Бораганський, Ільяс

Борага́нський, Ілья́с (Ільяс-мурза; крим. Borağanskiy, İlyas; 22.04.1852, м. Бахчисарай, тепер АР Крим, Україна — дата і місце смерті невідомі) — культурний діяч, видавець, педагог, просвітник, тюрколог.

Бораганський, Ільяс (Borağanskiy, İlyas)
Народження	22.04.1852
Місце народження	Бахчисарай
Смерть	невідомо
Alma mater	Стамбульський університет
Місце діяльності	Російська імперія
Напрями діяльності	просвітництво, видавнича справа, каліграфія, сходознавство

Життєпис

Походив із заможної й знатної кримськотатарської родини.

Закінчив Зинджирли-медресе. Під час навчання в медресе захопився каліграфією. Від 1867 продовжив освіту в Туреччині. Закінчив 1874 Стамбульський університет, вивчав сходознавство, каліграфію, орнаменталістику, видавничу справу, оволодів навичками гравіювання, професією рисувальника.

Повернувся до рідного міста, займався перекладами східних текстів, каліграфією, гравіював на склі, металі та ін.

У грудні 1876 відбув у тривалу подорож Росією, відвідав м. Казань (тепер Татарстан РФ), Башкирію (тепер Башкортостан, РФ), міста Москву, Санкт-Петербург (1882, тепер РФ), де й осів на тривалий час.

Наприкінці 1880-х був запрошений на посаду каліграфа у міністерство іноземних справ Російської імперії.

Заснував 1893 першу приватну типографію для друку книг східними мовами (арабським письмом), зареєстровану як товариство «Літодрукарня І. Бораганського і Ко» (рос. «Литотипография И. Бораганского и Ко»); з часом розширив її для видань кирилицею та латиницею. Друкував книги арабською, турецькою, кримськотатарською, російською мовами, фарсі. Одночасно викладав у 1898–1908 татарську і турецьку мови та східну каліграфію на факультеті східних мов Імператорського Санкт-Петербурзького університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет).

Після посилення цензури (особливо в пореволюційні роки 1907–1911) та запровадження суворих обмежень на видання праць мусульманських мислителів публікував праці з історії та культури Криму, навчальну, наукову, художню літературу (зокрема переклади східних класичних творів).

1919 допомагав Башкирській кінній дивізії, що прибула для оборони м. Петрограда (тепер Санкт-Петербург) від військ М. Юденича, створити татарськомовну газету «Салават», видавав її у своїй типографії.

1920 переїхав до м. Стерлітамака (тепер Башкортостан), перевіз туди свою типографію, продовжив займатися книгодрукуванням. Подальша доля та обставини смерті невідомі, більшість дослідників вважають, що решту життя провів у Башкирії. Різні джерела вказують роком смерті 1924, 1934, 1938 або 1942, міста Стерлітамак, Уфу тощо.

Діяльність

Заснована діячом типографія у кінці 19 — на початку 20 ст. стала головним центром публікації книг східними мовами і науково-сходознавчих праць у м. Санкт-Петербурзі; першою на території сучасної Росії друкарнею, що видавала кримськотатарську літературу.

У 1893, після тривалих узгоджень, І. Бораганський дістав дозвіл від Санкт-Петербурзької цензурної ради на публікацію книги хадисів «Мішкат аль-Месабіх». Про це видання згадував (1900) І. Гаспринський у кримськотатарській газеті «Терджиман» (укр. «Перекладач»). У друкарні Бораганського побачили світ інші книги, важливі для ісламської культури: «Взірці мусульманських письмен» та «Каліграфія ісламу» О. Н. Асан-оглу Акчокракли (обидві — у 1900), Коран (1905, арабською мовою), збірник приписів шаріату з сімейного та спадкового права «Про опіку, дарування й визнання. За вченням Абу Ханіфи» (1913).

Вагоме просвітницьке й культурне значення мали переклади (російською мовою) східної класичної літератури: «Взірцеві твори османської літератури у витягах та уривках» (1903, укладено В. Д. Смирновим), «Зібрання творів імператора Бабура» (1917, підготовлене сходознавцем М. А. Самойловим, із факсиміле рукописних сторінок); книги з історії та культури Криму, зокрема історична повість «Історія тюрбе Ненкеджан-ханум» О. Н. Асан-оглу Акчокракли (1899, кримськотатарською мовою, арабським шрифтом), класична для кримськотатарської філології праця А. М. Самойловича «Досвід стислої кримськотатарської граматики» (1916) тощо.

У перекладі кримськотатарською мовою видавали й твори російськомовної літератури: поезії О. Пушкіна «Бахчисарайський фонтан» і «Талісман» (1899, з паралельним текстом російською та кримськотатарською мовами), комедію «Одруження» М. Гоголя (1903), «Байки» І. Крилова (усі — у перекладі О. Ачкокракли), казка «Сіра шийка» Д. Мамина-Сибіряка (у перекладі Дж. Меїнова) та ін.

І. Бораганський — перший видавець книг основоположника казахської літератури й реформатора Абая Кунанбаєва (справжнє ім’я — Ібрагім). Збірку «Вірші казахського поета Ібрагіма Кунанбаєва» коштом Бораганського опубліковано 1909 (рукопис підготували до друку племінник поета К. Кунанбаєв та тюрколог проф. П. М. Меліоранський). Видано також казахською мовою «Токтамыш та Едіге» Ч. Валіханова (1905), татарською — східні казки просвітника і вченого Каюма Насирі (1805–1902; тепер Татарстан, РФ).

Типографія Бораганського стала не тільки культурним осередком, а й центром технічних нововведень — тут провадили удосконалення друкарських машин для арабського шрифту, застосування нових технологій друку.

Діяч не тільки відкривав для читацької аудиторії імена багатьох східних поетів, а й підтримував талановиту мусульманську молодь з Криму та інших регіонів імперії: надавав роботу в друкарні, допомагав вступити в петербурзькі заклади освіти, сприяв самореалізації. Під його опікою працювали знані кримськотатарські інтелектуали, зокрема Осман Акчокракли та Ісмаїл Леманов (1871; тепер АР Крим, Україна — 1942; тепер РФ).

Визнання

За якісну поліграфію та художнє оформлення книг нагороджений царською відзнакою «За усердя в мистецтві».

З ім’ям Ільяса Бораганського пов’язують вагомий внесок у розвиток видавничої справи тюрко-мусульманських народів, збереження національної ідентичності кримських татар у Російській імперії, культурно-просвітницьку діяльність. Його життєпис, як і діяльність заснованого ним видавництва, є предметом наукових досліджень в Україні та за кордоном.

До ювілейних річниць від дня народження діяча (зокрема 160-річчя) кримськотатарська спільнота, освітні, наукові, бібліотечні установи АР Крим, інших регіонів України організовували просвітницькі, культурні заходи.

Додатково

Кримськотатарська газета «Терджиман», заснована І. Гаспринським в м. Бахчисараї, у червні 1900 присвятила замітку діяльності Бораганського, де схарактеризувала його як майстерного каліграфа і талановитого мовознавця, привертала увагу громадськості, книготорговців, комерсантів, меценатів до важливості розширення його видавничої справи.
Бораганському як каліграфу міністерства іноземних справ було доручено скопіювати тугру і текст грамоти султана Мехмеда IV Богданові Хмельницькому (1651). В. Д. Смирнов опублікував цей переклад у 1-му виданні хрестоматії османських текстів (1891), але без будь-яких коментарів чи пояснень. Ця публікація не привернула уваги інших дослідників і тривалий час залишалася невідомою.

Література

Урсу Д. Очерки истории культуры крымскотатарского народа (1921–1941) // Осман Акчокраклы — последний крымский энциклопедист. Симферополь : Крымучпедгиз, 1999. 143 с.
Мухамедханов Қ. Абай кітабын алғаш шығарған Илияс Бораганский. Алматы : Олжа, 2009. 64 с.
Сходознавство і візантологія в Україні в іменах : біобібліографічний словник / Упоряд.: Е. Г. Циганкова, Ю. М. Кочубей, О. Д. Василюк ; редкол.: Л. В. Матвєєва та ін. Київ : Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ, 2011. 260 с.
Заатов І. Бораганський Ільяс // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Кн. 1: А–В / Голов. ред. Г. Скрипник. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, 2019. С. 146–147.
Ільяс Бораганський: кримськотатарський видавець, просвітник, каліграф // Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим. 2025. URL: https://ppu.gov.ua/press-center/ilias-borahanskyy-krymskotatarskyy-vydavets-prosvitnyk-kalihraf/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бораганський, Ільяс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бораганський, Ільяс (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: (1852 — ?), культурний діяч, видавець, педагог, просвітник, тюрколог; АР Крим, Україна.
Оприлюднено: 17.03.2026