Богобоязливість

Богобоязли́вість — в авраамічних релігіях – моральна чеснота, побоювання образити Бога свідомим чи несвідомим порушенням Його волі, заповідей, релігійних норм і приписів, настанов Святого Письма; страх Божий, що спонукає до смиренності, слухняності, абсолютної довіри до Бога й церкви (духовенства, проводу релігійної громади), уникання гріха.

Термін набув різних богословських тлумачень. Так, у Старому Завіті очікуваний Месія описаний як такий, що наділений всією повнотою Божої благодаті: «І спочине на Ньому Господній Дух, — дух мудрості й розуму, дух поради і сили, дух знання і Господнього страху» (Іс. 11:2). За словами папи Франциска: «Божий страх, натомість, це дар Святого Духа, який пригадує нам, наскільки малими ми є перед Богом та Його любов’ю, і наше добро полягає у тому, щоб смиренно, з пошаною та довірою віддатися в Його руки».