Бельмак-Могила

Бельма́к-Моги́ла, Могила-Бельмак (від тур. bellemek — та, що помічена знаком) — пагорб, найвища точка Приазовської височини; геологічна пам'ятка природи.

Розташована у верхів’ях р. Більманки (ліва притока р. Берди) у Пологівському районі Запорізької області України.

Висота — 324 м над рівнем моря.

Є виступом докембрійських кристалічних порід Українського щита. На схилах зростає різнотравно-типчаково-ковилова степова рослинність. Вододіл між річками басейну Дніпра та Азовського моря.

Поблизу пагорба налічують близько 30 курганів. Біля підніжжя досліджено святилище пізнього бронзового віку, виявлено кіммерійське (див. Кіммерійці) поховання тощо.

Бельмак-Могилу оточує гранітний кар’єр, що становить загрозу для цілісності пам’ятки й курганів.

Література

Географічна енциклопедія України : в 3 т. Київ : Українська радянська енциклопедія ім. Миколи Бажана, 1989. Т. 1. С. 78.
Шевчук С. П. Край кам’яних могил. Київ : Серпень, 1999. 108 с.
Папанова В. А., Голик А. А., Калініченко К. О. Нариси з історії та археології Бердянського краю. Бердянськ : Ткачук О. В., 2016. 192 с.