Блечлі-Парк
Бле́члі-Парк (англ. Bletchley Park) — музейний комплекс на території однойменного маєтку, присвячений розвитку обчислювальної техніки та мистецтва шифрування під час Другої світової війни (заснований 1993); розташований у м. Мілтон-Кінс (графство Бакінгемшир, Велика Британія).
Історична довідка
На початку 18 ст. антиквар Б. Вілліс (1682–1760; Велика Британія) звів будинок на придбаній території. 1877–1883 архітектором С. Л. Секгамом (1827–1901; Велика Британія) був збудований новий особняк, згодом придбаний та 1883–1884 добудований фінансистом Г. С. Леном (1850–1926; Велика Британія).
У травні 1938 будинок та 23 га землі були придбані адміралом сером Г. Ф. Синклером (1873–1939; Велика Британія), головою Таємної розвідувальної служби, через стратегічне розташування ділянки.
Протягом 1939–1944 територія маєтку забудовувалась новими дерев’яними будинками (бараками) та цегляними приміщеннями, але особняк мало змінився, у ньому розташовувалась їдальня, офіси, аудиторії тощо. 15.08.1939 тут розмістилася таємна Урядова школа коду та шифрування, до якої розпочався набір математиків, криптоаналітиків та інших спеціалістів (серед них А. М. Тюрінг), фахові здібності яких застосовувались для дешифрування закодованих ворожих повідомлень. Основним завданням був злам шифрів, використаних німецькими шифрувальними машинами «Енігма» та «Лоренц».
У бараках працювали різні групи фахівців із дешифрування. Комунікація між співробітниками відбувалась за таємним спеціально розробленим маршрутом. У будинках розташовувались радіокімнати, служби розвідки та криптоаналізу тощо.
20–21.11.1940 територія зазнала німецького бомбардування (очевидно через близькість до залізниці, а не через викриття противником).
У повоєнні роки маєток змінював своїх власників, тут розташовувались коледж, пошта, офіси, тощо.
Археологічне та історичне товариство Блечлі 1991 створило комітет з метою порятунку Блечлі-парку на знак пам’яті людей, чий колективний розум вплинув на хід Другої світової війни. 1992 комітет переконав Раду м. Мілтон-Кінса оголосити більшу частину Блечлі-парку заповідною зоною. Щоб врятувати це місце від житлової забудови, було створено «Фонд Блечлі парку» (англ. «The Bletchley Park Trust»; 1992) для утримання заповідної території та пам’ятки архітектури. 1993 музей відкрито для відвідувачів. Е. Е. Сейл (1931–2011; Велика Британія) став першим куратором музею.
Після масштабної реконструкції відновив роботу і був офіційно відкритий 18.06.2014 Кетрін, герцогинею Кембриджською.
Характеристика
На території музейного комплексу розташовані: особняк, відновлені поштове відділення, бездротова служба; експонати, що характеризують побут населення періоду Другої світової війни, моделі морських суден та ін. Головна колекція музею розміщена у блоці «Бі» (англ. «В»), де зібрані різні машини для дешифрування, що використовувались під час війни.
У колишньому блоці «Ейч» (англ. «Н») 2007 відкрито Національний музей обчислювальної техніки (є незалежною організацією, фінансується за рахунок пожертв благодійників, орендує це приміщення у фонду). Він експонує найбільшу у світі колекцію діючих історичних комп’ютерів. Тут представлені комп’ютери «Колос» (англ. «Colossus»; 1943) і «Гарвелл» (англ. «Harwell»; 1952). Рада мистецтв Англії 2024 надала йому повну акредитацію як музею, що має статус національного.
У будівлі поряд зі входом до Блечлі-парку розміщений Національний радіоцентр (від 2012), який організує виставки та демонстрації бездротових технологій.
Значення
Результати дешифрування, досягнуті в Блечлі-Парку, вплинули на низку перемог у кампаніях Великої Британії та союзників під час Другої світової війні. Для вшанування внеску його співробітників було засновано пам’ятну медаль (2009).
Музеї Блечлі-парку сприяють ознайомленню молоді з історією, зокрема з історією комп’ютерної техніки. Вони організують освітні програми, фестивалі, лекції, а також виставки та інтерактивні заходи для відвідувачів, щоб підвищити обізнаність та надихнути майбутні покоління вчених-інформатиків, інженерів і винахідників.
Додатково
- Діяльність дешифрувальників під час Другої світової війни до 1970-х була засекречена. Лише після публікації книги Ф. В. Вінтерботема «Секрет Ультра» (англ. «The Ultra Secret»; 1974) до Блечлі-Парку виник інтерес у суспільстві.
- Блечлі-Парк згадується в літературних творах, кіно, комп’ютерних іграх. Дія фільму «Гра в імітацію» (2014, режисер М. Тюльдум) відбувається в Блечлі-Парку.
Література
- Еnever T. Britain's Best Kept Secret: Ultra's base at Bletchley Park. Stroud : A. Sutton, 1994. 90 p.
- Morrison K. A. «A Maudlin and Monstrous Pile»: The Mansion at Bletchley Park, Buckinghamshire // Transactions of the Ancient Monuments Society. 2009. Vol. 53. P. 81–106. URL: https://hbap.pdfsrv.co.uk/customers/HBAP/CQ56690/Vol%2053%202009/4/‘“A%20Maudlin%20and%20Monstrous%20Pile”%20The%20Mansion%20at%20Bletchley%20Park,%20Buckinghamshire’%20by%20Kathryn%20A.%20Morrison.pdf
- McKay S. Bletchley Park: The Secret Archives. London : Aurum Press Ltd, 2016. 176 p.
- Bletchley Park. URL: https://bletchleypark.org.uk
- The National Museum of Computing. URL: https://www.tnmoc.org
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Блечлі-Парк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блечлі-Парк (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.09.2025