Бактріан

Бактріа́н, верблюд двогорбий (Camelus bactrianus) — вид ссавців роду верблюд родини верблюдових. Назва виду походить від назви історичної області в Центральній Азії — Бактрія.

Зміст

1 Таксономія і характеристика
2 Поведінка
3 Поширення
4 Значення
5 Додатково
6 Література
7 Автор

Таксономія і характеристика

У складі роду верблюд є 3 сучасні види: верблюд одногорбий або дромедар (Camelus dromedarius), верблюд двогорбий або бактріан (Camelus bactrianus) і дикий бактріан (Camelus ferus). Раніше двогорбих верблюдів (Camelus bactrianus і Camelus ferus) відносили до одного виду. За результатами філогенетичних досліджень з’ясовано, що дикий бактріан є окремою лінією, а не прямим предком одомашнених (див. Доместикація) бактріанів.

Бактріан — велика тварина. Висота в холці становить 180–230 см, довжина голови й тулуба 225–345 см, довжина хвоста 35–55 см, вага 300–690 кг. Самці більші за розмірами. Волосяний покрив від коричневого до темно-коричневого; улітку короткий, взимку довгий і вовнистий; найтемніший й найдовший волосяний покрив — на шиї та верхніх частинах голови, горбів і ніг, особливо у самців. Два виразні великі горби складаються з волокнистої тканини й жиру. Товсті ноги мають широкі двопалі ступні, амортизовані подушечками. На довгій вигнутій шиї розміщена невелика голова з випуклою мордочкою.

Тварина має кілька пристосувань для захисту від піску й пилу під час піщаних бур пилових у пустелі: подвійний ряд довгих вій, які захищають глибоко посаджені очі; ніздрі, які можуть закриватися, і вуха, захищені шерстю. Бактріани мають мало потових залоз, натомість вони добре переносять підвищення температури тіла на 6°C (це допомагає запобігти зневодненню організму).

Поведінка

Бактріани соціальні й не територіальні тварини, однак альфа-самець захищає самиць зі свого стада від самців-одинаків. Бактріани всеїдні, але насамперед травоїдні; пристосовані до харчування солоною, сухою, колючою та гіркою пустельною рослинністю. Коли мало або взагалі немає рослинності, бактріани можуть їсти рибу, м’ясо, кістки і навіть взуття. Бактріан із насиченими горбами може прожити кілька тижнів без вживання їжі та води.

Поширення

Бактріани поширені передусім у степовій і пустельній центральній смузі Азії: Казахстані, Узбекистані, Монголії, північно-східному Афганістані, північному Китаї. Великі ферми з розведення бактріанів є в Росії. Значно менші поголів’я бактріанів є в Пакистані, Ірані, Індії, Туреччині, а також в Україні (на території АР Крим).

Значення

Бактріани здатні тривалий час обходитися без їжі й води в суворих умовах пустелі. Їх широко використовують у домогосподарствах як худобу: для транспортних потреб, отримують молоко, м’ясо, шерсть тощо. З молока верблюдів виготовляють кумис (кисломолочний напій), з верблюжої шерсті — одяг, ковдри тощо.

Додатково

Тварини триби верблюди (Camelini) походять із Північної Америки. Предки верблюдів досягли Євразії через Берингію близько 6,5–7,5 млн років тому. Викопні рештки тварин триби знайдені в Європі, Азії та Північній Африці. Одно- й двогорбі верблюди стали самостійними таксонами близько 4,4 (1,9–7,2) млн років тому, а бактріан і дикий бактріан відокремились близько 1,1 (0,6–1,8) млн років тому. Види відрізняються генетично, морфологічно (дикий бактріан менший, стрункіший, із меншими горбами, стрункішими ногами й вужчими ступнями), толерантністю до солоної води (дикий бактріан може вживати воду солонішу за морську, а одомашнений бактріан — ні). Згідно з археологічними даними, бактріан був одомашнений у Монголії та Китаї близько 5–6 тис. років тому з форми верблюда, яка дотепер збереглася лише як викопна.

Література

Schaller G. B. Wildlife of the Tibetan Steppe. Chicago : University of Chicago Press, 2000. 373 p.
Hare J. Wild Camel. Camelus ferus // The IUCN Red List of Threatened Species. 2008. URL: https://www.iucnredlist.org/species/63543/12689285
Ji R., Cui P., Ding F. et al. Monophyletic Origin of Domestic Bactrian Camel (Camelus bactrianus) and its Evolutionary Relationship with the Extant Wild Camel (Camelus bactrianus ferus) // Animal Genetics. 2009. Vol. 40. Is. 4. P. 377–382.
Burger P., Ciani E., Faye B. Old World Camels in a Modern World — a Balancing Act Between Conservation and Genetic Improvement // Animal Genetics. 2019. Vol. 50. Is. 6. P. 598–612.
Cutshall E. Camelus bactrianus // Animal Diversity Web. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Camelus_bactrianus/

The Wild Camel Protection Foundation. URL: https://www.wildcamels.com/bactrian-camels/