Батьківщина Тараса Шевченка

Логотип Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка»
Літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка (с. Шевченкове)
Хата Якима Бойка у с. Моринці
Хата Копія (Колесника) у с. Моринці
Хата батьків Т. Шевченка у с. Шевченкове
Хата дяка, в якій навчався Тарас, 1782 року забудови, оригінал у с. Шевченкове
Могила матері Т. Шевченка — Катерини Бойко
у с. Шевченкове
Могила батька Т. Шевченка — Григорія Шевченка
у с. Шевченкове

«Батьківщи́на Тара́са Шевче́нка» — національний історико-культурний заповідник, створений у Черкаській області (Україна) на базі пам’яток природи та об’єктів культурної спадщини, пов’язаних із життям і творчістю Т. Шевченка.

Історична довідка

Села Вільшана, Моринці, Керелівка (згодом Кирилівка, тепер Шевченкове), Будище (усі — тепер Черкаської області, Україна) від початку 18 ст. належали родині Енгельгардтів, зокрема генералові-лейтенанту В. Енгельгардту (1755–1828), дійсному таємному раднику, сенатору Російської імперії, а після його смерті — його синові, полковнику, П. Енгельгардту (1798–1849), кріпаком якого був Т. Шевченко.

Батьки Т. Шевченка одружились 1802 і до 1810 мешкали у с. Кирилівці, потім з дозволу пана переселились до с. Моринців до хати А. Колесника (на прізвисько Копій), який був на засланні. У цій хатині 09.03.1814 народився Т. Шевченко. 1815 родина повернулась до с. Кирилівки, де згодом купила хату у селянина Х. Тетерюка.

1823 померла мати, похована в саду біля хати (могила збережена), 1825 — батько (похований на сільському кладовищі). 1929 цвинтар зруйновано, могилу збережено завдяки надгробному каменю, який 1843 Т. Шевченко власноруч встановив на могилі батька.

Садиба батьків Т. Шевченка залишилася старшому братові Микиті. Пізніше там проживали його діти та онуки. Справжня хата, в якій зростав Тарас, згоріла від удару блискавки наприкінці 1890-х.

Після смерті Т. Шевченка його батьківщина стала відвідуваним пам’ятним місцем. Ініціатором збереження місця, на якому стояла хата батьків Т. Шевченка, був фельдшер земської лікарні Нетесюк. Громадою та родичами Т. Шевченка встановлено жорнове коло та розбито квітник. 1908 невідомий петербурзький художник на камені написав: «Тут була хата Тараса Гр. Шевченка». То був перший пам’ятний знак на садибі батьків Т. Шевченка. Пізніше поряд встановили гіпсове погруддя, яке через неякісний матеріал швидко зруйнувалося.

Будівництво музею літературно-меморіального розпочато 1935–1936.

До 125-ї річниці з дня народження Т. Шевченка (1939) музей було відкрито.

До 175-ї річниці від дня народження Т. Шевченка (1989) проведено роботи з упорядкування пам’ятних місць:

  • у с. Шевченковому зведено адміністративний будинок і фондосховище, котельню-теплицю, інвентарні комунікації, 1989 відтворено хату батьків поета (після пожежі відтворена вдруге у травні 1993), проведено капітальний ремонт з реконструкцією музею, реконструйовано з заміною надбудови могили матері та батька поета, частково — алею до музею;
  • у с. Моринцях відтворено садибу Я. Бойка (діда поета по материній лінії), реконструйовано пам’ятник на території садиби;
  • у колишньому маєтку пана Енгельгардта в с. Будищі (де Т. Шевченко жив 1829, коли був козачком у пана) відкрито меморіальну кімнату (див. Меморіал) Тараса тощо.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.1992 з метою збереження Шевченківських меморіальних місць створено Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка».

Указом Президента України від 26.01.2006 заповіднику було надано статус національного.

Характеристика

На території заповідника (у селах Шевченковому, Моринцях, Будищах, смт Вільшані Черкаської області) розташовано 40 об’єктів та пам’яток культурної спадщини України.

Будівля музею у с. Шевченковому має форму тризуба, її унікальне архітектурне вирішення ввібрало елементи українського бароко. З часу відкриття експозиція літературно-меморіального музею змінювалася кілька разів. Серед експонатів — стародавні речі, стародруки, витвори народного мистецтва, експонати-раритети (стіл і лава з хати батьків поета, весільний рушник його сестри Катерини, подарунки родичів) тощо.

За 700 м від садиби батьків розташована хата дяка — школа, в якій Т. Шевченко навчався грамоти (збудована 1782). Для збереження пам’ятки 1961 над нею зведено захисну споруду.

У центрі с. Моринці на честь 150-ї річниці з дня народження Т. Шевченка 1964 поставлено скульптуру «Кобзар». На території, де народився Т. Шевченко, встановлено восьмитонну меморіальну глибу з написом «Тут стояла хата, в якій народився великий український поет революціонер-демократ Т. Г. Шевченко». Інтер’єр відтвореної за малюнком Т. Шевченка хати, де минуло дитинство поета, наповнений старовинними речами початку 19 ст.

Моринський музейний комплекс розбудовано 2003–2006. Зведено адміністративний будинок, з’явилась пасіка — борті, відкрито пам’ятник жінці-матері «Материнство», побудовано каплицю Святого Тарасія та Пресвятої Богородиці Покрови.

У с. Будище збереглися будівлі маєтку, криниця, льох, три вікові дуби, парк (фрагментарно).

У смт Вільшані 1961 до 100-ї річниці з дня смерті Т. Шевченка створено присвячену поетові кімнату при музеї історії села. Основний маєток поміщика Енгельгардта не зберігся (зруйнований 1917).

Усі музейні предмети, які перебувають під охороною заповідника, становлять частину його основних фондів та входять до складу Музейного фонду України. Історико-культурні цінності заповідника належать до загальнодержавного культурного надбання.

Діяльність

Заповідник проводить науково-дослідну, експозиційну, науково-освітню роботу, здійснює облік і охорону нерухомих пам’яток, видавничу та господарську діяльність, має наукову бібліотеку та науковий архів.

Щорічно заповідник приймає близько 50 тис. відвідувачів. Презентує виставки художників, майстрів народного мистецтва, організовує творчі зустрічі, масові заходи, квести, активно поповнює фондові колекції.

Література

  1. Жур П. В. Труды и дни Кобзаря. Люберцы : Любецкая газета, 1996. 568 с.
  2. Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя. Київ : Видавничий дім «Кондор», 2019. 620 с.
  3. Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» (офіційний сайт). URL: http://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua

Автор ВУЕ

М. А. Ткаченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ткаченко М. А. Батьківщина Тараса Шевченка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Батьківщина Тараса Шевченка (дата звернення: 13.04.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.04.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ