Бональд, Луї Габріель Амбруаз де
|
Бональд, Луї Габріель Амбруаз де (Bonald, Louis Gabriel Ambroise de) | |
|---|---|
| Народження | 02.10.1754 |
| Місце народження | Мійо |
| Смерть | 23.11.1840 |
| Місце смерті | Мійо |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | політологія, консерватизм, традиціоналізм, філософія |
| Традиція/школа | традиціоналізм |
Бона́льд, Луї́ Габріе́ль Амбруа́з де, віконт (фр. Bonald, Louis Gabriel Ambroise de; 02.10.1754, м. Мійо, регіон Окситанія, департамент Аверон, Франція — 23.11.1840, там само) — філософ, один із провідних теоретиків консерватизму та традиціоналізму, державний діяч.
Життєпис
Походив зі шляхетної родини. Освіту здобув у парафіяльному коледжі Жуї. Як шляхтич, зобов’язаний стати на військову службу, долучився 1773 до королівських мушкетерів. Після розпуску 1776 Людовиком XVI мушкетерів Бональд повернувся до рідного краю, де 1785 його обрали міським головою Мійо. 1790 став членом крайової Асамблеї Аверону.
Упродовж ранньої фази Французької революції 1789–1799 спрямовував зусилля на місцевому та регіональному рівнях для збереження порядку.
Переломним моментом у ставленні Бональда до революції стала Світська конституції кліру, яка підпорядковувала Католицьку церкву новому загальнодержавному урядові. Бональд виступав проти зміни становища церкви у суспільстві. Відмовившись від примусу щодо священників приймати присягу вірності владі, Бональд позбавив себе права займати владні посади.
Емігрував до м. Гайдельберга (тепер Німеччина), де написав головну працю «Теорія політичної та релігійної влади в громадянському суспільстві» («фр. Théorie du pouvoir politique et religieux dans la société civile»; 1796).
Повернувся до Франції 1797 (за часів правління Наполеона I Бонапарта).
Після Реставрації Бурбонів (1814) став активним політичним діячем, був членом Палати депутатів (1815–1823) і пером Франції (з 1823). Виступав за відновлення монархії, посилення ролі Католицької церкви та обмеження свободи преси.
Діяльність
Під псевдонімом Сен-Северин 1800 опублікував «Аналітичний нарис природних законів суспільного порядку» («фр. Essai analytique sur les lois naturelles de l’ordre social»), 1801 — «Про розлучення» («фр. Du divorce»), 1802 — «Первісне законодавство» («фр. La législation primitive»).
Співпрацював із Ф. Р. де Шатобріаном та іншими авторами часопису «Французький Меркурій» («фр. Mercure de France»), куди долучив свої статті, видані 1819 під назвою «Збірка літературна, політична та філософська» («фр. Mélanges littéraires, politiques et philosophiques»).
Один із послідовних критиків індивідуалізму, раціоналізму та демократичних ідей Просвітництва. Представник богословської школи традиціоналізму. Вважав, що суспільство є органічним цілим, створеним Богом, а не продуктом суспільного договору.
Обґрунтовував необхідність тріадної будови суспільства, що відтворює божественний порядок: «влада — служитель — підданий». Уважав таку модель універсальною, що оприявнюється в усіх сферах: у державі (монарх — дворянство / чиновники — народ), релігії (Бог — священники — віряни), сім’ї (батько — мати — діти).
Виступав за неподільний суверенітет монарха, спадкову аристократію та панівну роль Католицької церкви як основи стабільного суспільного ладу.
Визнання
Ідеї Бональда (поряд із поглядами Ж. де Местра) стали теоретичним підґрунтям для французького та європейського консерватизму 19 ст.
Праці
- Législation primitive considérée dans les derniers temps par les seules lumières de la raison : en 3 t. Paris : Le Clere, 1802.
- Théorie du pouvoir politique et religieux dans la société civile : en 2 t. Paris : A. Le Clere, 1854.
Література
- Klinck D. M. The French Counterre volutionary Theorist Louisde Bonald (1754–1840). New York : Peter Lang Incorporated ; International Academic Publishers, 1996. 300 p.
- Compagnon A. Les Antimodernes, de Josephde Maistre à Roland Barthes. Paris : Gallimard, 2005. 464 p.
- Barberis G. Louis de Bonald: ordre et pouvoir entre subversion et providence. Paris : Desclée de Brouwer, 2016. 360 p.
- Balanda Fl. B. de. Louis de Bonald, philosophe et homme politique: une tradition dans la modernité, une modernité dans la tradition, 1754–1840. Paris : CNRS, 2021. 398 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бональд, Луї Габріель Амбруаз де // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бональд, Луї Габріель Амбруаз де (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.02.2026
.jpg){kind=link}