Боєприпаси баражувальні
Боєприпа́си баражува́льні (БПБ), дрони-камікадзе — клас безпілотних літальних апаратів (БЛА) одноразового застосування з інтегрованою бойовою частиною (БЧ), здатних тривалий час у режимі пошуку та очікування перебувати в повітрі в районі цілі та оперативно її атакувати після отримання команди від оператора чи виконувати завдання, передбачені закладеним алгоритмом.
Історична довідка
Перші спроби реалізувати концепцію БПБ зроблено в 1980-х в Ізраїлі — «Даліла» («Delilah»), «Гарпія» («Harpy») та США («AGM-136A Tacit Rainbow»; програму припинено 1991). Головним призначенням БПБ цих типів була боротьба з ворожими засобами протиповітряної оборони (ураження наземних радіолокаційних станцій). Від ракет крилатих ці засоби ураження відрізнялися здатністю певний час баражувати в районі цілі, наявністю досконалих сенсорів для пошуку цілі, а також двосторонньої лінії зв’язку (передавання зображення від сенсорів БПБ на пульт оператора і команд управління — з пульта оператора на БПБ).
У 2000-х спектр застосування БПБ розширено: їх почали застосовувати для ураження широкого спектра цілей (на тактичному рівні — груп піхоти, окремих бойових машин і вогневих позицій, на стратегічному — важливих об’єктів у тилу противника). Армія США з 2012 використовувала БПБ «Свічблейд» «Switchblade» під час бойових дій в Афганістані. Армія Азербайджану з 2016 використовує БПБ «Хароп» («Harop», ізраїльського виробництва) у Нагірному Карабасі. Російська Федерація під час повномасштабного вторгнення в Україну застосовує БПБ «КУБ-БЛА», «Ланцет-1», «Ланцет-3» (власного виробництва), «Шахед-131» («Shahed-131»), «Шахед-136» («Shahed-136», іранського виробництва).
Характеристика
Сучасні БПБ можна умовно поділити на декілька класів залежно від галузі застосування. На тактичному рівні використовують легкі БПБ з електродвигунами «Свічблейд-300» («Switchblade-300»; США), «Вармейт» («Warmate»; Польща), «Ланцет-1» (Російська Федерація). Запуск таких БПБ здійснюють з компактних переносних пускових установок (ПУ). Дальність дії зазвичай становить від 10 до 40 км, маса бойової частини (БЧ) від кількасот грамів до 3 кг. Типовий приклад — БПБ «Вармейт» («Warmate»), що важить 5 кг, комплектується змінною БЧ масою 1 кг (осколково-фугасною, кумулятивною або термобаричною), має дальність польоту до 40 км, максимальну швидкість 80 км/год і тривалість польоту 30–50 хв. У бою «Warmate» може взаємодіяти з розвідувальним БЛА «FlyEye».
Оперативно-тактичні БПБ мають дальність польоту в сотні кілометрів та несуть БЧ масою декілька десятків кілограм. Зазвичай їх обладнують двигунами внутрішнього згоряння і запускають із пускових установок на автомобільному шасі (наприклад, БПБ «Harop»: маса 135 кг, маса БЧ — 23 кг, швидкість — до 417 км/год, дальність польоту — 1000 км, тривалість польоту — до 6 год).
Стратегічні БПБ мають ще більшу дальність польоту порівняно з оперативно-тактичними. Наприклад, дальність польоту іранського БПБ «Шахед-136» — від 1800 до 2500 км. Він несе БЧ масою 30–50 кг, маса БПБ — близько 200 кг. Максимальна швидкість — 185 км/год.
Сучасні БПБ часто обладнують засобами захисту від впливу радіоелектронної боротьби противника. Завдяки використанню систем штучного інтелекту вони можуть самостійно знаходити і знищувати цілі. Малі розміри, широке застосування в конструкції композитних матеріалів і невелика швидкість польоту дозволяють БПБ уникати ураження вогнем систем протиповітряної оборони, розрахованих на боротьбу проти значно більших і швидкісних цілей. Ще однією перевагою БПБ є порівняно низька ціна. Це стосується насамперед гранично простих БПБ на кшталт «Shahed-136», який не має ніяких сенсорів і лінії передачі даних, а наводиться на ціль автономно, за сигналами супутникової навігаційної системи. Однак такі БПБ можуть уражати тільки стаціонарні цілі із заздалегідь відомими координатами.
БПБ в Україні
2016 підприємство «Чезара» (м. Чернігів) придбало в Польщі БПБ Warmate і ліцензію на виробництво таких боєприпасів. Однак про закупівлю їх для Збройних Сил України не повідомляли. Від 2019 випробовували тактичний БПБ ST-35 (від англ. Silent Thunder — тихий грім) «Тихий грім» виробництва фірми «Атлон-Авіа».
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24.02.2022 декілька типів БПБ надійшло на озброєння ЗСУ в межах військової допомоги чи закупівель за кордоном. Це БПБ «Світчблейд-300», «Світчблейд-600», «Фінікс Гоуст» («Phoenіx Ghost», букв. — привід Фенікса), «Вармейт». Перше бойове застосування «Світчблейд-300» зафіксовано 06.05.2022, «Вармейт» — 20.07.2022.
Література
- Перспективи застосування ударних безпілотних авіаційних комплексів в Збройних Силах України / В. О. Шлапацький, Ю. О. Камак, В. А. Журахов, М. М. Геращенко // Системи озброєння і військова техніка, 2015. № 2. С. 49–55.
- Sharre P., Horowitz M. C. An Introduction to Autonomy in Weapon Systems. CNAS, 2015. #Taghavee B. Russia’s Kamikaze Drones // Air Forces Monthly, 2022. № 12. Р. 22–25.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харук А. І. Боєприпаси баражувальні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боєприпаси баражувальні (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.02.2023
