Бобикевич, Остап Олексович

Бобикéвич, Остáп Олéксович (псевдонім — Орест Тирса; 04.09.1889, с. Слобідка, тепер Стрийського району Львівської області, Україна — 19.07.1970, м. Мюнхен, Німеччина) — композитор-аматор, піаніст-концертмейстер, публіцист, культурно-освітній і громадський діяч.

Життєпис

Народився в сім’ї греко-католицького священника О. Бобикевича та Осипи Нижанківської-Бобикевич (сестри О. Нижанківського).

Освіту здобув у Стрийській гімназії (1908), музичну освіту, а саме гру на фортепіано, опанував приватно.

За порадою друга родини Є. Олесницького закінчив Імператорський природознавчий коледж в м. Відні (1912, тепер Університет природних ресурсів і наук про життя). У Відні Є. Олесницький (тоді — посол до австрійського парламенту) посприяв і подальшим студіям з музики.

Від 1920-х обіймав посаду державного урядовця при дирекції лісів у м. Львові. Поряд із тим акомпанував, влаштовував концерти, займався музичною творчістю. 1927 на вимогу польської влади залишив Галичину та отримав призначення у лісництво поблизу м. Варшави. Приватно студіював у професора Варшавської консерваторії Б. Рутковського (1898; тепер Білорусь — 1964; тепер Німеччина). 1944 емігрував до м. Мюнхена, де працював на посаді професора й декана агрономічно-лісівничого факультету Українського технічно-господарського інституту (припинив діяльність 2009).

Займався музичною творчістю, виступав як концертмейстер. 15.01.1965 відбувся ювілейний авторський концерт О. Бобикевича у м. Мюнхені.

Творчість

Першою композиторською спробою був солоспів «Червоні маки» на слова В. Щурата. Акомпанував «Стрийському Бояну» (диригент О. Нижанківський) та «Львівському Бояну» (диригент М. Волошин).

Виступав як концертмейстер зі скрипалем Є. Перфецьким (1882–1936; тепер Україна), співаками Р. Любинецьким (1885; тепер Україна — 1945; тепер Чехія), М. Маслюком (1918–1995; Україна), К. Чічкою-Андрієнком.

1937 в Польщі вийшов друком авторський альбом «Pieśni moje…» («Пісні мої…») під псевдонімом Орест Тирса. Альбом «Пісні сольові з акомпанементом фортепіано» виданий 1954 за сприяння Фонду української культури ім. С. Єфремова (Мюнхен).

У композиторському доробку діяча понад 120 творів: солоспіви, камерні твори, хорові композиції тощо.

Найчисельнішою є вокальна музика, яку він створив на вірші Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Шашкевича, О. Олеся, Б. Лепкого, В.-М. Яніва, Т. Чупринки (Р. Шухевича), І. Наріжної (1902; тепер Україна — 1978; Австралія), В. Щурата, М. Філянського, В. Сосюри, М. Рильського, В. Гренджі-Донського (1897; тепер Україна — 1974; тепер Словакія), П. Карманського та ін., а також польських поетів А. Асника, Л. Стаффа (1878, тепер Україна - 1957, Польща), К. Тетмаєра (1865–1940), А. Васьковського (1885–1966). Його твори виконували знані співаки Й. Гошуляк, М. Сабат-Свірська (1895–1983; Україна), Д. Йоха (1898; тепер Україна — 1988; Канада), народна хорова капела «Ватра» (засн. 1949 у м. Стриї, перший диригент І. Пакос) та ін.

Для солоспівів митця властивим є глибока опора на народнопісенні традиції, романтичні стильові особливості. Вокальним партіям притаманна мелодійність та мовна декламаційність. Фортепіанні супроводи насичені триплановою романтичною фактурою, переважає октавно-акордова техніка.

У доробку композитора 7 оригінальних творів для фортепіано: прелюд «Пісня весни», «Українська рапсодія» «Фантазія» c-moll, «Колискова», «Варіації на теми народних пісень», балада «Спомин», «Жалобний марш»; обробки українських колядок: «Бог Предвічний», «Нині весела світу новина», «Христос родився», «Нова радість».

Камерно-інструментальна «Елегія» для віолончелі та фортепіано ґрунтується на стильових особливостях романтизму.

Хорові композиції є музичним втіленням духовно-патріотичної тематики: «Ґимн до Богородиці» (слова О. Грицая), «До стіп Твоїх Небесна Божа Мати» (слова А. Труха), «Тобі, рідний краю!» (слова В. Гренджі-Донського), «Тобі, Україно» (слова С. Луцького), «Розвивайся ти, високий дубе» (слова І. Франка), «Молитва скитальців» (слова М. Угрин-Безгрішного), «Спіть, герої спіть…» (слова П. Карманського), «Ліс» (пісня УПА, слова невідомого автора), «Ми не кинемо зброї своєї», «Живи, Україно» (обидві — слова О. Олеся), «На могилі Шевченка», «Любіть Україну» (обидві — слова В. Сосюри).

Визнання

Рукописи О. Бобикевича зберігаються в Українському католицькому університеті св. Климента (м. Рим, Італія), Бібліотеці й архіві ім. Тараса Шевченка (м. Лондон, Велика Британія), Українсько-канадському архіві-музеї Альберти (див. Альберти українсько-канадський архів-музей), Музично-меморіальному музеї С. Крушельницької у Львові.

Перший розлогий нарис про діяча в Україні (авторка — М. Ващишин) побачив світ 2003 у м. Львові. Від початку 2000-х опубліковано цикл композицій О. Бобикевича (редактор-упорядник У. Молчко) у м. Дрогобичі: «Вокальні твори на вірші Тараса Шевченка» (2007), «Фортепіанні твори» (2009), «Хорові твори» (2012), «Вокальні твори на слова Івана Франка» (2016), «Солоспіви на вірші українських поетів» (2019), «П’ять романсів на вірші українських поетів» (2022). «Духовні камерно-вокальні твори» (2025).

Додатково

• Солоспіви на слова Т. Шевченка: «Благословенна Мати», «Марія», «Розрита могила», «І небо невмите, і заспані хвилі», «Думи мої», «Чи ми ще зійдемося знову?», «Не тополю високую», «Якби мені мамо намисто», «Світає», «Чого мені тяжко», «О, святая!», «За сонцем хмаронька пливе», «Над Дністровською сагою», «Сонце заходить»; на слова І. Франка: «Мойсей (пролог)», «в 23-ті роковини смерти Тараса Шевченка», «Розвивайся, лозо, борзо», «Чого являєшся мені у сні?», «Розвивайся ти, високий дубе»; на слова О. Олеся: «Вийди, о вийди», «Вічне море», «Жита», «Зима прийшла», «Ми не кинемо зброї своєї», «Моїй матері», «І знов страшні чутки», «На зелених горах»; на слова Лесі Українки: «Геть, думи», «Ні долі, ні волі», «Ой, не зникли золотії терни»; на слова М. Філянського: «Затих зелений сад», «І сад зацвів», «Як гарно слухати», «Я б знов зустрів тебе з вінком»; а також «Сніг падав» на слова М. Рильського, «Я чую пісню» на слова Д. Загули, «Червоні маки» на слова В. Щурата, «Так часто сниться» на слова І. Наріжної, «Вечером в хаті» на слова Б. Лепкого та чимало інших.

• Доступні звукозаписи солоспівів на музику О. Бобикевича. У виконанні К. Чічка-Андрієнка: «Як часто сниться рідний край», «Соловієва пісня ллється», «О слово рідне», «Я не буду самотнім», «Ще ранок спить» (усі — слова О. Олеся), «Отче наш» (слова В. Яніва), «Радуйся Маріє» (слова Р. Климкевича), «Дума» (слова В. Кулика), «Там певно квіт садів (В краю моїм)» (слова Т. Курпіти) // Аудіодиск «Клим Чічка-Андрієнко» (Edmonton : Ukrainian Book Store. ДС – 12 А+Б; ДС – 13 А+Б; ДС – 14 А+Б). У виконанні Й. Гошуляка: «Думи мої», «І небо невмите» «Марія» (усі — слова Т. Шевченка) // Компакт-диск «Taras Shevchenko. The Great Bard in Song. Ukrainian Classics II, Josyp Hoshuliak – Bass; Tetiana Tkachenko – Pianast» (1981); перевиданий в Україні «Тарас Шевченко в слові та пісні» (1999).

Твори

• Вокальні твори на вірші Тараса Шевченка [Ноти] / Ред.-упор. У. Молчко. Дрогобич : Посвіт, 2007. 86 с.
• Фортепіанні твори / Ред.-упор. У. Молчко. Дрогобич : Посвіт, 2009. 68 с.
• Хорові твори / Ред.-упор. У. Молчко. Дрогобич : Посвіт, 2012. 88 с.
• Вокальні твори на слова Івана Франка / Ред.-упор. У. Молчко. Дрогобич : Посвіт, 2016. 40 с.
• Солоспіви на вірші українських поетів / Ред.-упор. У. Молчко. Дрогобич : Посвіт, 2019. 28 с.
• П’ять романсів на вірші українських поетів» / Ред.-упор. У. Молчко. Дрогобич : Посвіт, 2022. 32 с.
• Духовні камерно-вокальні твори» / Ред.-упор. У. Молчко. Дрогобич : Посвіт, 2025. 28 с.

Праці

• Нестор Нижанківський // Шлях Перемоги. 1955, чис. 27 (71), 3 липня. С. 3.
• Немузикальна музика // Шлях Перемоги. 1964, чис. 17 (532), 26 квітня. С. 4. *Занепад культури // Шлях Перемоги. 1966, чис. 45 (664), 6 листопада. С. 4.
• Мій спомин. До лісового господарства Стрийщини // Стрийщина : історично-мемуарний збірник : у 3 т. Нью-Йорк та ін. : Наукове Товариство імені Шевченка, 1990. Т. 2. С. 271–275, 316–319.
• Огляд лісового господарства і лісової політики в Україні за сорок літ совєтської влади // Наукові записки Українського технічно-господарського інституту. 1961. Т. 2 (5). С. 41–58.
• Автобіографія // Бандура. 1992. № 39–40. С. 12–13.

Література

1. Медведик П. Остап Бобикевич. Діячі української музичної культури. Матеріали до біо-бібліографічного словника // Записки НТШ : Праці Музикознавчої комісії. 1993. Т. 236. С. 383–384.
2. Листи О. Бобикевича до Й. Гошуляка // Гошуляк Й. Г. Й свого не цурайтесь: спогади, листування, матеріали. Львів : Каменяр, 1995. С. 245–248.
3. Ващишин М. Остап Бобикевич. Львів: Червона Калина, 2003. 195 с.
4. Молчко У. Вокальний альбом Остапа Бобикевича «Пісні сольові з акомпаньяментом фортеп’яну» (Збірка перша) // Концертмейстерська діяльність: історія, теорія, практика / Ред.-упор. Л. М. Ніколаєва. Львів : Сполом, 2005. С. 50–58.
5. Карась Г. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття. Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012. 1162 с.
6. Молчко У. Фольклорні джерела солоспівів Остапа Бобикевича на вірші Тараса Шевченка // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2013. Вип. 13. С. 158–165.
7. Молчко У. Композиторська спадщина Остапа Бобикевича у сучасних навчально-методичних виданнях // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2014. № 1. С. 16–21.
8. Молчко У. Поезія Івана Франка в музичній інтерпретації Остапа Бобикевича // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2016. Вип. 22. С. 134–140.
9. Молчко У. Лірико-пісенні солоспіви Остапа Бобикевича на вірші українських поетів початку ХХ століття // Актуальні питання гуманітарних наук. 2019. Вип. 24. Т. 2. С. 29–34.

Автор ВУЕ

У. Б. Молчко

Покликання на цю статтю: Молчко У. Б. Бобикевич, Остап Олексович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бобикевич, Остап Олексович (дата звернення: 11.10.2026).