Борда, Жан-Шарль де
|
Борда, Жан-Шарль де (de Borda, Jean-Charles) | |
|---|---|
| Народження | 14.05.1733 |
| Місце народження | Дакс |
| Смерть | 19.02.1799 |
| Місце смерті | Париж |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | математика, фізика, політологія, військова справа |
Борда́, Жан-Шарль де (фр. Borda, Jean-Charles de; 14.05.1733, м. Дакс, тепер регіон Нова Аквітанія, Франція — 19.02.1799, м. Париж, Франція) — математик, фізик, політолог, морський офіцер, член Французької академії наук (ФАН; з 1864).
Життєпис
Народився у шляхетній сім’ї з військовими традиціями. Закінчив колеж Генріха Великого (тепер — Національне військове училище; м. Ла-Флеш, регіон Пеї-де-ла-Луар).
Уклав «Доповідь про рух снарядів» (фр. «Memoire sur le mouvement des projectiles»; 1756), на підставі якої його обрано асоційованим членом ФАН, 1864 — повноправним членом.
1757 брав участь у військових діях під час франко-індіанської війни 1756–1763. Тоді ж опублікував декілька статей, присвячених питанням опору рідин.
Студіював 1758–1759 у Школі інженерної справи в м. Ла-Мезьєрі (тепер регіон Бретань), яку закінчив достроково. 1767 вступив на дійсну морську службу і продовжив кар’єру військовим інженером на флоті.
Долучився 1774–1775 до експедиції, що досліджувала узбережжя Африки. Пізніше на Канарських островах працював над визначенням точних географічних координат.
1777–1978 брав участь у війні за незалежність США 1775–1783. У 1781 був капітаном корабля і командував шістьма кораблями французького флоту. 06.12.1782 під час бою з англійською ескадрою біля о. Мартініка судно Борда було розбито. Борда потрапив у полон; невдовзі його звільнили і дозволили повернутися до Франції.
1784 призначений інспектором французького військово-морського суднобудування. 1786 представив програму відновлення військового флоту. Під час терору 1794 виїжджав із м. Парижа до свого маєтку, де продовжував займатися науковою роботою. Від 1795 був членом французького Бюро довгот.
Наукова діяльність
Наукові дослідження присвячені механіці, молекулярній фізиці, метрології.
Визначив оптимальну форму водяних коліс, розвинув теорію руху снарядів з урахуванням опору повітря. Працював над побудовою морських суден. Запропонував 1770 систему преференційного голосування (так званий метод Борда), що дозволяла надавати виборцям засоби для визначення переваг кандидата, послідовно порівнюючи їх із перевагами кожного з його конкурентів.
1771–1782 проводив випробування морських годинників і географічні вимірювання.
1777 удосконалив відбивний круг для визначення кутів, який застосовували для вимірювання дуги земного меридіана. 1792–1799 у співробітництві з Ж.-Б. Деламбром і П. Мешеном здійснив вимір дуги меридіана між містами Дюнкерком (Франція) та Барселоною (Іспанія). На основі цих вимірювань визначено розмір метра (1791). Брав участь у розробці метричної системи мір (уведено у Франції 1795).
Досліджував опір рідини під час руху у ній тіл, витікання рідин через малі отвори. Провів експериментальне дослідження опору рідин та повітря. Вивів емпіричну формулу, що описує втрати механічної енергії рідини у зв’язку з раптовим розширенням потоку (теорема Борда — Карно). Розробив спосіб вимірювання рефракції та формули для вимірювання місячних відстаней.
Нагороди та відзнаки
Ім’я Борда присвоєно технічному ліцею у м. Даксі (регіон Аквітанія), Військово-морській школі в регіоні Бретань.
На честь ученого названо вулиці в містах Парижі та Ліллі, п’ять кораблів Національних ВМС Франції, кратер на Місяці та астероїд № 175 726.
У м. Даксі діє музей Борда і встановлено йому пам’ятники; тут 1876 на честь Ж.-Ш. де Борда та його двоюрідного брата палеонтолога Ж.-Ф. Борда д’Оро (1718–1804; Франція) засновано Наукове товариство Борда.
Його ім’я внесено до списку видатних французьких учених та інженерів 18–19 ст. (розташовано на 1-му поверсі Ейфелевої вежі в Парижі) «за перше визначення довжини дуги земного меридіана».
Праці
- Description et usage du cercle de réflexion: avec différentes méthodes pour calculer les observations nautiques. Paris : F. Didot, 1802. 34 p.
- Mémoire sur la courbe décrite par les boulets et les bombes en ayant égard à la résistance de l’air. Paris : J. Corréard, 1846. 30 p.
- Voyage fait par ordre du roi en 1771 et 1772, en diverses parties de l’Europe, de l’Afrique et de l’Amérique : en 2 t. Paris : Imprimérie royale, 1778.
- Tables trigonométriques décimales, ou Tables des logarithmes des sinus, sécantes et tangentes. Paris : L'imprimerie de la République, 1801. 120 p.
Література
- Acerra M., Zysberg A. L’essor des marines de guerre européennes: vers 1680–1790. Paris : Sedes, 1997. 298 p.
- Marley D. Wars of the Americas: A Chronology of Armed Conflict in the New World, 1492 to the Present. Santa Barbara : ABC-CLIO, 1998. 722 p.
- Vergé-Franceschi M. Dictionnaire d’Histoire maritime : en 2 t. Paris : R. Laffont, 2002. 1508 p.
- Chanson H. Hydraulics of Open Channel Flow: An Introduction. 2nd ed. Oxford : Butterworth Heinemann, 2004. 586 p.
- La vie et les travaux du chevalier Jean-Charles de Borda (1733–1799): Épisodes de la vie scientifique au XVIIIе siècle / Ed. by J. Mascart. London : Forgotten Books, 2018. 820 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Борда, Жан-Шарль де // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Борда, Жан-Шарль де (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.09.2025
