Бойченко, Іван Васильович

IVBoychenko.jpg

Бо́йченко, Іва́н Васи́льович (02.08.1948, с. Острів, тепер Стрийського р-ну Львівської обл.,
Україна — 24.10.2007, м. Київ, Україна) — філософ, фахівець у галузі філософії історії та методології науки, доктор філософських наук (з 1991), професор (з 1994).

Бойченко, Іван Васильович

Народження 02.08.1948
Місце народження Острів
Смерть 24.10.2007
Місце смерті Київ
Місце поховання Київ
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Місце діяльності Україна
Напрями діяльності філософія, наука, викладання, науково-організаційна робота
Традиція/школа філософія історії
Бойченко, Іван Васильович ВУЕ.jpg

Життєпис

Середню освіту здобув 1966 (золота медаль) у школі с. Шевченкове (тепер Ізмаїльського району Одеської області).

Закінчив 1971 із відзнакою Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «Філософія». Продовжив навчання в аспірантурі (1971‒1974) Інституту філософії АН України (тепер Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України). Працював у цьому інституті на наукових посадах: молодшого наукового співробітника (1974–1983), старшого наукового співробітника (1983–1987), провідного наукового співробітника (1987–1989), керівника науково-дослідної групи відділу історичного матеріалізму (1989‒2001, з 1999 — за сумісництвом). Тут захистив обидві дисертації: кандидатську (1979, тема: «Основні форми соціального знання, їх взаємозв’язок і розвиток») і докторську (1990, тема: «Категоріальний апарат історичного матеріалізму: методологічна функція»). Одночасно у 1978‒1989 був науковим редактором і зав. відділу редакції журналу «Філософська і соціологічна думка». Обіймав за сумісництвом посаду професора у Центрі гуманітарної освіти НАН України (1992‒1996).

Від 1999 — професор кафедри філософії гуманітарних наук філософського факультету Київського університету. Одночасно працював у Київському інституті бізнесу та технологій: викладач (1991–1997), зав. кафедри гуманітарних наук (1998– 2001), проректор з наукової роботи (з 2001).

Похований на Берковецькому кладовищі у місті Києві.

Доробок

Розпрацював авторські навчальні курси та спецкурси з філософії, філософії історії, логіки та методології наукового пізнання для студентів та аспірантів. Викладав інші філософські дисципліни: нормативні курси з політології, релігієзнавства, логіки, етики та естетики; спецкурси з історії філософії, актуальних проблем культурно-історичного процесу тощо.

Далекоглядно розумів значимість і перспективи постнекласичної методології для сучасних досліджень. З опертям на цивілізаційну парадигму філософського осмислення історії, розвивав монадологічний підхід у філософії історії. Висновував, що будь-які історичні суб’єкти, передусім цивілізації, в річищі історіософського аналізу можна уявити як монади — унікальні цілісності, тотальності, які попри зміни й трансформації, зберігають свою ідентичність. Макроісторія кожної монади тісно пов’язана як із макроісторією інших монад, так і з мікроісторіями її внутрішніх складників (субмонад, субутворень). У монадологічній концепції І. Бойченка історія постала як динамічна й складна єдність багатоманіття неповторних соціальних форм.

Глибоко досліджував проблеми формування та етапів розвитку філософії історії, логіки та методології соціально-гуманітарного пізнання, соціальної філософії, філософії політики, філософії релігії та ін.

Багато років присвятив науково-редакторській (з 1978) та науково-організаційній праці: у 1983‒1990 — член Наукової ради «Філософські і соціальні проблеми науки і техніки» при Президії НАН України; у 1991‒1998 — член редколегії журналу «Філософська і соціологічна думка», з 1999 і до кінця життя — редколегії часопису «Totallogy-XXI. Постнекласичні дослідження». Член спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій (з соціальної філософії та філософії історії). В останні роки входив до складу Експертної ради з філософії та політології Вищої атестаційної комісії України.

Наукова та педагогічна спадщина охоплює понад 450 праць, зокрема 2 індивідуальні та 22 колективні монографії, 38 підручників, навчальних і навчально-методичних посібників; 39 наукових статей. Автор понад 340 статей у різних енциклопедичних словниках. Науковий керівник 7 кандидатських і докторської дисертації.

Визнання

Відмінник освіти України (1999).

Нагороджений Почесною грамотою Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України (2000).

Премія Київського національного університету імені Тараса Шевченка за підручник «Філософія історії» (2001).

Член-кореспондент (з 1993) та академік (з 1995) ГО Академія політичних наук України.

Від 2008 Київський національний університет імені Тараса Шевченка спільно з Інститутом філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та Центром гуманітарної освіти НАН України проводять щорічні читання (у форматі Всеукраїнського круглого столу) пам’яті Івана Бойченка.

Додатково

Академік НАН України Мирослав Попович високо оцінив життя і внесок філософа: «Іван Бойченко — явище української культури».

Праці

  • Категориальный аппарат исторического материализма: методологическая функция. Киев : Наукова думка, 1987. 239 с.
  • Методологические проблемы социального познания. Киев : Наукова думка, 1987. 214 c. (у співавт.)
  • Социальное познание: принципы, формы, функции. Киев : Наукова думка, 1989. 200 с. (у співавт.)
  • Нелінійна соціальна філософія: цивілізація як монада історії // Філософські студії Київського університету. 1995. Вип. 1. С. 61‒90.
  • Суспільні закони та їх дія. Київ : Наукова думка, 1995. 212 с. (у співавт.)
  • Філософія історії: предмет, напрями, детерміністські та ігрові концепції. Київ : Центр гуманітарної освіти, 1995. 60 с. (у співавт.)
  • Цивілізація та історія. К.: КіСУ, 1999. 208 с. (у співавт.).
  • Філософія історії. Київ : Знання, 2000. 723 с.
  • Цивілізація: структура і динаміка. Київ : Купріянова О. О., 2003. 448 с. (у співавт.).

Література

  1. Пам’яті вченого, товариша і колеги Івана Васильовича Бойченко // Totallogy – ХХІ: постнекласичні дослідження. 2007. Вип. 17‒18. С. 550‒553.
  2. Пам’яті Івана Васильовича Бойченко // Філософські проблеми гуманітарних наук. 2007. № 12‒13. С. 198.
  3. Пам’яті Івана Бойченко // Вісник Київського інституту бізнесу і технологій. 2008. Вип. 1 (8). С. 159‒160.
  4. Пам’яті Івана Бойченка // Філософська думка. 2008. № 1. С. 160.
  5. Бойченко Т. Є., Бойченко М. І., Бойченко О. І. Філософія життя Івана Бойченка // Іван Васильович Бойченко. Біобліографічний покажчик. Київ : Літера, 2010. С. 4‒7.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бойченко, Іван Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бойченко, Іван Васильович (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.09.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶