Бестер

Бе́стер — високопродуктивний міжвидовий гібрид риб, утворений унаслідок схрещування двох видів (білуги й стерляді) родини осетрових. Назва гібриду походить від назв батьківських видів (від рос. назви виду «белуга» і стерлядь).

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Поширеність
4 Додатково
- 4.1 Промислове вирощування в Україні
5 Література
6 Автор

Історична довідка

Один із перших міжвидових гібридів осетрових між самицею білуги і самцем стерляді вперше отриманий 1952 професорами М. Ніколюкіним (1896–1976; РФ) і Н. Тимофеєвою (1896–1976; РФ) зі співробітниками лабораторії у Теплівському рибгоспі в Саратовській області РФ. 1949–1959 професором та співробітниками було проведено селекційні (див. Селекція) роботи, зокрема 10 варіантів схрещування різних видів осетрових риб, найвдалішим результатом яких (за життєздатністю і плодючістю) став бестер. Пізніше селекційні роботи продовжували також інші дослідники, зокрема І. Бурцев (1937–2015; РФ). У результаті цих досліджень були розроблені й описані методи та схеми створення культурних порід бестера. Три новостворені породи бестера («Бурцевська», «Аксайська», «Внірівська») були запатентовані, а група порід бестера описана як новий вид роду осетер, названий на честь професора М. Ніколюкіна — бестер Ніколюкіна (Acipenser nikoljukini).

Характеристика

Дорослі особини здебільшого до 1,8 м завдовжки, масою до 30 (35)–50 кг. За 2 роки вирощування в басейнах, ставках, інших штучних водоймах досягають маси понад 1 кг.

Гібрид має 5 рядів кісткових жучок (пластин), розташованих уздовж тіла: 2 вентральних, 2 по боках і 1 дорсальний (на спині). Подібно до білуги має 2 пари вусиків, розташованих під рилом. Вусики прямі або злегка хвилясті, сплощені. Бризкальця добре розвинені. Зяброві перетинки зрослі з міжзябровим проміжком, з малопомітною складкою у місці зрощення. Форма рота — усереднена між поперечною (як у стерляді) і півмісяцевою (як у білуги).

Забарвлення спини варіюється, може бути подібним до білужого, або схожим на стерляже: від майже чорного до світло-сірого, від світло-коричневого до сіро-коричневого і коричневого. Між забарвленням світлого черевця і темної спини, на відміну від інших осетрових, є виражений контраст. Спинний плавець має 51–54 променів, анальний — 26–30.

Живляться зоопланктоном, дрібною рибою, гранульованими кормами.

Оптимальна температура вирощування 20–25 °C.

Плодючість самиць складає від 100–300 тис. до 200–500 тис. ікринок.

Статеві продукти (ікру, молоки) бестера отримують у зимово-весняний період.

Швидкорослий теплолюбний гібрид, що найбільше задовольняє вимоги промислового тепловодного рибництва. Характеризується максимальною кількістю позитивних якостей, успадкованих від батьківських форм:

інтенсивний, швидкий ріст (від білуги);
раннє дозрівання — від стерляді (самці досягають статевої зрілості у 4–5 років, самиці — у 5–9 років);
відмінна життєздатність, витривалість (у насиченій киснем воді гібрид переносить підвищення температури до 32 °C; нормально почувається за солоності в межах 0–18 ‰).
делікатесний смак — від стерляді (ікру, молоки, м’ясо бестера використовують у харчовій промисловості; особини бестера масою 12–18 кг можуть містити до 3 кг чорного кав'яру).

Селекціонують 4 основні форми бестера:

бестер прямої «лінії» розведення і селекції — БС (білуга×стерлядь), з реципрокною формою (див. Реципрокні схрещування), що дублює його, СБ (стерлядь×білуга);
зворотний гібрид з білугою ББС [білуга×(білуга×стерлядь)];
проміжний між ними складний гібрид БС ББС [білуга×стерлядь білуга×(білуга×стерлядь)];
зворотний гібрид зі стерляддю — СБС.

Додатковими формами є «потрійний» гібрид бестера з севрюгою і «потрійний» гібрид бестера з шипом. Усі форми отримані й вирощені до стану статевої зрілості або наближеного до такого.

Серед міжвидових гібридів у товарному осетрівництві особливо цінними є бестер 3-го покоління основної форми і 2-го покоління зворотних гібридів зі стерляддю або білугою.

Поширеність

Бестер — популярний об’єкт товарного вирощування в багатьох країнах (РФ, Південна Корея, Польща, США, Китай, Японія, Німеччина, Угорщина, Болгарія та інші), включно з Україною. Найчастіше у місця вирощування бестера уперше завозили з РФ, яка здавна займалася поставками осетрових риб та їх гібридів по всьому світу.

У багатьох країнах світу бестер є об’єктом спортивного рибальства.

Додатково

Промислове вирощування в Україні

До 2016 щонайменше 10 господарств в Україні вирощували осетрових риб, половина з цих підприємств розводила також бестера: Хотимирське сільськогосподарське рибоводне фермерське господарство, Приватне підприємство «Фортуна-XXI»; ТОВ «Перша аквапромислова компанія»; ТОВ «Бріг» ЛТД; Сільськогосподарське рибоводне підприємство «Осетр»; Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОСИЛА»; Науково-виробниче сільськогосподарське підприємство «Бестер»; Одеський осетринницький комплекс; Приватне акціонерне товариство «Чернігіврибгосп»; Фермерське господарство «Ішхан». Найбільше підприємств із розведення бестера станом на 2024 розташовано у Київській області. Станом на 2024 повністю або частково втратили поголівʼя осетрів з різних причин 5 господарств зі згаданих. Зокрема, унаслідок підриву греблі на Каховській ГЕС імені П. С. Непорожнього знищено єдину в Україні державну установу, що займалась відтворенням природних популяцій осетрових — «Виробничо-експериментальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» розташований у Херсонській області. Ця установа щорічно давала понад 1,5 млн молоді осетрових видів риб для зариблення водойм України.

Література

Urbányi B., Horváth Á., Kovács B. Successful Hybridization of Acipenser Species Using Cryopreserved Sperm // Aquaculture International. 2004. № 12. P. 47–56.
Малишева О., Спиридонов В., Мельничук Д. Ідентифікація алельних варіантів мікросателітної ДНК у генетичній структурі популяції бестера (Acipenser nikoljukinii) // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2014. № 202. С. 24–30.
Андрющенко А. І., Вовк Н. І., Кондратюк В. М. Осетрівництво. Київ : [б. в.], 2018. 789 с.
Бургаз М. І., Лічна А. І. Рибництво. Розділ «Розведення і селекція риб». Одеса : Одеський державний екологічний університет, 2022. 188 с.
Fopp-Bayat D., Nitkiewicz A., Gomułka P. The Effect of Cryopreserved Sperm on the Early Development, Survival, and Growth of Intergeneric Sterbel Hybrids (Acipenser ruthenus× Huso huso) // International Journal of Molecular Sciences. 2024. № 25 (11). P. 1–13. URL: https://www.mdpi.com/1422-0067/25/11/5784