Барт, Марі Етьєнн Огюст

Барт, Марі́ Етьє́нн Огю́ст (фр. Barth, Marie Étienne Auguste ; 22.03.1834, м. Страсбург, тепер регіон Гранд Ест, Франція — 15.04.1916, м. Париж, Франція) — сходознавець, індолог, епіграфіст, член Академії написів і красного письменства (з 1893), член Нідерландської королівської академії мистецтв і наук (з 1896), член-кореспондент Російської академії наук (з 1902), інших академій та наукових товариств.

Барт, Марі Етьєнн Огюст (Barth, Marie Étienne Auguste)
Народження	22.03.1834
Місце народження	Страсбург
Смерть	15.04.1916
Місце смерті	Париж
Напрями діяльності	літературна творчість, перекладацька діяльність
Відзнака	Кавалер ордена Почесного легіону (1893).Командор ордена Дракона-Аннама (В’єтнам) і великий офіцер Королівського ордена (Камбоджа)

Життєпис

Народився у сім’ї негоціанта. Освіту здобув у Страсбурзькому університеті, ліценціат мистецтв (з 1856). Викладав 1857–1861 логіку і риторику в колежі м. Буксвіллера (тепер регіон Гранд Ест, Франція). Погіршення слуху змусило залишити викладання.

Вивчав самостійно давню індійську літературу та санскрит. Брав участь у Франко-німецькій війні. Після анексії Ельзасу Німеччиною (1871) не захотів жити там і переїхав до м. Женеви, де розпочав кар’єру вченого.

Від 1877 до кінця життя мешкав у м. Парижі (літо проводив у Бретані). Після 1911 глухота перешкоджала його роботі.

Наукова діяльність

Призначений в дослідницьку комісію для заснування Археологічної місії в Індокитаї (1898). Був одним із засновників Французької школи Далекого Сходу.

Писав статті та критичні відгуки, які згодом були об’єднані у книги. Публікував їх у «Газеті вчених» («Journal des savants»), а також у «Журналі історії релігій» («Revue de l’histoire des religions»), для якого укладав щорічний «Бюлетень релігій Індії» (1880–1892).

Автор праць: «Релігії Індії» (1879), «Написи на санскриті, зібрані в Камбоджі» (1885, у співавторстві), «Буддизм, джайнізм, індуїзм» (1894). Сучасні індологи вважають їх основними ґрунтовними дослідженнями в цій галузі. Ці праці, а також численні замітки та статті про релігії та цивілізацію Індії були об’єднані під назвою «Сорок років індіанізму» (5 томів, опубліковані 1914–1927).

Нагороди та визнання

Кавалер ордена Почесного легіону (1893).

Командор ордена Дракона-Аннама (В’єтнам) і великий офіцер Королівського ордена (Камбоджа).

Додатково

Цікавився також математикою та астрономією.

Попри долю Ельзасу (анексію Німеччиною), не відчував ненависті до німців, незадовго до смерті голосував проти виключення зі складу академії німецьких почесних членів.

Праці

Quarante ans d’indianisme. Œuvres d’Auguste Barth : in 4 vol. Paris : Leroux, 1914–1918.
Orientalism // Journal Asiatique. 1916. Vol. 8. P. 185–187.

Література

Oltramare P. Auguste Barth // The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. 1916. Vol. 48. Is. 3. P. 633–639.
Finot L. Auguste Barth // Bulletin de l'École française d'Extrême-Orient. 1916. Vol. 16. Is. 5. P. 108–118.
Simon-Hanum P. Marie Étienne Auguste Barth // Dictionnaire biographique des protestants français de 1787 à nos jours : en 3 t. Paris : Les Éditions de Paris Max Chaleil, 2015. T. 1. P. 174–175.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Барт, Марі Етьєнн Огюст // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барт, Марі Етьєнн Огюст (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 22.12.2022