Беккаріа, Чезаре Бонесана

Чезаре Беккаріа

Беккаріа, Чезаре Бонесана (Beccaria, Cesare Bonesana di, marchese di Gualdrasco e di Villareggio)
Народження	15.03.1738
Місце народження	Мілан
Смерть	20.11.1794
Місце смерті	Мілан
Alma mater	Університет Павії
Місце діяльності	Італія
Напрями діяльності	юридичні науки: кримінальне право

Бекка́ріа, Чеза́ре Бонеза́на, маркіз Гуальдраско і Віллареджо (італ. Beccaria, Cesare Bonesana di, marchese di Gualdrasco e di Villareggio; повне ім’я Чезаре Франческо Джузеппе Марія Гаспаре Мелькіорре Бальдассарре Антоніо Марчелліно Беккаріа Бонесана; 15.03.1738, м. Мілан, тепер Італія — 20.11.1794, там само) — мислитель доби Просвітництва, юрист, філософ, економіст і громадський діяч, ідеолог реформ кримінальної юстиції.

Життєпис

Народився в аристократичній сім’ї. Навчався в єзуїтському коледжі у м. Пармі (1746–1754) та на юридичному факультеті Університету Павії, який закінчив 1758 зі ступенем доктора права.

У середині 1760-х у м. Мілані приєднався до кола реформаторів на чолі з братами П’єтро (1728–1797; тепер Італія) та Алессандро (1741–1816; тепер Італія) Веррі, разом з якими заснував літературно-філософське товариство «Академія кулаків» та видавав у м. Брешії журнал «Кава» («італ. Il Caffè»), присвячений соціальним, економічним і політичним реформам.

Під впливом ідей Ш. Л. де Монтеск’є, К. А. Гельвеція та інших просвітників написав першу працю «Про засоби усунення безладдя в монетній системі Мілану» («італ. Sui mezzi per eliminare il disordine nel sistema monetario di Milano»; 1762). За дорученням гуртка анонімно оприлюднив трактат «Про злочини і покарання» («італ. Deidelitti e dellepene»; 1764), який здобув загальноєвропейську славу.

Від 1768 обіймав посаду професора камеральних наук у Палатинських школах у м. Мілані. Від 1771 був членом Вищої економічної ради Мілана в рамках австрійської адміністрації Ломбардії, де займався питаннями монетарної реформи, трудових відносин та освіти. 1791 увійшов до складу комісії з реформи кримінального законодавства Ломбардії.

Діяльність та погляди

Світогляд Беккаріа сформувався під впливом ідей Просвітництва та теорії права природного. Його головну працю «Про злочини і покарання» («італ. Sui crimini e le punizioni») після виходу перекладено основними європейськими мовами та неодноразово перевидавано.

Ґрунтуючись на ідеології природного права, Беккаріа вважав, що кримінальна юстиція має засновуватись на ідеї свободи волі злочинця. Причинами злочинності він називав недоліки соціального виховання та недосконалість законодавства. Мислитель піддавав гострій критиці тогочасну інквізиційну систему правосуддя, засновану на жорстокості та тортурах.

Перша його праця про монетну систему Мілана призвела до певних практичних наслідків, але дослідження про злочини і покарання спричинило вибуховий ефект на суспільство.

Він запропонував систему гуманізації кримінальної юстиції, що ґрунтувалася на таких принципах:

криміналізації підлягають лише діяння, що завдають шкоди суспільству;
заборона тортур, що використовують для отримання від обвинувачуваного визнання вини як доказу;
покарання має бути співмірним тяжкості злочину, а його головною метою є запобігання новим злочинам і сприяння перевихованню злочинця;
ефективність покарання полягає не в його жорстокості, а в невідворотності;
необхідність скасування смертної кари та тортур;
дотримання принципу презумпції невинуватості до постановлення вироку судом;
пріоритет запобігання злочинам над покаранням за них;
запобігання полягає в соціальному вихованні людей і вдосконаленні кримінальної юстиції.

Він запропонував класифікацію злочинів за ступенем тяжкості, висунув ідею суду присяжних.

Сучасники називали його «апостолом людяності», «новим Лікургом».

Ідеї Беккаріа справили вплив на реформування кримінального законодавства у світі. Їх покладено в основу першого сучасного кримінального кодексу «Леопольдіна» (Тоскана, 1786), знайшли відображення у Декларації прав людини і громадянина 1789, Конституції США 1787, а також законодавстві Франції, Пруссії, Швеції та Російської імперії (зокрема «Наказі» Катерини ІІ та судових статутах 1864).

Водночас гуманістичні ідеї Беккаріа зустріли певний опір консервативних сил. В олігархічній Венеції його книгу було заборонено під страхом смертної кари. Попри це погляди мислителя стали класикою світової юриспруденції, залишаються актуальними.

До економічної спадщини Беккаріа належать його лекції «Елементи суспільної економіки» («італ. Elementi di economia pubblica»; 1804), в яких він випередив деякі ідеї А. Сміта та Т. Р. Мальтуса про поділ праці та взаємозв’язок між населенням і ресурсами. Автор праці, присвяченої проблемі уніфікації метрології яка мала певний вплив на впровадження метричної системи у Франції.

В українській юридичній думці ідеї Беккаріа розвивав професор Київського університету О. Кістяківський.

У сучасній Україні його погляди відображено в Конституції України, кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві, а також у вітчизняній кримінології. На розвиток цих ідей спрямовано соціально-натуралістичну концепцію протидії злочинності, яку протягом останніх десятиліть активно розробляє Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України.

Вшанування

Після публікації трактату «Про злочини і покарання» був з пошаною прийнятий у колі французьких енциклопедистів у м. Парижі. Тоді ж він отримав за свою працю медаль від Бернського патріотичного товариства.

1870 у м. Мілані йому встановлено пам’ятник.

На честь мислителя названо площі в італійських містах Мілан, Флоренція та містечко у штаті Пенсильванія (США).

Додатково

Дід італійського письменника А. Манцоні (1785–1873; Італія).

Праці

Del disordine e de’rimedi delle monete nello Stato di Milano nel 1762. Lucca : per Vincenzo Giuntini, a spese di Giovanni Riccomini, 1762.
Deidelitti e dellepene. Livorno : Marco Coltellini, 1764. 92.
Ricerche intorno alla natura dello stile. Milano : Giuseppe Galeazzi Reg. Stampatore, 1770. 164, 4.
Elementi di economia pubblica (e finanze) // Classici italiani di economia politica, tomo XI–XII, Milano: Giovanni Silvestri (Collezione Custodi), 1804. Т. XI (parti I–III), 8–360; т. XII (parte IV), 7–166.
Edizione nazionale delle opere di Cesare Beccaria. A cura di Luigi irpo e Gianni Francioni / Dir. Da Luigi Firpo. Milano : Mediobanca, 1984–2014. 16 vol.
О преступлениях и наказаних / Сост. и предисл. B. C. Овчинского. Москва : ИНФРА-М. 2004. 184 с.
О преступлениях и наказаних / Пер. с итал. [авт. вступ. ст. Н. И. Панов]. Киев : Ин Юре, 2014. 238 с. (Библиотека «Памятники правовой мысли»).
О преступлениях и наказаниях. Киев : ЦУЛ, 2020. 140 с.
О преступлениях и наказаниях [трактат]. Харьков : О. А. Мирошниченко [изд.], 2021. 99, [2] с.
О преступлениях и наказаних / Пер. с итал. Киев : Права людини, 2021. 104 с.

Література

Беликов С. Я. Беккариа и значение его в науке уголовного права // Журнал Мин. Юстиции. 1863. Кн. 7. Т. XVII. C. 69–108.
Городисский А. (псевдоним А. Ф. Кистяковского). Влияние Беккариа на русское уголовное право // Журнал Министерства юстиции. 1864. № 9. С. 459–470.
Rinaldini A. Von. Beccaria: Biographische Skizzenach Cesare Cantù, «Beccaria e il diritto penale», Wien : W. Braumüller, 1865. 136.
Amati, Amato. Cesare Beccaria e l’abolizione della pena di morte. Vita ed opere di Cesare Beccaria; L’abolizione della pena di morte (saggio di Antonio Buccellati); Rendiconto moraleed economico del Comitato, Milano : F. Vallardi, 1872. [6] pagine preliminari, IV + 399 + [1] pagine.
Кистяковский А. Ф. Цезарь Беккариа. О преступлениях и наказаниях / Перевод Ив. Соболева (разбор сочинения) // Критическое обозрение. 1879. С. 17–26.
Беликов С. Я. Значение Беккариа в науке и в истории руського уголовного законодательства (Этюд) // Маркиз Беккариа. О преступлениях и наказаниях. Харьков, 1889. С. 159–232.
Левенсон П. Я. Беккариа и Бентам их жизнь и общественная деятельность. Биографическиеочерки. Санкт-Петербург : типография товарищества «Общественная польза», 1893. 94 с. (Жизнь замечательных людей. Биографическая библиотека Ф. Павленкова).
Мельничук Н. Ю. Поняття «злочин» та «покарання» у трактуванні Чезаре Беккаріа в контексті ідей Просвітництва // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2008. Вип. 3. С. 371–379. (Серія юридична).
Про злочини та покарання: еволюція кримінально-правової доктрини: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 250-річчю трактату Чезаре Беккаріа (м. Одеса 13.06. 2014 р.) / МОН України ; НУ ОЮА; ПРЦ НАПрН України ; Одес. відділ. ГО «Всеукр. асоц. кримін. права». Одеса : Юридична література, 2014. 356 с.
Еволюція уявлень про злочини і покарання у суспільно правовій думці (до 250-річчя праці Чезаре Беккаріа «Про злочини та покарання»): Збірник матеріалів Міжнародної науково практичної конференції [24 червня 2014 року, м. Харків] / МВС України ; Харківський нац. ун-т внутр. справ ; Кримінологічна асоціація України. Харків : Золота миля, 2014. 260 с.
Панов М. І. Чезаре Беккаріа і його славнозвісний трактат «Про злочини та покарання» (до 250-річчя опублікування) // Право України. 2014. № 9. С. 226–244.

Автори ВУЕ

Покликання на цю статтю: Костенко О. М., Усенко І. Б. Беккаріа, Чезаре Бонесана // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Беккаріа, Чезаре Бонесана (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.11.2025