Блюм, Ярослав Борисович

Блюм, Яросла́в Бори́сович (08.04.1956, с. Топори, тепер Бердичівського району Житомирської області, Україна) — вчений у галузі клітинної біології, геноміки та біотехнології рослин, академік НАН України (з 2006), заслужений діяч науки і техніки України (з 2016).

Блюм, Ярослав Борисович
Народження	08.04.1956
Місце народження	Топори
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Напрями діяльності	клітинна біологія, геноміка, біотехнологія рослин

Життєпис

Народився в сім’ї сільських вчителів. Закінчив із відзнакою біологічний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (1978; тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «біохімія». Відтоді навчався в аспірантурі на кафедрі біохімії, захистив дисертацію на здобуття ученого ступеня кандидата біологічних наук (1982). Працював у Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка (1981–1987): асистент кафедри біохімії, молодший, згодом старший науковий співробітник. Від 1987 — в Інституті ботаніки ім. М. Г. Холодного АН УРСР (тепер Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України): старший науковий співробітник (1987–1989), завідувач лабораторії у Відділенні клітинної біології та інженерії (1989–1990). Захистив докторську дисертацію на тему «Радіаційне ураження систем вторинних посередників і його направлена біохімічна корекція у регуляції функціональної активності ядра клітини» (1988). На основі Відділення клітинної біології та інженерії у 1990 утворено Біології клітинної та генетичної інженерії інститут НАН України. Відтоді працював у цьому інституті: завідувач лабораторії (1990–2002), завідувач відділу геноміки і молекулярної біотехнології (2002–2008), а також заступник директора з наукової роботи (1995–2008). Водночас перший заступник академіка-секретаря Відділення загальної біології НАН України (2004–2009). Після створення у липні 2008 Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України і дотепер (станом на 2025) працює директором інституту та одночасно завідувачем відділу геноміки і молекулярної біотехнології.

Займається педагогічною та викладацькою діяльністю. 1989 ініціював створення, а 1992 очолив міжкафедральну філію клітинної біології та генетичної інженерії на біологічному факультеті Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (тепер Науково-навчальний центр «Інститут біології та медицини»), викладає в інституті спецкурси «Скелетні структури та їхні функції» та «Геноміка».

Бере участь у роботі колегіальних органів, асоціацій та товариств. Член Дорадчої ради НАТО з питань наук і технологій про життя (2002–2004). Член ради директорів Чорноморської біотехнологічної асоціації (з 2004), її президент (з 2010). Член наглядової ради міжнародної ініціативи з регуляції та досліджень у біотехнологіях (Нідерланди), член ради Федерації європейських товариств біології рослин, засновник українського кластеру Європейської організації з біології рослин, національний кореспондент Міжнародної асоціації біотехнології рослин. Директор Українського товариства клітинних біологів та біотехнологів (з 2005), президент Біологів рослин всеукраїнської асоціації.

Голова Міжвідомчої комісії з питань біобезпеки при Міністерстві освіти і науки України (з 1997), член Національної ради фонду фундаментальних досліджень України (з 1997), заступник голови Міжвідомчої ради з питань біотехнології при Кабінеті Міністрів України (з 2001), заступник Голови міжакадемічної ради з питань біотехнології, голова науково-технічної програми НАН України «Біопалива».

Головний редактор міжнародного наукового журналу «Цитология и генетика» (з 2006; перекладається і перевидається англійською у США — «Cytology and Genetics»), член редколегій журналів «Міжнародна кліткова біологія» (англ. «Cell Biology International»), «Біотехнології та біотехнологічне обладнання» («Biotechnology & Biotechnological Equipment»), «Доповіді НАН України», член редакційної ради журналів «Біотехнологія» («Biotechnologia Acta»), «Відкритий журнал садівництва» («The Open Horticulture Journal»), «Наука та інновації».

Наукова діяльність

Основні праці присвячені геноміці та біотехнології рослин, перспективам і напрямам розвитку світового ринку біотехнологічних продуктів. Досліджує роль посттрансляційних модифікацій ядерних білків у регуляції надмолекулярної структури хроматину, розвинув уявлення про біохімічні механізми регуляції структурно-функціональних властивостей хроматину.

Вивчає молекулярну організацію та механізми функціонування цитоскелету (і нуклеоскелету) клітин вищих рослин, роль мікротрубочок у процесах створення і стабілізації соматичних гібридів рослин. Під керівництвом Блюма отримано ряд мутантних в білках цитоскелету ліній рослин. У подальшому їх використали для отримання соматичних гібридів та ізолювання генів тубуліну у процесі створення трансгенних рослин зі стійкістю до гербіцидів з антимікротрубочковою активністю (динітроаніліни, фосфороамідати та фенілкарбамати).

Уперше отримав клітинно-біологічні докази функціонування посттрансляційних модифікацій тубуліну (фосфорилювання, ацетилювання, полігютамілювання та тирозилювання чи детирозилювання) як одного з механізмів регуляції функціонування мікротрубочок рослинної клітини.

Разом зі своїми колегами описав фосфорилювання рослинного тубуліну за залишками тирозину, відкрив нітротирозилювання тубуліну й описав його функціональне значення.

Започаткував дослідження у галузі структурної біоінформатики в Україні. За участі вченого вперше відтворені тривимірні моделі FtsZ-білків (абревіатура від англ. filamenting temperature-sensitive mutant Z — філаментуючий температурочутливий мутант Z) рослин і мікроорганізмів, тубулінів рослин і ряду протеїнкіназ, залучених у процесах їхнього фосфорилювання. Це сприяло розробленню високопропускних систем віртуального скринінгу речовин з біологічною активністю (гербіцидною, фунгіцидною, антитуберкульозною, антипротозойною, антигельмінтною, протипухлинною).

Розробив концепцію використання нових маркерних систем на основі мутантних генів тубуліну для клітинної селекції трансгенних ліній рослин у контрольованому середовищі поза живим організмом — in vitro (лат. — у склі, тобто у пробірці). Формує нові підходи до створення трансгенних ліній рослин культурних, проводить пошук генів для підвищення стійкості рослин до дії гербіцидів та абіотичних чинників (ультрафіолетове випромінювання, холод, засуха), обґрунтовує з погляду науки безпечність використання генетично модифікованих рослин (див. Генетично модифікований організм (ГМО)), розробляє критерії оцінки ризиків у використанні трансгенних рослин.

Автор понад 450 наукових праць, серед яких шість монографій, виданих у США, Німеччині, Нідерландах, Індії та Україні, дев’ять свідоцтв авторських і патентів, дев’ять авторських свідоцтв на сорти рослин. Під керівництвом Блюма захищено 19 кандидатських дисертацій.

Нагороди та визнання

Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України (2011), премії ім. В. Я. Юр’єва НАН України (2002).

Праці

Кучеренко Н. Е., Цудзевич Б. А., Блюм Я. Б., Бабенюк Ю. Д. Биохимическая модель регуляции активности хроматина. Киев : Наукова думка, 1983. 243 с.
Организация цитоскелета протопластов и соматические гибриды растений: интеграция функций клетки // Итоги науки и техники. Сер. Биотехнология. Т. 9. Москва : ВИНИТИ АН СССР, 1988.
Asymmetric somatic hybrids with mutant β-tubulin resistant to amiprophosmethyl // Plant Molecular Biology and Biotechnology. New Delhi, 1997.
Microtubular and cytoskeletal mutants // Plant microtubules: potential for biotechnology. Berlin, 2000.
Взаимосвязь чувствительности каллуса Eleusine indica к трифлюралину и амипрофосметилу с особенностями взаимодействия этих соединений с тубулином // Физиология растений. 2002. Т. 49.

Література

Ярослав Борисович Блюм : до 60-річчя від дня народження // Цитология и генетика. 2016. Т. 50, № 2. С. 83–84.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Блюм, Ярослав Борисович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блюм, Ярослав Борисович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.02.2026

[[Категорія:біологи