Болетин

Зрілі плодові тіла.
Автор світлини Б. Ю. Войтюк.

Гіменофор.
Автор світлини Б. Ю. Войтюк.

Болети́н (Boletinus) — рід грибів родини маслюкових відділу базидієвих грибів.

Зміст

1 Історична довідка
2 Таксономія і характеристика
3 Поширення та екологія
4 Значення
5 Література
6 Автор ВУЕ

Історична довідка

Рід описав 1867 міколог К. Кальхбреннер лише для одного виду — болетина порожнистоніжкового (Boletinus cavipes), що на той час був уключений до роду боровик (Boletus). Основою для виділення нового роду послугували особливості будови гіменофора, утвореного витягнутими, нерідко розгалуженими порожнинами, врослими в стерильну частину шапинки, розташованими дещо радіально відносно ніжки. Пізніше були описані й інші представники роду, здебільшого з Азії та Америки.

Таксономія і характеристика

На сьогодні рід налічує 16 видів, з яких в Україні достовірно відомий лише болетин порожнистоніжковий.

Плодові тіла болетинів складаються з шапинки й ніжки. Шапинки діаметром від 3–5 см до 12–17 см, спочатку конусоподібні, пізніше конусоподібно-розпростерті, подушкоподібні, плосковипуклі, часто з центральним горбком; золотисто-, коричнево- або червоно-жовті, іржаво- або червоно-коричневі, коричневі, у деяких видів бордові, вишнево- чи багряно-червоні, з віком дещо вицвітають, сухі, повстисто-волокнисто-лускаті, з білими залишками часткового покривала по краю.

Шапинка складається зі спороносної (гіменофор) та стерильної (м’якуш) частин. Гіменофор розташований знизу шапинки і спускається на ніжку, представлений шаром трубочок, від тканини шапинки відокремлюється погано. Трубочки короткі, 0,5–1 см завдовжки, спочатку блідо- або сіро-жовті, золотаво-жовті, пізніше зеленувато-жовті, оливкові, буруваті. Пори спочатку лабіринтоподібні, потім неправильно кутасті, радіально витягнуті, майже в радіальних рядах, 0,5–4 мм у поперечнику і до 10 мм завдовжки, біля ніжки з анастомозами, того ж кольору, що і трубочки, після натискання колір не змінюється. Ніжка центральна або дещо зміщена, може мати коренеподібний виріст, 3–9 × 0,5–2 см, циліндрична, іноді потовщена при основі, часто зігнута, з білуватим кільцем, що швидко зникає, жовтувата або жовта і гладка вище кільця, а нижче — такого ж кольору, як і шапинка, але дещо світліша, волокнисто-луската, виповнена, у деяких видів порожня майже по всій довжині або лише в нижній частині. М’якуш білий, жовтуватий, в основі ніжки нерідко бурий, на зрізі колір не змінюється або ж у деяких видів трохи синіє, без вираженого запаху і смаку, або на смак трохи гіркуватий. Споровий відбиток (натрус спор) буруватий, оливково-коричневий. Спори гладкі, веретеноподібно-овальні, 6–11 × 3–4,5 мкм. Гіфи без пряжок.

Поширення та екологія

Види роду здебільшого поширені в гірських регіонах північної частини Євразії та Північної Америки. Відомий в Україні болетин порожнистоніжковий (Boletinus cavipes) — рідкісний вид (його знаходили у Вінницькій області та Донецькій області); плодоносить у серпні — жовтні. Потребує охорони на державному рівні. Утворює мікоризу («грибокорінь») з модриною, тому може траплятися у хвойних лісах за участю модрини та в її штучних насадженнях.

Значення

Види роду є їстівними грибами, однак не мають великого практичного значення через низьку частоту трапляння та невисокі смакові якості. Відіграють вагому роль у природі, оскільки утворюють мікоризу з хвойними породами.

Література

Зерова М. Я. Рід Boletinus Kachbr. — болетин // Визначник грибів України: у 5 т. Київ : Наукова думка, 1979. Т. 5. Кн. 2. С. 20.
Косинська З. У світ грибів із Зінаїдою Косинською. Книга 1. Boletus. Болети. Київ : Економі, 2018. 160 с.
Mandolini E., Bacher M. Peintner U. Ectomycorrhizal Communities of Adult and Young European Larch are Diverse and Dynamics at High Altitudinal Sites // Plant Soil. 2025. Vol. 506. P. 691–707.