Болгар історичний та археологічний комплекс

Автор фото: Makhmutov R.Z.

Бо́лгар істори́чний та археологі́чний ко́мплекс (англ. Bolgar Historical and Archaeological Complex; рос. Болгар исторический и археологический комплекс) — історико-археологічний ансамбль; пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2014); м. Болгар, Республіка Татарстан, РФ.

Болгар історичний та археологічний комплекс
Країна	Росія
Місце розташування	Болгар
Площа	424 га
Рік внесення	2014
Критерії	(ii)(vi)

Історична довідка

Місцевість заселена з часів неоліту. 10–11 ст. м.nbsp;Булгар (інша назва м.nbsp;Болгар) було столицею держави Булгарії Волзько-Камської в Середньому Поволжі та Прикам’ї, центром ремісництва та міжнародної торгівлі. Через нього пролягав торговельний шлях, що з’єднував Давню Русь із країнами Близького Сходу та Середньої Азії. Від 922 державною релігією проголошено іслам.

У 12 ст. столицю перенесено у м. Біляр (тепер с. Біляр, Татарстан, Росія). У 13 ст. монголи захопили територію булгар волзьких, а м. Булгар стало центром Болгарського улусу Золотої Орди. Після тимчасового занепаду почався період економічного відродження, відновлювались будівництво, ремесла, торгівля, карбували монети. Через міжусобиці від кінця 14 ст. місто почало занепадати. Згодом ці території ввійшли до складу Казанського ханства (1438–1552). У 16 ст. місто було завойоване Московським царством, згодом — у складі Російської імперії.

Археологічні розвідки Болгарського городища (10–15 ст.) розпочато в кінці 1850-х, а систематичні дослідження відбуваються від 1938. У різні періоди розкопки археологічні проводили О. Єфімова, М. Висоцький (1843–1922; тепер РФ), М. Малієв (1841 — після 1916), М. Хом’якова, О. Башкиров (1885–1963; тепер РФ), О. Смирнов (1899–1974; тепер РФ), Т. Хлєбнікова (1928–2001; тепер РФ) та ін.

У 20 ст. м. Болгар був центром місцевого ісламського паломницького руху — т. з. малого хаджу. Татарські мусульмани продовжують вважати Болгар джерелом ісламу в цьому регіоні та щорічно здійснюють паломництва до історико-археологічного комплексу.

1969 створено Болгарський державний історико-архітектурний музей-заповідник, від 1995 його внесено до Списку об’єктів історичного значення на підставі Указу Президента Російської Федерації про затвердження Федерального (всеросійського) списку історико-культурної спадщини. Станом на 2019 у фондах музею — 113 579 одиниць зберігання.

2014 його включено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (№ 981).

Характеристика

Під охороною перебуває 424 га, буферна зона — 12 101 га.

На території знаходяться 26 об’єктів історико-культурної спадщини, зокрема — 8 федерального, 26 — регіонального (республіканського) значення.

Під час археологічних розкопок виявлено близько 80 археологічних об’єктів 13–15 ст. Станом на 2019 законсервовано 30 монументальних кам’яних та цегляних будівель періоду Золотої Орди: базар, мечеті, мінарети, мавзолеї, будівлі загальних лазень, адміністративні будівлі.

Серед збережених будівель — «Соборна мечеть» (13 ст.), будинок із вежами (13nbsp;ст.), лазні (Чорна, Біла, Червона, Східна палати), Великий та малий мінарет, ханська усипальня та ін.

У Східному мавзолеї експонують пам’ятки археологічні, у Північному — надмогильні болгарські плити.

Вали та рів обʼєкта повністю автентичні, як і великомасштабні (ще не досліджені) археологічні ділянки.

Значення

Унікальний зразок болгаро-татарської архітектури середини 13–14 ст.

Пам’ятка засвідчує культурний обмін тюркських, фінно-угорських, слов’янських та інших традицій; демонструє взаємодію кочових та міських культур; уособлює історичні культурні обміни та трансформації Євразії протягом кількох століть, які відіграли ключову роль у формуванні цивілізацій, звичаїв та культурних традицій.

Джерело

Bolgar Historical and Archaeological Complex // UNESCO. World Heritage Convention. URL: https://whc.unesco.org/en/list/981/

Література

Хлебникова Т. А. Археологические исследования мавзолеев города Великие Болгары в 1966 г. // Краткие сообщения Института археологии. 1970. № 164. С. 57–67.
Фёдоров-Давыдов Г. А. Город Болгар: Очерки истории и культуры. Москва : Наука, 1987. 232 с.
История татар : в 7 т. Казань : РухИЛ, 2006. Т. 2: Волжская Булгария и Великая Степь. 960 с.
Валеев Р. М., Ситдиков А. Г., Хайрутдинов Р. Р. Болгар — объект всемирного наследия ЮНЕСКО. Казань : ООО «Главдизайн», 2016. 400 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Болгар історичний та археологічний комплекс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Болгар історичний та археологічний комплекс (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.09.2025