Базидієві гриби
Бази́дієві гриби́ (Basidiomycota) — відділ підцарства гриби царства справжні гриби (Nucletmycea). Подекуди вживаний термін «базидіомікотові гриби» помилковий (містить тавтологію).
Зміст
Таксономія і характеристика
Відділ ділять на три підвідділи (Agaricomycotina, Pucciniomycotina, Ustilaginomycotina). Клас валеміоміцети (Wallemiomycetes) у межах відділу поки має невизначений таксономічний статус. Загалом відділ об’єднує 15 класів, 52 порядки, 177 родин, 1 589 родів і понад 30 тис. видів. Таксономічний склад є приблизним, оскільки науковці постійно описують нові види, роди й родини.
Здебільшого нитчасті організми, які складаються з розгалужених циліндричних гіф, розділених поперечними клітинними перегородками — міцелію. Частина представників відділу внаслідок вторинного спрощення набула дріжжоподібної будови. Статеве розмноження відбувається завдяки мейоспорам, які утворюються на спеціалізованих клітинах міцелію — базидіях. Спори (зазвичай по 4, іноді по 2, 3, або 8) формуються на стеригмах (зовнішніх виростах базидій).
Життєвий цикл починається з проростання спор з наступним утворенням монокаріотичного (в кожній клітині по 1 ядру) гаплоїдного (див. Гаплоїд) міцелію, який здебільшого існує обмежений час. Досить швидко гаплоїдний міцелій унаслідок соматогамії (статевий процес багатьох грибів) перетворюється на так званий дикаріотичний (з подвійним набором ядер в кожній клітині). Вона відбувається або внаслідок злиття двох вегетативних клітин гаплоїдного міцелію, у деяких видів — базидіоспор або продуктів їх брунькування.
Після соматогамії ядра об’єднуються в пари — дикаріони, які згодом синхронно діляться, утворюючи дикаріотичний міцелій. Клітини, що беруть участь в соматогамії, можуть бути як генетично однаковими (у гомоталічних видів), так і генетично різнорідними (у гетероталічних видів). Поняття статі як такої у базидієвих грибів відсутнє. Генетична сумісність міцеліїв може залежати від 1 чинника (у так званих біполярних видів) або від 2 (у тетраполярних). Більша частина життєвого циклу базидієвих грибів проходить саме у формі дикаріотичного міцелію. У різних представників відділу його тривалість варіюється від кількох тижнів до сотень років.
Попарне злиття гаплоїдних ядер у диплоїдне з наступним мейозом останнього відбувається виключно в базидіях. При цьому зазвичай формується 4 гаплоїдних ядра, які через стеригми мігрують у базидіоспори. Таким чином гаплоїдні базидіоспори починають новий цикл.
Базидії у різних представників відділу формуються як безпосередньо на вегетативному міцелії, так і на спеціалізованих структурах різної будови. Специфічною ознакою базидієвих грибів, є наявність на дикаріотичному міцелії так званих пряжок — особливих дугоподібних клітин (розташовані біля поперечної перегородки гіфа й з’єднують дві сусідні з ним клітини). Вони забезпечують збереження дикаріотичності клітин міцелію. Деякі базидієві гриби не мають пряжок, наприклад, з порядків іржастих (Uredinales) і русулальних (Russulales), також і інших таксонів, серед яких окремі роди і види.
Крім статевих, базидієві гриби формують і нестатеві спороношення внаслідок звичайного мітозу, що можуть відрізнятися будовою у різних систематичних групах відділу.
Трапляється і вегетативне розмноження: частинами міцелію й спеціалізованими клітинами, що утворюються внаслідок фрагментації гіф — телейтоспорами, уредоспорами або спочиваючими товстостінними клітинами (хламідоспорами). Частина базидієвих грибів утворює виключно нестатеві спороношення, а тому їх належність до відділу можна встановити лише завдяки молекулярно-генетичним дослідженням.
Географічне поширення
Представники відділу трапляються на всіх континентах і практично в усіх типах наземних оселищ, а також в багатьох водних біотопах.
Живлення
За способом живлення базидієві гриби різноманітні: є сапротрофи на різних неживих субстратах, а також симбіотрофи, які живляться за рахунок інших живих організмів. Серед них численні небезпечні патогени рослин, зокрема іржасті (порядок Uredinales) і сажкові (порядок Ustilaginales) гриби, збудники хвороб тварин. Симбіотичні (див. Симбіоз) базидієві гриби вступають у взаємовигідні відносини з різними групами організмів, наприклад, судинними рослинами, комахами (мурахами-листорізами, термітами, жуками-короїдами тощо). Є також і симбіонти водоростей, так звані базидієві лишайники, хоча їх кількісно менше, ніж серед сумчастих грибів (див. Аскоміцети).
Значення
Базидієві гриби відіграють ключову роль у мінералізації рослинних залишків (це має важливе значення для функціонування екосистем). Серед них багато їстівних видів і продуцентів різних біологічно-активних речовин. Відомі й отруйні види, руйнівники промислової деревини, небезпечні шкідники сільськогосподарських культур, збудники мікозів людини.
Література
- Kirk P. M., Cannon P. F., Minter D. W. et al. Dictionary of the Fungi. 10th ed. Wallingford : CAB International, 2013. 771 p.
- Ruggiero M. A., Gordon D. P., Orrell T. M. et al. A Higher Level Classification of All Living Organisms // PLoS ONE. 2015. № 10 (4). P. 1–60. URL: https://journals.plos.org/plosone/article/file?id=10.1371/journal.pone.0119248&type=printable
- McCarthy C. G., Fitzpatrick D. A. Chapter six — Multiple Approaches to Phylogenomic Reconstruction of the Fungal Kingdom // Advances in Genetics. 2017. № 100. P. 211–266.
- He M. Q., Zhao R. L., Liu D. M. et al. Species Diversity of Basidiomycota // Fungal Diversity. 2022. Is. 114. P. 281–325. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s13225-021-00497-3
- Mattila H., Österman-Udd J., Mali T. et al. Basidiomycota Fungi and ROS: Genomic Perspective on Key Enzymes Involved in Generation and Mitigation of Reactive Oxy // Frontiers in Fungal Biology. 2022. Vol. 3. P. 1–22. URL : https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/ffunb.2022.837605
Автор
Покликання на цю статтю: Придюк М. П. Базидієві гриби // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базидієві гриби (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.05.2023
