Боковенька

Бокове́нька — річка в південно-центральній Україні, права притока р. Бокової (басейн Дніпра).

Боковенька (Боковенька)
Витік	Придніпровська височина
Гирло	Бокова
Довжина (км)	61
Площа басейну (кв.км)	645
Тип живлення	Змішане, з переважанням снігового та дощового
Основні притоки	Дубровина, Весела Боковенька, Лозуватка
Протікає через території	Україна, Кіровоградська область, Миколаївська область, Дніпропетровська область

Боковеньківська балка – ботанічний заказник на околиці села Нагірне Долинського району

Гранітний степ – ботанічний заказник між селами Іванівка та Олександрівка Долинського району

Річка Боковенька на території дендрологічного парку «Веселі Боковеньки»

Історична довідка

Басейн Боковеньки належить до теренів історичного Дикого поля, що з 15–18 ст. був територією кочових народів і ареною військово-господарської активності запорозького козацтва. Територією течії Боковеньки проходили козацькі шляхи та дозори. Особливе значення мали природні орієнтири — річки, балки, кручі, що позначали межі зимівників та козацьких земель. За легендами, назва «Боковенька» є похідною від «Бокова» — як молодша або відгалужена «бічна» притока, що служила дороговказом до основного річища або шляхом у бік Інгульця.

У другій половині 18 ст., після ліквідації Запорозької Січі (1775), території навколо річки інтенсивно заселяли переселенці з Лівобережної України, Поділля, Слобожанщини. У 19 ст. з розвитком землеробства і цукроварень уздовж річки почали створювати перші водойми штучні, млини та зрошувальні системи. На початку 20 ст. з’являються згадки про дрібне риборозведення. У 1930-х, під час колективізації річку частково зарегулювали: споруджено малі греблі, водосховища для технічного водопостачання.

У 1950-х у прибережній зоні засновано дендропарк «Веселі Боковеньки» (одна з найважливіших природно-рекреаційних пам’яток Кіровоградської області; охороняється як об'єкт природно-заповідного фонду). У пониззі Боковеньки в 1959 збудовано Христофорівське водосховище, яке стало частиною гідросистеми Карачунівського водосховища.

Характеристика

Витік, гирло

Бере початок на південних схилах Придніпровської височини поблизу с. Василівка Кропивницького району Кіровоградської області, Впадає в р. Бокову у межах Карачунівського водосховища поблизу с. Кудашівка Криворізького району Дніпропетровської області.

Протяжність

Довжина — 61 км, площа водозбірного басейну — приблизно 645 км².

Напрям і характер течії

Тече переважно на південний схід і південь. Долина річки трапецієподібна, завширшки до 1 км. Річище у верхній течії слабозвивисте, в середній і нижній — спрямлене, місцями розширене ставками. Ширина річища — до 15 м, глибина — від 1 до 4 м (у зоні Христофорівського водосховища). Похил річки — близько 1,6 м/км.

Тип живлення

Живлення — змішане, з переважанням снігового та дощового.

Водний режим

Навесні спостерігається паводок, влітку окремі ділянки можуть пересихати. Льодостав — від грудня до березня. Мінералізація води підвищена, типова для степових водотоків. У пониззі річка зарегульована Христофорівським водосховищем, вище за течією створено низку ставків господарського призначення.

Притоки

Основні притоки: ліва — балка Дубровина; праві — Весела Боковенька, Лозуватка.

Значення

Води Боковеньки використовують для технічного водопостачання, зрошення, дрібного риборозведення.

Література

Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. К.: Наукова думка, 1979. 782 с.
Паранько І.С. Фізична географія Криворіжжя: монографічна навчальна книга/ І.С. Паранько, В.Л. Казаков, О.О. Калініченко, В.В. Коцюруба, І.О. Остапчук, В.М. Савосько, В.О. Шипунова, С.В. Ярков. – Кривий Ріг: Вид. Р.А. Козлов, 2015. 272 с.