Бернар Шартрський

Берна́р Ша́ртрський (Бернард із Шартра; лат. Bernardus Carnotensis; фр. Bernard de Chartres; точні дати й місця народження і смерті невідомі, бл. 1070 — бл. 1130, ймовірно м. Париж, Франція) — філософ-неоплатонік, вчений, провідний представник Шартрської школи.

Бернар Шартрський

(Bernardus Carnotensis)

Народження бл. 1070
Місце народження
Смерть бл. 1130
Місце діяльності Франція
Напрями діяльності філософія, богослов'я
Традиція/школа Шартрська школа

Життєпис

Про життя Бернара Шартрського відомостей бракує. Поширеною є думка про його бретонське походження та родинні зв’язки (старший брат) з богословом і філософом Тьєррі Шартрським (пом. після 1150), проте дослідження свідчать про малоймовірність такої гіпотези.

Магістр у соборній школі Шартра з 1114 або 1115, канцлер школи прибл. у 1119–1124. З постаттю Бернара пов’язують розквіт Шартрської школи.

Погляди

Приділяв значну увагу вивченню діалогу «Тімей» Платона, праць неоплатоників; заклав традицію їх вивчення у Шартрській школі. Міркував над проблемою універсалій, займався питаннями метафізики та космології.

За Бернаром, існують три категорії реальності: Бог, матерія, ідея. Бог — вища реальність. Матерія була «витягнута з небуття» творчим актом Бога і є елементом, який у сполученні з ідеями становить світ чуттєвих речей. Ідеї — прототипи, за допомогою яких світ споконвіку був представлений Божественному Розуму; вони складають світ Провидіння («in qua omnia semel et simul fecit Deus») й вічні, але не совічні Богові. За словами Іоанна Солсберійского, Бернар також вчив, що існують природні форми — копії ідей, створені за допомогою матерії, й тільки з’єднані з нею. Однак сутність доктрини Бернара з цього питання визначити важко.

Відтворив у своїх метафізичних поглядах чимало характерних рис платонізму та неоплатонізму: вчення про ідеї, Світову душу, матерію як джерело недосконалості тощо.

Бернар стверджував, що цей світ, хоч і оприявлений Богом, існує від вічності. Спочатку, до з’єднання з ідеями, він перебував у стані хаосу. Саме завдяки природним формам, що пронизують матерію, у всесвіт були введені відмінність, порядок, регулярність і число.

«Ми стоїмо на плечах гігантів»

Найдавніша атрибуція Бернару відомого афоризму «стояти на плечах гігантів» належить Іоанну Солсберійському. За його свідченням, Бернар Шартрський казав, «що ми [сучасні люди] подібні до карликів, які сидять на плечах [стародавніх] велетнів, а тому ми можемо бачити більше і далі, ніж останні». Вислів зазвичай тлумачать як шлях спадкоємності в науці або мистецтві, де нові досягнення спираються на досвід і відкриття видатних попередників.

Спадщина

Праці Бернара Шартрського не збереглися. Деякі відомості про його спадщину містяться у творах його учнів — Гільберта Поретанського (очолив школу після смерті учителя) та Гільома Коншського (бл. 1080/1090 — після 1154), найбільше — в Іоанна Солсберійського. За свідченнями останнього, Бернар написав прозовий трактат «De expositione Porphyrii» («Про витлумачення Порфирія»), «Glossae super Platonem» («Коментарі до Платона»), моральний вірш про освіту і, ймовірно, працю, в якій прагнув примирити Платона з Аристотелем. «Коментарі» набули відомості у французьких інтелектуальних, богословських колах, за ними вчилися кілька поколінь схоластів. Фрагменти трактатів наведені в «Металогіконі» («Metalogicon», IV, 35) і «Полікратіку» («Policraticus sive de nugis curialium», VII, 3) Іоанна Солсберійського.

Праці

The Glosae Super Platonem / Еd. by P. E. Dutton. Toronto : Pontifical Institute of Mediaeval Studies, 1991. 334 р.

Література

  1. Gilson E. Le platonisme de Bernard de Chartres // Revue néoscolastique de philosophie. 1923. № 97. Р. 5–19.
  2. Parent J. М. La doctrine de la création dans l'école de Chartres: études et textes. Paris : Librairie philosophique J. Vrin, 1938. 221 р.
  3. Annala P. The Function of the Formae Nativae in the Refinement Process of Matter: A Study of Bernard of Chartres’s Concept of Matter // Vivarium. 1997. Vol. 35. № 1. P. 1–20.
  4. Jeauneau É. Rethinking the School of Chartres / Trans. from fr. by C. P. Desmarais. Toronto : University of Toronto Press, 2009. 135 р.
  5. Шартрская школа / Пер. с фр. О. С. Воскобойников, Р. Л. Шмараков, П. В. Соколов. Москва : Наука, 2018. 457 с.

Автор ВУЕ

В. Е. Туренко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Туренко В. Е. Бернар Шартрський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бернар Шартрський (дата звернення: 20.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.07.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ