Блохінцев, Дмитро Іванович

Блохі́нцев, Дмитро́ Іва́нович (рос. Блохинцев, Дмитрий Иванович; 11.01.1908, м. Москва, тепер РФ — 27.01.1979, м. Дубна, тепер РФ) — фізик-теоретик, член-кореспондент АН УРСР (з 1939) та АН СРСР (з 1958), Угорської АН (з 1960), академії «Леопольдина» (з 1964), лауреат Державних премій СРСР (1952, 1957, 1971).

Блохінцев, Дмитро Іванович (Блохинцев, Дмитрий Иванович)
Народження	11.01.1908
Місце народження	Москва
Смерть	27.01.1979
Місце смерті	Дубна
Alma mater	Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Напрями діяльності	теорія твердого тіла, фізика напівпровідників, акустика, оптика, квантова механіка і квантова електродинаміка, ядерна фізика, теорія ядерних реакторів, квантова теорія поля, фізика елементарних частинок

Життєпис

Народився у сім'ї агронома. Закінчив 1930 фізичний факультет Московського університету (тепер Московський державний університет імені М. В. Ломоносова). Відтоді в університеті: аспірант (1930–1934), старший науковий співробітник (з 1934), доктор фізико-математичних наук (з 1935), професор кафедри теоретичної фізики (з 1936), зав. кафедри теорії атомного ядра (теоретичної ядерної фізики), що функціонувала на базі навчального центру — філії НДІ Московського університету в м. Дубні (1960–1979). Один із ініціаторів створення цього навчального центру. Водночас у 1935–1947 працював у Фізичному інституті АН СРСР.

Від 1947 — директор Науково-дослідницької лабораторії в м. Обнінську (тепер РФ), на базі якої ініціював створення Фізико-енергетичного інституту (1950–1956 — його директор).

1956–1965 — директор Об’єднаного інституту ядерних досліджень (м. Дубна), із 1965 — директор лабораторії теоретичної фізики цього інституту.

1966–1969 — президент Міжнародного товариства теоретичної та прикладної фізики (англ. International Union of Pure and Applied Physics, IUPAP).

Був радником Наукової ради при Генеральному секретарі ООН (із 1967).

Наукова діяльність

Праці присвячено теорії твердого тіла, фізиці напівпровідників, акустиці, оптиці, механіці квантовій і електродинаміці квантовій, ядерній фізиці, теорії реакторів ядерних, квантовій поля теорії, фізиці елементарних частинок тощо. Пояснив фосфоресценцію твердих тіл на основі квантової теорії, ефект випрямлення струму електричного на межі двох напівпровідників.

У 1944 побудував теорію звукових явищ в рухомих і неоднорідних середовищах, отримав рівняння акустики загального виду. Виконав одну з перших робіт по оптиці нелінійній, зокрема розробив теорію Штарка (див. Штарка ефект) в сильному змінному полі, досліджував нелінійні ефекти.

Керував проектуванням і спорудженням першої в світі атомної електростанції 1954 (м. Обнінськ). Розробив ефективні методи розрахунку реакторів на повільних, проміжних і теплових нейтронах. Керував (разом із О. Лейпунським) розробкою ідеології та проектом першого в Європі реактора на швидких нейтронах із рідкометалічним теплоносієм. Висунув ідею (1955) і побудував імпульсні швидкі реактори ІБР-1 (1960) й ІБР-2 (запущено в 1981).

Від 1956 зосередився на фізиці елементарних частинок: досліджував структуру елементарних частинок, межі застосування квантової електродинаміки, питання взаємодії частинок високих енергій, нелокальної теорії поля, проблеми, пов’язані з поняттям простору й часу в мікросвіті. Передбачив (ще в 1938) Лембів зсув (див. Зсув у фізиці). Запропонував ідеї про флуктуації густини ядерної речовини (1957), квантові стохастичні простори, існування декількох вакуумів і спонтанного переходу між ними, вказав на існування унітарної межі.

Нагороди і визнання

Герой Соціалістичної праці (1956). Нагороджений 4 орденами Леніна (1945, 1951, 1954, 1956), орденами Жовтневої революції (1975), Трудового Червоного Прапору (1953), Кирила і Мефодія (1970; Болгарія), «За наукові заслуги» (1976; Румунія). Іменем вченого названі вулиця і бібліотека у м. Дубні, вулиця у м. Обнінську (обидва — у Моск. обл.).

Праці

Пространство и время в микромире. Москва : Наука, 1970. 370 с.
Основы квантовой механики. 5-е изд., перераб. Москва : Наука, 1976. 664 с.
Рождение мирного атома. Москва : Атомиздат, 1977. 112 с.
Акустика неоднородной движущейся среды. 3-е изд. Москва : URSS, 2021. 208 с.

Література

Храмов Ю. А. История физики. Киев : Феникс, 2006. 1176 с.
Дмитро Іванович Блохінцев (до 100-річчя від дня народження) // Наука та наукознавство. 2008. № 1. С. 158. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/49007/16-Blokhintsev.pdf?sequence=1
Блохінцев Дмитро Іванович (11.01.1908–27.01.1979) // Національна академія наук України. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000000977

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Блохінцев, Дмитро Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блохінцев, Дмитро Іванович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.05.2023