Бессарабський район
Бессара́бський райо́н, Бесарабя́ска (рум. Raionul Basarabeasca) — адміністративно-територіальна одиниця на півдні Республіки Молдова. Адміністративний центр — м. Бессарабка.
|
Бессарабський район (Raionul Basarabeasca) | |
|---|---|
| Тип | район |
| Адміністративний центр | Бессарабка |
| Країна | Молдова |
| Площа (кв. км) | 295 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 29 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 98 |
| Найбільші міста | Бессарабка |
| Адміністративні кордони | Чімішлійський район, Гагаузія |
| Міжнародні кордони | Україна |
Зміст
Географічне положення
Розташований біля кордону з Україною. Межує з Чімішлійським районом Молдови на півночі та північному заході, Гагаузією на півдні та заході, Тарутинським районом (тепер Болградський район) Одеської області на сході.
Площа — 295 км2.
Адміністративно-територіальний поділ
Відповідно до Закону № 764 від 27.12.2001 про адміністративно-територіальний устрій Республіки Молдова, до складу Бессарабського району входить 10 населених пунктів, зокрема: місто Бессарабка (рум. Basarabeasca); 5 сіл, що не входять до складу комун; 4 села, що є в одній комуні.
Історична довідка
В античний період (див. Античність) територію сучасного Бессарабського району населяли племена даків і скіфів. Частина ареалу даків, до якої входила територія майбутнього району, не була частиною Дакії як римської провінції.
У ранньому середньовіччі регіон заселили слов’янські племена (тиверці). Інтенсивне заселення регіону романомовним населенням (молдаванами і валахами) почалося у 13 ст. З 14 ст. територія майбутнього району перебувала у складі Молдавського князівства, разом із яким у 16 ст. підпало під владу Османської імперії.
1813 майбутній район як частина Бессарабії увійшов до складу Російської імперії. З 1818 — у складі Бендерського цинуту (з 1828 — Бендерсього повіту). Місцевість не мала щільного постійного населення, завдяки чому на її території 1849 засновано єврейську колонію Романівка (поселенці спеціалізувалися на вирощуванні винограду й виноробстві) і кілька німецьких колоній. Колишня єврейська колонія під назвою м. Бессарабка тепер є центром району (до неї приєднано колишню німецьку колонію Гейнріхсдорф).
1918–1940 місцевість входила до складу Румунії (до 1938 — частина жудеця Тягиня, 1938–1940 — у складі Дністровсього цинуту).
Район утворений 11.11.1940 після приєднання Бесарабії до СРСР і утворення Молдавської РСР під назвою Романівський (центр с. Романівка). 1941–1944 район повторно приєднано до Румунії (у складі жудеця Тягиня Бессарабскго генерал-губернаторства). Більшість єврейського населення с. Романівки і інших населених пунктів району була депортована до гетто в генерал-губернаторстві Трансністрія (частина депортованих вислана до Рейхсокомісаріату Україна для виконання примусових робіт, після чого страчена, інші депортовані пережили Голокост у гетто Трансністрії).
Район відновлений 1944 після зайняття його території радянськими військами. До 16.10.1949 перебував у складі Бендерського повіту, після скасування повітового поділу перейшов у безпосереднє республіканське підпорядкування. 31.01.1952–15.06.1953 входив до складу Кагульського округу; після скасування окружного поділу знову перейшов у безпосереднє республіканське підпорядкування.
11.09.1957 с. Романівка перейменовано на Бессарабку, потім район також назвали Бессарабський.
У липні 1959 його ліквідували, територію розділили між сусідніми Комратським і Чімішлійським районами. 05.12.1979 Бессарабський район відновлений практично в колишніх кордонах. Центром стало м. Бессарабка. У середині 1990-х с. Троїцьке було передано до складу Чімішлійського району, а ще три села, до складу автономного територіального утворення Гагаузія.
1999–2002 у рамках проведеної адміністративної реформи, район був частиною Лапушнянського повіту. Після скасування повітового поділу, знову став самостійною адміністративною одиницею.
Природа
Рельєф і корисні копалини
Форма рельєфу — рівнинна. Корисних копалин майже немає, видобувають пісок.
Ґрунти
Найчастіше зустрічаються чорноземи звичайні.
Річки
Район знаходиться у басейні р. Когальнік (243 км). Вона перетинає місцевість з північного заходу на південний схід. Більшість озер штучного походження.
Клімат
Клімат — помірно континентальний. Середньорічна температура — +10 °C. У липні середня температура становить +23 °C, а в січні — −3 °C. Річна кількість опадів 450–550 мм, середня швидкість вітру — 2–5 м/с.
Рослинний та тваринний світ
Тут мешкають ссавці: лисиця, їжак, олень, кабан, тхір, дикий кіт, горностай та інші. Птахи: куріпка, ворон, орел, шпак, ластівка тощо.
У лісах ростуть дуб, ясен, граб, липа, клен, горіх. З трав'янистих: полин, спориш, костриця, кропива та багато інших.
Населення
Населення становить приблизно 29 000 осіб (перепис 2004). Національний склад: молдовани (69,77 %), румуни (0,24 %), росіяни (8,86 %), ґаґаузи (7,66 %), українці (6,72 %), болгари (5,33 %), цигани (0,75 %), євреї (0,04 %), поляки (0,02 %), інші національності (0,61 %).
Господарство
Промисловість
В районі домінують сільськогосподарські підприємства. Більшість найбільших підприємств вирощують зернові культури. Працюють такі сільськогосподарські підприємства — НДЛ «Садак-Агро», ТОВ «Сімлар-Агро», ТОВ «Таніта-Агро» та інші. Також є промислові — ТОВ «Басарабія Лвін Інвест» (займаються вирощуванням винограду) та ТОВ «Сільвія Бомбонікі» (виробляють дитячий одяг).
Сільське господарство
У Бессарабському районі в основному спеціалізується на овочівництві відкритого ґрунту, бджільництві, вівчарстві та козівництві.
Сфера послуг
Працюють відділення пошти, банків, лікарні, аптеки та готелі, кафе.
Транспорт
Територію району перетинають чотири автомагістралі національного рівня, з яких три республіканського й одна обласного значення. Найважливіша — автомагістраль Р3 (з'єднує м. Кишинів і чотири районні центри Яловені, Гінчешті, Чімішлію та Бессарабку). Також має вихід до прикордонного пункту на території України Басарабяска-Серпневе. Загальна протяжність автомобільних доріг становить 73 км, оснащені твердою поверхнею. Понад 80 % дорожньої інфраструктури району є національною. Міжнародний аеропорт Кишинева розміщений за 92 км від районного центру міста Бессарабка.
Освіта, наука, культура
Наука та освіта
Працює 11 навчальних закладів: 4 загальноосвітні школи та 7 ліцеїв. Є дитячі садки, спортивні, художні та музичні школи.
Культура та мистецтво
У районі є два музеї, публічні бібліотеки, діють три оркестри.
Серед архітектурних пам’яток — монастир «Святого Миколая».
Спорт
Є стадіони, поширений вид спорту — футбол.
Персоналії
Тут народилися Василій Павлович Тарльов (09.10.1963) — політик, прем'єр-міністр Республіки Молдова (2001-2008), Наум Прокупець (1948) чемпіон світу й призер Олімпійських ігор у веслуванні на каное.
Література
- Brezianu A., Spânu V. The A to Z of Moldova. Lanham : Scarecrow Press, 2010. 498 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Швайко В. М. Бессарабський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бессарабський район (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 04.05.2024
