Бобрецький, Микола Васильович

Бобрецький.jpg

Бобре́цький, Мико́ла Васи́льович (01.06.1843, с. Троянка, тепер Голованівського р-ну Кіровоградської обл., Україна — 24.09.1907, м. Київ, тепер Україна; похований на Байковому кладовищі) — зоолог, доктор зоології (з 1873), професор (з 1877), організатор освіти й науки, провідний вчений в галузі морфології безхребетних.


Бобрецький, Микола Васильович

Народження 01.06.1843
Місце народження Троянка
Смерть 24.09.1907
Місце смерті Київ
Місце поховання Байкове кладовище
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Напрями діяльності зоологія, ембріологія
Бобрецький, Микола Васильович ВУЕ.jpg

Життєпис

Народився в сім’ї сільського священника. Закінчив Уманське духовне училище, вступив до Київської духовної семінарії (1857). Проте відмовився від духовної кар’єри, займався самоосвітою, активно цікавився природознавством. Екстерном склав іспити в Першій Київській гімназії (1862).

Навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Імператорського університету Святого Володимира (1862–1866, тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Великий вплив на світогляд та формування вченого здійснив О. Ковалевський, учнем якого був Бобрецький.

Для підготовки до професорського звання був залишений в Київському університеті, де відтоді працював; пропозиції про переїзд до м. Санкт-Петербурга відхиляв.

Кандидат природничих наук (1867). У 1868–1876 — лаборант зоотомічної лабораторії. Для дослідження морської фауни регулярно виїжджав на Чорне море в Крим. Підсумком його розвідок стала перша наукова праця «Багатощетинкові черви Севастопольської бухти» (1868). Захистив дисертацію з питань порівняльної анатомії кільчастих червів, здобув ступінь магістра зоології (1871). Від 1872 працював над описом і систематизацією колекції червів, зібраних О. Ковалевським на Червоному морі. Дослідження стали основою докторської дисертації з ембріології членистоногих (1873). Дістав дворічне (1873–1875) відрядження за кордон, знайомився з фауною Середземного моря та Атлантичного океану.

Працював у Київському університеті більшу частину життя: приват-доцент (з травня 1876), екстраординарний професор, завідувач кафедри зоології (з 1877); завідувач Агрономічного кабінету (1878); ординарний професор кафедри зоології та порівняльної анатомії (з 1885); одночасно секретар фізико-математичного факультету (1881–1890), а потім і його декан (1890–1902); в.о. ректора (з липня 1902), ректор університету (1903–1905).

Діяльність

Викладав на фізико-математичному факультеті (лекції з курсу загальної зоології, зоології безхребетних, анатомії людини) та медичному факультеті (загальна зоологія, порівняльна анатомія, паразитологія); керував практичними заняттями студентів у зоотомічній лабораторії. Одночасно читав лекції на Київських вищих жіночих курсах.

Вів громадську й науково-організаційну діяльність, був членом правління Київської міської публічної бібліотеки (тепер Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого). Під його керівництвом засновано перший в історії Київського університету студентський науковий гурток аматорів природознавства (1898). Пізніше, за його ректорства, гуртки відкрито і на інших факультетах. У 1898–1903 роках був головою Київського товариства дослідників природи. Дійсний член Імператорського товариства любителів природознавства, антропології та етнографії, Санкт-Петербурзького товариства природознавців.

Був передовим ученим своєї доби: вивчав ембріологію ракоподібних, комах, молюсків (головоногих і черевоногих) та ін. безхребетних, а також анатомію та систематику кільчастих червів. Продовжував напрям, торований у природознавстві О. Ковалевським та І. Мечниковим, обґрунтував теорію листків зародкових. Плідно працював в царині фауністики та систематики. Дарвініст, вказував на вагоме значення теорії Ч. Дарвіна (див. Дарвінізм) для науки, поділяв матеріалістичні позиції, висновував про можливість самозародження життя на Землі (див. Абіогенез).

Автор першого в Російській імперії підручника зоології для університетів «Основи зоології» у 2-х т., який витримав 3 видання (1884–1891). У підручнику приділяв багато уваги не лише питанням морфології та систематики, а й філогенетичним зв’язкам між різними групами тваринного світу (див. Філогенез), екології тварин.

Підготував плеяду учнів-зоологів, серед яких В. О. Караваєв (1864–1939; тепер Україна) — відомий ентомолог, фахівець із систематики мурах.

Нагороди та визнання

Нагороджений орденами Святої Анни III ступеня (1872) і II ступеня (1885), Святого Станіслава II ступеня (1881) і І ступеня (1901), Святого Володимира IV ступеня (1890) і III ступеня (1896).

З нагоди 25-річчя педагогічної діяльності удостоєний 1901 звання заслуженого ординарного професора. Мав чин таємного радника (з 1905). Здобув за підручник премію ім. проф. І. Рахманінова.

Праці

  • Основания зоологии. Киев : Типография С. В. Кульженко, 1884. Вып. 1: Общая часть зоологии и отделы: простейших, зоофитов, иглокожих и червей. 372 с.
  • Основания зоологии. Киев : Типография С. В. Кульженко, 1887. Вып. 2 : Членистоногие, молюски, моллюскообразные и оболочники. 734 с.

Література

  1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті. Довідково-біографічне видання. Київ : Світ Успіху, 2005. 464 с.
  2. Скопенко В. В., Короткий В. А., Табенська Т. В. та ін. Ректори Київського університету. 1834–2006. Київ : Либідь, 2006. С. 151–152.
  3. Бобрецький Микола Васильович // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://knu.ua/ua/geninf/history-rectors/bobretskii/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бобрецький, Микола Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бобрецький, Микола Васильович (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.03.2026



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶