasian kestrels (Falco tinnunculus) // The Science of Nature. 2023. № 110 (5). P. 1–13. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s00114-023-01874-5
7. Hochleitner L., Korpimäki E., Chakarov N. et al. Diet diversity, Individual Heterozygosity and Habita Theterogeneity Influence Health Parameters in Eurasian Kestrels (Falco tinnunculus) // Ibis. 2024. № 167 (1). P. 145–160.
8. Poprach K., Dusík M. Second-Breeding Events of the Common Kestrel (Falco tinnunculus) in the Czech Republic // Raptor Journal. 2024. № 18. P. 9–14.

Автор ВУЕ

Д. І. Юзик

Покликання на цю статтю: Юзик Д. І. Боривітер звичайний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боривітер звичайний (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.02.2025