Боргезе галерея
Борге́зе галере́я (італ. Borghese Galleria) — зібрання живопису та скульптури родини Боргезе у м. Римі, Італія (з 1903).
.svg.png){kind=logo}
Зміст
Історична довідка
Галерею влаштовано в приміщенні «Казино Нобіле» в парку «Вілла Боргезе».
Палац на великій (50 га) земельній ділянці став римським осередком сім'ї Боргезе від 1580. На початку 17 ст. територію заміської резиденції значно розширено шляхом скуповування навколишніх земель. Палац на території парку споруджували з 1606 на замовлення кардинала Сціпіоне (Шіпіоне) Боргезе (1577–1633; тепер Італія) два архітектори — спершу Ф. Понціо (1561–1613; Італія), а з 1613 — Дж. Вазанціо (справжнє ім'я — Ян ван Сантен; 1550, тепер Нідерланди — 1621, тепер Італія). Будівництво завершено 1633.
Розплануванням та оформленням парку займався П. Берніні (1562–1629; тепер Італія), батько Дж. Л. Берніні. Після 1766 будівлю реконструйовано. Парк поповнено скульптурними роботами Дж. Л. Берніні.
Палац вілли Боргезе вирізняється оздобленням інтер'єрів: підлоги з кольорового мармуру, античні мозаїки (3 ст. н. е.), меблі, численні декоративні елементи, плафони на стелях, каміни.
1901 після довгих перемовин із представниками родини Боргезе палац викуплено Італійською державою та подаровано місту. Колекцію мистецьких творів відкрили для публічного огляду.
Формування колекції
Початок збирання мистецьких творів галереї пов’язаний із діяльністю кардинала С. Боргезе. Наприкінці його життя колекцію складали понад 800 полотен та зібрання античної скульптури, аналогів якому не було в м. Римі.
Характеристика колекції
Мистецькі твори в палаці розміщено на двох поверхах: на першому — колекцію скульптур, на другому — картинну галерею.
Перший поверх.
- Залу «Салон М. Россі» прикрашено розписом стелі, який виконав М. Россі (1731–1807; Італія). Головним експонатом є скульптура П. Берніні «Курт, який кидається в прірву» (1619).
- У «Залі Паоліни» представлено скульптуру А. Канова «П. Боргезе Бонапарт в образі Венери» (1808).
- «Зал Сонця» презентує скульптурну роботу Дж. Л. Берніні «Давид» (1624).
- Стелю «Зали Аполлона й Дафни» прикрашає картина П. Анджелетті (1758–1786; Італія), в якій відображено перетворення Дафни на лавр, виконано 1780–1785.
- В «Імператорській залі» — погруддя «Дванадцяти цезарів», виконані Дж. делла Порта з алебастру. Центральною композицією зали є робота П. Берніні «Викрадення Прозерпіни» (1622).
- Головна окраса «Зали гермафродитів» — скульптура сплячого Гермафродита, представлена в оточенні античних погрудь та ваз (копія оригіналу, що зберігається в м. Парижі, 2 ст. до н. е.).
- Приміщення «Зали гладіатора» прикрашають роботи П. Берніні «Еней, Анхис та Асканій» (1619) та незакінчений проєкт «Істина» (1646–1652).
- В «Єгипетській залі» представлено скульптури «Сатир на дельфіні» (2 ст. до н. е.), «Жриця Ісіда» й «Богиня Ісіда», виконані 160–180 з чорного мармуру.
- Центральною композицією «Зали Силени» є скульптура «Танцюючий сатир» (2 ст. н. е.). Стіни зали прикрашають картини Караваджо «Юнак із кошиком фруктів» (1593), «Хворий Вакх» (1594), «Мадонна зі змією» (1606).
Другий поверх галереї експонує живописні полотна.
- «Зала Дідони» — картини Рафаеля «Зняття із хреста» (1507), «Папа Юлій ІІ» (1512), «Форнарина» (1519); твори Пінтуріккйо (1454–1513; Італія) та Фра Бартоломео.
- Центральними експонатами «Зали Геркулеса» є роботи А. да Корреджо «Даная» (1530), Л. Кранаха Старшого «Венера з Купідоном» (1626), Дж. ді Карпі (1501–1556; Італія) «Пейзаж із чарівною ходою» (1538).
- Окрему залу відведено Мистецькій школі Феррари.
- У «Залі Вакханок» розміщено копію картини Леонардо да Вінчі «Леда та лебідь» (1514).
- Серед мистецьких творів «Зали слави» — картини Бакк’якка (1494–1557, Італія) та А. Берругете (1480–1561; Іспанія).
- Скульптури Дж. Л. Берніні «Амалфея» (1615), «Павло V» (1618), «Хлопчик» (1638), погруддя С. Боргезе (1632) представлені в «Лоджії Ланфранко» та гармонійно співіснують із полотнами Ф. Альбані (1578–1660; Італія) та Г. ван Гонтгорса (1590–1656; Нідерланди).
- Головною окрасою «Зали Аврори» є «Алегорія сну» (1626) А. Алгарді (1598–1654; Італія).
- У «Залі флори» серед експонатів — полотна «Поклоніння немовляті» (1548) П. Тібальді (1527–1596; Італія) та «Пієта» (1549) М. Венусті (1510–1579; Італія).
- У «Зала графа Анже» — твори П. Батоні (1708–1787; Італія) «Мадонна з малям» (1742) та Г. Ланді (1756–1830; Італія) «Автопортрет», «Антоніо Канова» (обидва — 1806).
- Роботи П. П. Рубенса представлені у «Залі Юпітера та Антіопи», зокрема «Покладання до труни» (1602), «Сусанна та старці» (1608).
- Головна прикраса «Зали Єлени і Паріса» — картини Доменікіно (1581–1641; Італія) «Полювання Діани» (1616), «Діана з німфами» (1617) та «Кумська сивіла» (1622).
- Заключна «Зала Психеї» презентує мистецькі твори Тіціана «Любов небесна та Любов земна» (1514), «Бичування Хреста» (1560), П. Веронезе «Проповідь святого Антонія Падуанського» (1580), «Сповідь Іоанна Хрестителя» (1562) та інші.
Станом на 2021 колекція Боргезе галереї нараховує 560 живописних полотен і кілька сотень скульптур різних епох. Одночасно галерею можуть відвідувати 360 осіб.
Додатково
Кардинал С. Боргезе використовував свій статус, зв’язки та гроші для поповнення колекції. Методом психологічного тиску на кардинала П. Е. Сфондраті (1560–1618; Італія) за безцінь купив у нього 70 картин. Серед придбаних — полотна Тіціана («Любов небесна та любов земна», «Венера, яка зав’язує очі Амуру»). Шляхом конфіскації за несплату податків художником К. д’Арпіно (1568–1640; Італія) отримав картини Караваджо («Юнак із кошиком фруктів», «Хворий Вакх»). Таємно вивіз із церкви Святого Франциска (Італія) та привласнив «Зняття з хреста» Рафаеля. Т. делла Порта продав кардиналу своє зібрання античної скульптури.
Рафаель Санті. Дама з однорогом
Тіціан. Любов небесна та любов земна
Корреджо (Антоніо Аллегрі). Даная
Пінтуріккіо. Розп'яття зі святими Христофором та Єронімом
Караваджо. Юнак з кошиком фруктів
Джованні Белліні. Мадонна з немовлям
Сандро Боттічеллі. Мадонна з немовлям, двома ангелами та юним Іоанном Хрестителем
Антоніо Канова. Поліна Бонапарт в образі Венери
Література
- The Galleria Borghese. The Masterpieces. Antella, Florence : Scala, 2006. 128 p.
- Galleria Borghese (офіційний сайт). URL: https://galleriaborghese.beniculturali.it/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Іваницька Л. В. Боргезе галерея // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боргезе галерея (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.09.2021
