Блакитні гори та гори Джона Кроу
Блаки́тні го́ри та го́ри Джо́на Кро́у (англ. Blue and John Crow Mountains) — національний парк на о. Ямайка (у гірських районах графств Мідлсекс і Саррі), культурна і природна пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2015).
Зміст
Історична довідка
На початку 17 ст. острів Ямайка перетворився на центр вирощування цукрової тростини в регіоні Карибських островів. Велику кількість африканських рабів використовували поряд із таїнами (корінними мешканцями острова) для робіт на плантаціях. Унаслідок численних повстань африканців проти рабства багатьом із них вдалось утекти в гірські райони. Африканських рабів-утікачів називали марунами (від ісп. cimarrón — дикий, збіглий). Вони протистояли європейським колоніалістам у цьому ізольованому регіоні, створили тут мережу стежок, схованок і поселень. У нематеріальній культурній спадщині марунів (релігійні обряди, нетрадиційна медицина, танці тощо) відображені духовні зв’язки людини з природою, лісами й горами.
1992 у Блакитних горах утворено Національний парк «Блакитні гори та гори Джона Кроу» (4,4 % площі о. Ямайка).
Характеристика
Територія об’єкта Блакитні гори та гори Джона Кроу — 26 251,6 га, буферна зона — 28 494,01 га.
Охоплює ділянки гірських хребтів Блакитні гори (Блу-Маунтінс) та Джон Кроу на висотах від 850 м до 2 256 м (гора Блу-Маунтін-Пік) над рівнем моря, які вкриті тропічними лісами. Ці хребти займають приблизно 20 % від площі острова Ямайки та є важливим центром біорізноманіття Карибського регіону. Значний перепад висот, глибоке розчленування та експозиційні відмінності гірських хребтів сприяють формуванню розмаїття середовищ існування для дев’яти типів рослинних угруповань на середніх висотах Блакитних гір (понад 1000 м) і хребта Джона Кроу (понад 600 м). Серед них унікальний ліс Мор-Рідж з численними представниками бромелієвих та зникомими видами дерев. На висоті понад 1800 м хребет Блакитних гір вкритий низькорослими тропічними лісами, вище 2000 м — низькорослими лісами з вузлуватими деревами, що заселені епіфітами, серед яких мохи, папороті та крихітні орхідеї.
На території національного парку розташовані центр флористичної різноманітності рослин Карибських островів та два з п’яти об’єктів «Альянсу за нульове вимирання Ямайки» (англ. Alliance for Zero Extinction) — об’єднання неурядових громадських організацій, створене для запобігання вимиранню видів шляхом встановлення та охорони місць, де така загроза існує. Для біорізноманіття національного парку характерний високий ендемізм (див. Ендеміки) рослин і тварин, оскільки о. Ямайка розвивався окремо від материкового суходолу Центральної Америки. Низці видів національного парку, серед яких кілька видів земноводних і птахів, загрожує вимирання.
Флора та фауна
«Блактині гори та гори Джона Кроу» є центром ендемізму рослин у Карибському регіоні. На висотах понад 900–1 000 м над рівнем моря в національному парку половина видового складу квіткових рослин є ендемічними, а 30–40 % видів відомі тільки в межах парку. Флора парку налічує 1 357 видів квіткових рослин, з яких 294 є ендеміками Ямайки, а 87 видів трапляються лише на території «Блакитних гір та гір Джона Кроу». Тут також зростає 61 вид печіночників та мохів, 11 видів ендемічних лишайників. Серед ендемічних рослин парку представлені по 12 видів родів пілея (Pilea) і лепантес (Lepanthes) з родини орхідних, 12 видів роду психотрія (Psychotria) родини маренові, 11 видів роду євгенія (Eugenia) родини миртові. Деяким видам рослин флори парку, як-от ендеміки Ямайки Podocarpus urbanii, Eugenia kellyana та Psychotria danceri, загрожує зникнення.
Національний парк є однією з найважливіших заповідних територій світу для збереження окремих видів земноводних, птахів і ссавців. Територія парку є ключовою частиною Ямайської ендемічної зони птахів, тут мешкають важливі для світової орнітофауни популяції птахів, зокрема перелітних: тиран королівський сірий (Tyrannus domenciensis), дрізд-короткодзьоб Бікнелла (Catharus bicknellii) та бурий пісняр Свенсона (Limnothlypis swainsonii).
У парку мешкає кілька видів тварин, яким загрожує зникнення, серед них земноводні [листкова жаба (Eleutherodactylus orcutti), ямайська пікова жаба (Eleutherodactylus alticola)], птахи (ямайський трупіал (Nesopsar nigerrimus), амазон жовтоволий (Amazona collaria), амазон ямайський (Amazona agilis), дрізд-короткодзьоб Бікнелла) та єдиний ссавець — гризун хутія короткохвоста або ямайський кролик (Geocapromys brownii), ареал якого обмежений горами Джона Кроу.
Культурна спадщина
Територія національного парку містить також культурну спадщину рабів-утікачів та їхніх нащадків, яка матеріалізована у «Маршруті спадщини міста Ненні-Таун». Об’єкт репрезентує давні традиції, ідеї та вірування, які забезпечили марунам виживання. Його специфіка та унікальність визнана ЮНЕСКО, яка внесла його 2008 до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини.
Значення
На території національного парку «Блакитні гори та гори Джона Кроу» ростуть вологі ліси Ямайки, що належать до переліку екологічних регіонів пріоритетної охорони Глобал 200 (Global 200). Об’єкт також є однією з 78 найважливіших заповідних територій світу, які неможливо відновити.
Додатково
Збереглась легенда про ватажка групи втікачів Дж. Менсонга (18 ст.), якого європейці порівнювали з Робін Гудом. Колоніальна влада призначила за нього нагороду.
Джерела
- Blue and John Crow Mountains // UNESCO World Heritage Сonvention. URL: http://whc.unesco.org/en/list/1356
Література
- Hodges M. Guide to the Blue and John Crow Mountains. Kingston : Ian Randle Publishing, 2008. 205 p.
- Blue and John Crow Mountains National Park. URL: https://www.blueandjohncrowmountains.org/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Брусак В. П., Кричевська Д. А. Блакитні гори та гори Джона Кроу // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блакитні гори та гори Джона Кроу (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.12.2022
