Бомко, Микола Дмитрович

Бо́мко, Мико́ла Дми́трович (22.05.1973, с. Селище, тепер Вінницького району Вінницької області, Україна — 01.06.2023, с. Спірне Бахмутського району Донецької області, Україна; похований 07.06.2023 у м. Болехові Івано-Франківської області, Україна) — військовослужбовець, прикордонник, штаб-сержант (2024, посмертно) Національної гвардії України (НГУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

Бомко, Микола Дмитрович
Народження	22.05.1973
Місце народження	Селище (село)
Смерть	01.06.2023
Місце смерті	Спірне
Місце поховання	Болехів
Alma mater	Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка

Життєпис

Народився в сім’ї моряка. Закінчив школу в с. Селищі, Хмельницьку академію прикордонних військ (тепер Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького), Чернівецьку юридичну академію (тепер Чернівецький навчально-науковий юридичний інститут Національного університету «Одеська юридична академія»).

Проживав із родиною у м. Дрогобичі Львівської області.

1993–2004 працював у Державній прикордонній службі України на пункті пропуску через державний кордон України з Польщею «Рава-Руська».

Переїхав до м. Болехова Івано-Франківської області.

Від 2014 займався з родиною волонтерством.

З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну разом із синами 26.02.2022 став на захист Батьківщини. Служив головним сержантом 1-го взводу 8-ї роти оперативного призначення 3-го батальйону «Свобода», 4-ї бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» (в/ч А3018). Позивний «Монгол».

Загинув 01.06.2023 від отриманих осколкових поранень.

Залишилися мати, дружина, два сини.

Подвиг

01.06.2023 ворог розпочав штурм українських позицій поблизу с. Спірного, використовуючи танки, артилерію та авіацію. Для порятунку побратимів М. Бомко вступив у бій проти ворожих танків (знищено 4 ворожі танки).

Нагороди та визнання

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28.06.2024, посмертно).

Додатково

2003 придбав підприємство з виробництва мінеральної води «Підбузька».

Джерело

Про присвоєння М. Бомку звання Герой України: Указ Президента України № 384/2024 від 28 червня 2024 р. // Президент України. 2024. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3842024-51117

Література

Бомко Микола Дмитрович (22.05.1973–01.06.2023) // Болехівська міська рада. 2023. URL: https://bolekhiv-rada.gov.ua/about_the_city/the-glorious-sons-of-the-bolekhiv-land/11783-bomko-mikola-dmitrovich-22051973-010692023.html
Пам’яті Героя України Миколи Бомка (позивний «Монгол») // Укрінформ. 2024. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3884199-pamati-geroa-ukraini-mikoli-bomka-pozivnij-mongol.html

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бомко, Микола Дмитрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бомко, Микола Дмитрович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.10.2024